Лебединський районний суд Сумської області    

                                                                                                   Справа № 1-114/11

В И Р О К

І М Е Н Е М          У К Р А Ї Н И

 29.04.2011                               Лебединський районний суд Сумської області

  в складі: головуючого судді - Гури А.  О.

                      секретаря судового засідання - Ткаченко Я.О.,  

         з участю: прокурора Оснача О.М.,

   підсудного ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Лебедині справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, без постійного місця проживання,  молдаванина, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого,  не працюючого, не військовозобов’язаного, раніше судимого :

-          31.03.1994 року Знаменським міським судом Кіровоградської області по ст. 140 ч. 3, чт. 140 ч.2,, ст. 81 ч.3, ст.42 КК України до 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна, 06.08.1997 року звільнений відповідно наказу про Амністію ;

-          23.10.1998 року Александрійським районним судом Кіровоградської області по ст. 81 ч. 3, ст. 17 ч. 2, ст. 81 ч. 3, ст. 89 ч. 1, ст. 140 ч. 2 ст. 42 КК України до 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнений 02.02.2002 року по відбуттю строку покарання;

-          06.04.2004 року Александрійським районним судом Кіровоградської області по ст. 289 ч. 2, 69 КК України до 3 років позбавлення волі,

-          30.08.2004 року Славутським міським судом Хмельницької області по ст. 185 ч. 2, 289 ч. 3, 69, 70  ч. 1, ст. 70 ч. 4 КК України до 6 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна; звільнений 10.08.2010 року по відбуттю строку покарання

по ст. 129 ч. 1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

          05.02.2011 року о 01 год. ночі підсудний  ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, прийшов у будинок ОСОБА_2, яка проживає ІНФОРМАЦІЯ_4 і демонструючи кухонний ніж, конкретно та реально висловив намір позбавити її життя, якщо вона не виконає його вимогу перейти до буд. № 22 по вул. Заводській в с. Будилка Лебединського району Сумської області. Сприйнявши погрозу реально, вона виконала вимогу та пішла з ним в напрямку, який вказував ОСОБА_1 На шляху слідування останній продовжував умисно, словесно, демонструючи ніж,  погрожувати ОСОБА_2 позбавити її життя та наносив їй удари по обличчю та голові руками, що давало  підстави потерпілій реально побоюватись здійснення цієї погрози. Прийшовши до вищевказаного будинку, ОСОБА_1, діючи з єдиним  умислом злякати ОСОБА_2, умисно, повторно, конкретно та реально висловив намір позбавити її життя, вдаривши кілька разів руками по обличчю і тулубу, а потім зв’язав мотузкою,  завдавши їй тілесних ушкоджень, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 75 від 24.03.2011 року відносяться до легких тілесних ушкоджень.          Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину визнав повністю та пояснив, що 04.02.2011 року він перебував у господарстві ОСОБА_3 по вул.. Заводській 22 в с. Будилка Лебединського району, де вживав спиртні напої.   Під час бесіди він дізнався, що якась ОСОБА_2 спричиняє неприємності Красно луцькій ОСОБА_4. Близько 00 год. 05.02.2011 року він зі своєї ініціативи вирішив піти і найти ОСОБА_2, для цього він попросив піти з ним ОСОБА_3. Взявши зі столу кухонний ніж , поклав його собі в кишеню і разом з ОСОБА_3 пішли по селу шукати ОСОБА_2 Близько 1 год. прийшовши до господарства ОСОБА_2, він почав стукати по вікнах її будинку. Коли остання відчинила двері, він дістав ніж, приставив його до правого боку ОСОБА_2 і сказав, щоб вона одягатись та йшла за ним. ОСОБА_2 спочатку відмовлялась серед ночі кудись іти, але він почав їй погрожувати, що заріже її, якщо вона не зробить те, що він сказав. ОСОБА_2 почала одягатися повільно, а він не ховаючи ножа, знов наголосив на тому, що заріже її , якщо вона не буде одягатися швидше. Через пів години вони всі вийшли з будинку ОСОБА_2 і пішли до господарства ОСОБА_3, а щоб остання не пручалася, він тримав її міцно за кисті рук, та  вдарив кілька разів по затилку. У будинок ОСОБА_3 вони прийшли близько 02 год. і тут її спочатку вдарила по обличчю ОСОБА_4, яка в цей час перебувала у господарстві ОСОБА_3. Потім він заставляв її писати визнання в скоєнні крадіжки, погрожуючи вбивством, ставив її на коліна, а потім зв’язав та кинув на диван, після того, як вона виконала всі його вимоги. Раніше він ніколи не зустрічав ОСОБА_2 і не знав її, свої дії пояснив тим, що був в нетверезому стані та намагався захистити своїх знайомих від неприємностей, які їм створювала потерпіла.

Ці дії підсудного суд вважає необхідним кваліфікувати по  ст. 129 ч. 1 КК України –погроза вбивстом, якщо були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози .

При обранні підсудному виду і міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, характеристику підсудного з місця проживання , а також визнання ним своєї вини.

Обставинами, що пом’якшують покарання, суд визнає: щире каяття підсудного  та активне сприяння в розкритті злочину.

Обставиною, що обтяжує покарання, суд визнає  скоєння злочину в стані алкогольного сп’яніння.

          Враховуючи вищевказані обставини та особу винного, а також те, що він неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, але належних висновків з цього не зробив, суд вважає, що підсудний не може бути виправлений без ізоляції його від суспільства, а тому доцільно обрати йому міру покарання у виді арешту. Саме така, обрана підсудному, міра покарання буде необхідною і достатньою для його виправлення  та попередження інших злочинів.

Долю речових доказів вирішити у відповідності до ч.3 ст. 81 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 299, 323, 324 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_1  визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 129 ч. 1 КК України і призначити йому покарання по цьому закону у виді шести  місяців арешту.

Міру запобіжного заходу змінити з підписки про невиїзд на взяття під варту, взявши під варту із зали суду.

Речові докази: кухонний ніж, шматок мотузки рожевого кольору, металеву алюмінієву кружку ємкістю 1 л., куртку чорного кольору із написом «охорона», які знаходяться в камері схову речових доказів лебединського МВ УМВС України, знищити, як такі що не мають цінності.

           На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Сумської області протягом 15 діб з моменту його проголошення через Лебединський районний суд, а засудженому –з моменту отримання ним копії вироку.

Суддя:ОСОБА_5