Справа № 2021/2-а-1406/11
ПОСТАНОВА
Іменем України
07 квітня 2011 року м.Красноград
Красноградський районний суд Харківської області
у складі: головуючого –судді Рибальченко І.Г.,
при секретарі Кашпур Ю.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління пенсійного фонду України в Красноградському районі Харківської області про перерахунок та виплату пенсії за втрату годувальника ,-
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернулася з позовом до управління пенсійного фонду України в Красноградському районі Харківської області і просила визнати протиправним дії відповідача. Зобов’язати управління ПФУ здійснити їй призначення пенсії у зв’язку зі втратою годувальника в розмірі не нижче 4-х мінімальних пенсій за віком , виходячи з розрахунку, згідно ч.1 ст.37 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, 50% пенсії померлого годувальника , призначеної відповідно ч.4 ст.54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в розмірі не нижче 8-ми мінімальних пенсій за віком, встановлених ч.1 ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від дня смерті годувальника , тобто з 20.02.2005 року, з послідуючим її перерахунком і на весь час виплати пенсії.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилалася на те, що вона вдова ОСОБА_2 Він належав до категорії учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, його смерть 20.02.2005 року пов’язана з Чорнобильською катастрофою. Її пенсія в зв’язку з втратою годувальника повинна складати 50% пенсії померлого чоловіка, тобто 4 мінімальні пенсії за віком. Відповідач відмовив в призначенні їй пенсії у вказаному розмірі, чим порушуються її права.
Відповідач надав заперечення на позов, в якому просив суд відмовити в задоволенні вимог ОСОБА_1 В обґрунтування своєї позиції УПФ в Красноградському районі вказав, що позивач є дружиною ліквідатора, смерть якого пов’язана з Чорнобильською катастрофою, отримує пенсію як інвалід 3 групи. 30.10.2010 року ОСОБА_1 надала документи необхідні для призначення пенсії в зв’язку зі втратою годувальника і 18.11.2010 року їй було запропоновано прибути для оформлення відповідної заяви. Таким чином, позивачу не було відмовлено у призначенні пенсії і позовні вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню.
В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала свої позовні вимоги. Вона пояснила, що її померлий чоловік був учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС ,і мав право на отримання пенсії в розмірі не нижче 8-ми мінімальних пенсій за віком. До дня своєї смерті 20.02.2005 року він отримував пенсію у значно меншому розмірі. Вона інвалід 3 групи з 01.12.2004 року. Оскільки вона втратила годувальника , просить зобов’язати відповідача здійснити їй призначення пенсії в розмірі не нижче 4-х мінімальних пенсій за віком з 20.02.2005 року і на весь час її отримання.
Представник відповідача до суду не з'явився, про час та місце слухання справи був повідомлений своєчасно та належним чином, надано клопотання про розгляд справи без його участі.
В суді було встановлено, що позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для сімей померлих ветеранів війни, що засвідчується посвідченням серії Г № 234729. 08.09.2010р. вона звернулася з заявою про перерахунок і виплату пенсії у розмірі не нижче 4-х пенсій за віком. Їй було запропоновано надати необхідні документи. Розпорядженням від 16.11.2010 року проведено перерахунок пенсію ОСОБА_1, її розмір визначений в сумі 734грн.
Пенсія померлому ОСОБА_2 не виплачувалася у розмірі не нижче 8-ми мінімальних пенсій за віком, встановлених ч.1 ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, що не спростовувалося позивачем.
ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2, що був учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та помер 20.02.2005 року. Ці дані ніким не спростовуються і підтверджуються копією посвідчення серії А № 012913 громадяна, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи ОСОБА_2, свідоцтвом про його смерть.
Положеннями статті 14 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" померлого чоловіка позивача віднесено до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
ОСОБА_1 отримує пенсію по інвалідності загального захворювання 3 групи в сумі 955 грн. Пенсія позивачеві, як вдові померлого годувальника –учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, нарахована відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в сумі 734 грн , згідно наданого розпорядження від 16.11.2010 року.
В даному випадку суд вважає , що у позивача права на отримання пенсії у зв’язку з втратою годувальника в розмірі 50% пенсії померлого годувальника, а саме 4 мінімальних пенсій за віком не має. Пенсія померлого ОСОБА_2 відповідно до закону повинна була б складати 8 мінімальних пенсій за віком, оскільки при житті він був інвалідом 2 групи, захворювання якого пов’язане з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, але в такому розмірі вона йому не призначалася.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Згідно ст.37 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»визначено, що пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 % пенсії за віком померлого годувальника.
Згідно ч.ч.4, 5 ст.54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка діяла на час спірних правовідносин в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів 2-ї групи, відносно яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути меншим 8 мінімальних пенсій за віком.
Право на пенсію, зокрема на підставі Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи», нерозривно пов'язане з особою, яка має це право.
Згідно ч.4 ст.25 ЦК України, цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
Таким чином суд прийшов до висновку про відсутність у позивача права на призначення їй пенсії відповідно до позовних вимог з врахуванням того, що пенсія її померлого чоловіка повинна була б складати 8 мінімальних пенсій за віком, оскільки це право надано тільки йому, а в такому розмірі пенсія йому не призначалася і він її не отримував.
Виходячи зі змісту вищенаведених законодавих норм отримання пенсії у зв’язку з втратою годувальника безпосередньо залежить від виду та розміру пенсійного забезпечення, що отримувала померла особа, тобто, обрахування пенсії відбувається з фактичного її розміру, а не з уявного.
Суд прийшов до обґрунтованих висновків, що померлою особою не було реалізоване право на отримання пенсії, кратної мінімальній пенсії за віком відповідно до статті 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, тому дії відповідача відповідають законодавчим нормам.
На підставі викладеного вище та керуючись ст.54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст.ст. 86,160-163,167 КАС України , суд
П О С Т А Н О В И В :
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до управління пенсійного фонду України в Красноградському районі Харківської області про перерахунок та виплату пенсії за втрату годувальника.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Красноградський районний суд Харківської області шляхом подачі в десятиденний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Постанова віддрукована в нарадчій кімнаті.
Головуюча І.Г. Рибальченко.