№ 0827/2-а-4456/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня  2011 року                                                                                               м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя, який діє як адміністративний суд, у складі судді Гончар М.С.

розглянувши у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом  ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя про зобов’язання  доплати щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни,-

ВСТАНОВИВ:

26 березня  2011 р. позивач поштою(конверт а.с.6) звернувся в суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя і просив визнати протиправною  недоплати належних йому сум щомісячної соціальної допомоги згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»і  відмови в  виплаті щомісячної соціальної  допомоги у  розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за шість місяців, яка передбачена  ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» що передують зверненню до суду; зобов’язати  відповідача  провести перерахунок  призначених  виплат пенсії  та  сплатити недоплачену суму  виплат з у рахуванням надбавки до пенсії, яка передбачена  ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виходячи з  розміру  30% мінімальної пенсії за віком  та виплатити йому недоплачені суми щомісячної  державної соціальної  допомоги за шість місяців що передують зверненню до суду і до дати набрання  сили постанови суду, та проводити зазначені виплати у  подальшому.

29.03.2011 року зазначений позов надійшов у провадження судді Гончар М.С., ухвалою суду від 01.04.2011 року скорочене провадження у справі відкрито, копію ухвали із копію позову та додатків до нього надіслано відповідачу.

Однак, відповідачем до суду не надано  письмових заперечень  на  позов у встановлений судом строк.

Розгляд справи здійснювався суддею одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі ч. 4 ст. 183-2 КАС України.

Оцінивши повідомлені позивачем обставини, дослідивши матеріали справи,  суд приходить до переконання, що позов підлягає задоволенню в зв’язку із наступним.

Встановлено, що позивач з огляду на положення ст.1 Закону №2195-IV підпадає під категорію осіб «діти війни», оскільки є громадянином України та станом на 02 вересня 1945 року йому було менше 18 років (а.с.4).

Як вбачається з матеріалів справи позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя, отримує пенсію за віком.

Згідно матеріалів справи позивачеві у 2007 році пенсія виплачувалася без відповідного підвищення, а з 01.01.2008 року виплачувалася надбавка у розмірі, що не відповідала розміру надбавки, передбаченому ст.6 Закону №2195-IV (а.с.5).

Щодо вимог позивача стосовно виплат за 2010, 2011 роки суд виходить з наступного.

Стаття 6 Закону №2195-IV надає право дітям війни на підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Дію ст.6 Закону №2195-IV було зупинено ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік». Проте, Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 положення п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»щодо зупинення дії ст.6 Закону №2195-IV були визнані неконституційними та, відповідно, відновлено дію ст.6 Закону №2195-IV.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік»текст ст.6 Закону №2195-IV був викладений в наступній редакції: Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Проте, Рішенням Конституційного суду України № 10рп від 22.05.2008 року визнано неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік»щодо викладення в новій редакції положень ст.6 №2195-IV, отже, знову відновлено дію попередньої редакції статті.

Згідно ст.95 Конституції України встановлено, що виключно Законом про Державний бюджет визначаються будь які витрати держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

Зміст ст.6 Закону №2195-IV більше іншими законам не коригувався та її дія на 2009, 2010, 2011 роки законами України не була зупинена.

Постанова Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», на яку посилається відповідач, як на підставу для відмови в задоволенні позову, є підзаконним нормативним актом і не повинна застосовуватись відповідачем як така, що суперечить Закону №2195-IV, який має вищу юридичну силу.

Більш того, згідно ст. 3 Закону №2195-IV державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

В силу ст. 162 КАС України суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку суб’єкта владних повноважень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163,183-2, КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1  підвищення до пенсії у розмірі надбавки згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»№ 2195 від 18.11.2004 року за період з   26  вересня  2010 року по  15  квітня  2011 року.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1  підвищення до пенсії у розмірі надбавки згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»№ 2195 від 18.11.2004 року і статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»№ 1058 від 09.07.2003 року за період з  26  вересня   2010  року до змін в  законодавстві  або зміни соціального статусу особи, та забезпечити його виплату з урахуванням сум, отриманих за вказаний  період.   

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

          Суддя                                                                       М.С. Гончар