Справа  № 2-311/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

18 квітня 2011 року                                                                                 м. Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі:  

головуючого судді Шунько Г.О.,

при секретарі Вівденко В.Ю.

представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача  ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Ромни справу за позовом ОСОБА_3 до Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії “Оранта” про стягнення страхового відшкодування, пені та судових витрат,  

                                                                в с т а н о в и в :

28 січня 2011 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом у якому вказала, що  має у власності автомобіль марки “CHEVROLE Aveo 1.5i.”  14 липня 2009 року уклала договір добровільного страхування транспортного засобу з ВАТ НАСК “Оранта” відповідно до якого зобов’язувалася сплачувати страхові внески у визначений термін та дотримуватись інших умов договору, а страховик зобов’язувався у разі настання страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування за шкоду заподіяну застрахованому транспортному засобу в порядку і на умовах, визначених Договором. 17 червня 2010 року, у 4 годин 45 хвилин,  на 454 км., автошляху Бориспіль – Дніпропетровськ – Запоріжжя під час керування автомобілем “CHEVROLE Aveo 1.5i” виникла дорожня транспортна пригода.  Внаслідок транспортної пригоди автомобіль отримав механічні пошкодження. Про настання страхового випадку вона відразу повідомила ВАТ НАСК “Оранта” та надала всі необхідні документи для отримання страхового відшкодування. 22 жовтня 2010 року страховик виплатив страхове відшкодування, перерахувавши на її рахунок 13497 грн., тоді як розмір страхового відшкодування відповідно до Протоколу огляду, складеного аварійним комісаром страховика, становить 50225 грн. 60 коп.

Посилаючись на те, що відповідач не виконав умови договору страхування, просила стягнути з ВАТ НАСК “Оранта” на її користь страхове відшкодування в сумі 36728 грн. 60 коп., пеню за прострочення виплати страхового відшкодування в сумі 1403 грн. 74 коп., витрати на правову допомогу адвоката в розмірі 2000 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.  

У судовому засіданні позивач та її представник, кожен зокрема, позовні вимоги підтримали повністю і просили їх задовольнити.

Представник відповідача ВАТ НАСК “Оранта” – ОСОБА_2, в судовому засіданні позов не визнала, мотивуючи  тим, що дійсно 21 червня 2010 року від ОСОБА_3 надійшла заява про страхову виплату. Аварійним комісаром страховика 30 серпня 2010 року складено Дослідження, яким визначено матеріальні збитки  в розмірі  50225 грн. 60 коп., що становить 75 % від дійсної вартості транспортного засобу до ДТП. Відповідно до п.2.12.12. якщо вартість відновлення транспортного засобу перевищує 75 %,  то розрахунок  страхового відшкодування здійснюється  відповідно до п. 2.12.11.2, відповідно до якого автомобіль підлягає продажу і після того як страхувальник надасть  документи, що підтверджують  факт відчуження пошкодженого автомобіля, страховик  виплачує страхову суму. Так як ОСОБА_3, не виконала умови Договору Страхування, а саме  відмовилася від продажу автомобіля  по результатам Інтернет аукціону, особі яку визначив  Страховик, їй було відмовлено у виплаті страхової суми. Представник відповідача ВАТ НАСК “Оранта” – ОСОБА_2, просила в задоволенні позову відмовити.

На заперечення відповідача, ОСОБА_3, пояснила, що дійсно їй телефонувала особа визначена як переможець Інтернет аукціону з метою купівлі  пошкодженого автомобіля, проте від продажу пошкодженого автомобіля за оцінкою у 40500 грн., відмовилася, так як вважала, що автомобіль коштує дорожче, а тому провела самостійний його ремонт вклавши у придбання запасних частин  14086 грн., і у ремонтні роботи 19060 грн.       

Суд вислухавши пояснення позивача, її представника, представника відповідача, дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню частково.

Судом встановлено, що 14 липня 2009 року між страховиком ВАТ НАСК “Оранта” та страхувальником ОСОБА_3 укладено договір добровільного страхування транспортного засобу, згідно з яким страхувальник зобов’язується сплачувати страхові внески у визначений термін і дотримуватись інших умов договору, а страховик бере на себе зобов’язання у разі настання страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування за шкоду, заподіяну застрахованому транспортному засобу… внаслідок настання страхового випадку в порядку і на умовах, визначених Договором (а. с. 11-14).

17 червня 2010 року на 454 км. автодороги Бориспіль – Дніпропетровськ – Запоріжжя сталася ДТП за участю автомобіля марки “CHEVROLE Aveo 1.5i”, який належить ОСОБА_3  на праві приватної власності під її керуванням. Внаслідок ДТП автомобіль отримав значні механічні пошкодження, що підтверджується довідкою дізнавала відділення ДАІ з обслуговування території Запорізького району та автотехнічної інспекції УДАІ УМВС України в Сумській області (а. с. 17).

21 червня 2010 року позивач звернулася до Сумської обласної дирекції ВАТ НАСК “Оранта” із письмовою заявою про страхову виплату, надавши відповідні документи про настання страхового випадку, як це передбачено договором добровільного страхування транспортного засобу (а. с. 19-20).

30 серпня  2010 року Страховиком складено Дослідження, яким визначено, що пошкодження  після ДТП складають 50225 грн. 60 коп., що становить більше 75 відсотків від дійної вартості  транспортного засобу до моменту ДТП. (а. с. 24-28)

22 жовтня 2010 року страховиком ВАТ НАСК “Оранта” виплачено ОСОБА_3 страхове відшкодування в сумі 13497 грн. в іншій частині виплати відмовлено.

Встановлені судом факти свідчать про те, що між сторонами  склались спірні договірні правовідносини з приводу сплати страхового  відшкодування.

Згідно ст. 317 ч. 1 ЦК України  власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

          Відповідно до ст. 321  ч.1 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлення права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об’єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою ст. 353 цього кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Відповідно до п. 2.1.1 Договору  страхувальник зобов’язується сплачувати страхові внески у визначений термін і дотримуватись інших умов договору, а страховик бере на себе зобов’язання у разі настання страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування за шкоду, заподіяну застрахованому транспортному засобу… внаслідок настання страхового випадку в порядку і на умовах, визначених Договором.

Відповідно до встановлених обставин справи, наведеного закону,  суд дійшов до висновку, що Страховик в особі Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» безпідставно відмовив Страхувальнику в особі ОСОБА_3  у відшкодуванні шкоди заподіяної застрахованому транспортному засобу, внаслідок настання страхового випадку, відповідно до  Договору від 14 липня 2009 року (а. с. 11). Вимоги Страховика в тій частині, що ОСОБА_3, зобов’язана  продати власний пошкоджений автомобіль, особі яку визначив Страхувальник по результатам Інтернет аукціону, і за ціною маркетингового дослідження, всупереч волі і бажання Страхувальника,  порушують право власності   ОСОБА_3 на автомобіль, бо такі вимоги суперечать наведеному вище закону а саме  ст. 317 і 321 ЦК України.

Так як між сторонами по справі існують договірні відносини, які виникли на підставі Договору добровільного страхування від 14 липня 2009 року (а. с. 11) і умови страхування ОСОБА_3 виконала, то у зв’язку з виникненням  17 червня 2010 року страхового випадку (а. с. 17-18) на думку суду Відкрите акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»,  зобов’язано сплатити позивачу шкоду, яку заподіяно транспортному засобу. При визначенні розміру відшкодування, суд вважає за доцільне, в основу  покласти розміри  прямих матеріальних збитків, які понесла ОСОБА_3 при добровільному ремонті, з відрахуванням з них суми отриманої від Страховика. Так, згідно наданих в судовому засіданні доказів, ОСОБА_3 понесла витрати: за транспортування автомобіля евакуатором з місця ДТП до м. Ромни в сумі 3800 грн., (а. с. 80)  на купівлю запасних частин в сумі 14086 грн. (а. с. 67-79) і за виконані ремонтні роботи в сумі 19060 грн.(а. с. 97) в всього на суму 36946 грн. Отримала ОСОБА_3 від Страховика 13497 грн. 48 коп.  Таким чином не відшкодована шкода становить 23448 грн. 52 коп. Яка і підлягає примусовому стягненню з Страховика.

Суд також звертає увагу і на ту обставину, що відповідно до Дослідження (а. с. 94) ринкова вартість автомобіля позивача на момент  пошкодження складає  61112 грн. 12 коп. Вартість відновлювального ремонту становить 50225 грн. 65 коп. Фактично ОСОБА_3 відремонтувала автомобіль за 36946 грн. (14086+19086+3800), що стверджується відповідними письмовими доказами.(а. с. 67-80, 97) Тому суд дійшов до висновку, що математично розрахована вартість відновлювального ремонту Страховиком яка викладена  в Дослідженні  за № НОМЕР_1 не є законною і обґрунтованою та спростована доказами позивача. Тому суд не бере до уваги зазначене Дослідження і його висновки.    

Також суд вважає за необхідне стягнути з відповідача пеню за прострочення виплати страхового відшкодування, оскільки п. 2.9.4. Договору укладеного між сторонами передбачено, що страховик зобов’язаний після складання страхового акта провести виплату страхового відшкодування у терміни, встановлені п.2.11.4 та п.2.11.5 цього Договору. При несвоєчасній виплаті страхового відшкодування Страховик сплачує пеню за кожний день зволікання у розмірі облікової ставки НБУ від суми страхової виплати, належної до сплати.

Національним банком України з 08.07.2010 року встановлена облікова ставка в розмірі 8,5% річних, а з 10.08.2010 року – в розмірі 7,75% річних.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач прострочив виплату страхового відшкодування на 6 міс., тому з відповідача підлягає стягненню пеня за весь час прострочення  в сумі 896 грн. 18 коп. (23448 грн. 52 коп. х 7,75% : 365 х 180 днів =896 грн. 18 коп.)

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем і документально підтверджені судові витрати – 2000 грн. на правову допомогу адвоката, 120 грн.  витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212, 214, 215 ЦПК України,  суд –

                                                              в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_3 – задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії “Оранта” на користь ОСОБА_3 страхове відшкодування в сумі 23448 грн. 52 коп.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії “Оранта” на користь ОСОБА_3 пеню в розмірі 896 грн. 18 коп.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії “Оранта” на користь ОСОБА_3 витрати на правову допомогу адвоката в розмірі 2000 грн.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії “Оранта” на користь ОСОБА_3 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Сумської області через Роменський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, без участі яких було проголошено судове рішення – протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

   Суддя підпис…

Копія вірна:            

  СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО

  МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ                                                                 ОСОБА_4

Повний текст рішення виготовлено 22.04.2011 року.  

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО

МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ ОСОБА_4