Справа №2 - 977/2011

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

10 травня 2011 року  Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

в складі головуючого судді           Воробйова С.О.

при секретарі                               Подлєсній О.А.

позивача                              ОСОБА_1

представника позивача          ОСОБА_2

представника відповідача          ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Красноармійська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська»про стягнення заборгованості з компенсації за невикористану відпустку, одноразової допомоги у зв’язку з виходом на пенсію, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська»про стягнення заборгованості з компенсації за невикористану відпустку, одноразової допомоги у зв’язку з виходом на пенсію, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, моральної шкоди, зазначивши на підтвердження своїх позовних вимог, що він перебував з відповідачем в трудових відносинах з 20.03.2000 року, працюючи з 18.01.2001 року гірничим майстром дільниці КТ-4.

Наказом № 2352-к від 06.12.2010 року він був звільнений з підприємства за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України, у зв’язку з виходом на пенсію з 05.12.2010 року.

Після звільнення йому стало відомо, що відповідач не в повному обсязі провів з ним остаточний розрахунок і безпідставно не включив премію за жовтень 2010 р. в середній заробіток за жовтень 2010 р. для нарахування компенсації за невикористану відпустку. У зв’язку з чим, недоплатив йому до теперішнього часу компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 68.26 грн. із наступного розрахунку:

- з довідки відповідача про нараховану суму компенсації вбачається заробіток                      6 230.87 грн., який складається, згідно довідки відповідача про заробіток за жовтень 2010 року, із: 3 428.00 грн. + 522.36 грн. + 121.26 грн. + 559.92 грн. + 1 028.00 грн. + 571.33 грн.;

- враховуючи премію у розмірі 1 152.51 грн., то розмір компенсації за невикористану відпустку повинен складати (78 492.04 + 1 152.51) : 355*21 = 4 711.36 грн., тобто недоплачена сума складає: 4 711.36 грн. –4 643.10 грн. = 68.26 грн.;

- заборгованість з одноразової допомоги складає 3 539.76 грн. із розрахунку: 22 677.57 (сума одноразової допомоги, яку відповідач повинен був нарахувати та сплатити із розрахунку: ((6 230.87 + 1 152.51) : 21*21.5) * 3 –19 137.81 (сума нарахована та виплачена відповідачем).

У зв’язку з порушенням строків проведення остаточного розрахунку він вважає, що відповідач зобов’язаний сплатити йому середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у відповідності до ст. 117 КЗпП України за період з 06.12.2010 року по             10.05.2011 року (день розгляду справи) за 156 днів затримки розрахунку та помноженому на 270.29 грн. (середньоденна заробітна плата) в сумі 54 848.04 грн.

Крім того він вважає, що відповідач, порушуючи його трудові права, пов’язані з несвоєчасною виплатою заробітної плати в повному обсязі, спричинив йому моральну шкоду в 1 000.00 грн. яку просить стягнути з відповідача.

У судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги, просили задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» позов не визнала, посилаючись на те, що підприємство після звільнення позивача провело у відповідності із законодавством остаточний розрахунок. Моральну шкоду позивач не обґрунтував, тому просить в позові позивачу відмовити.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, з’ясувавши всі обставини по справі та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебував з відповідачем в трудових відносинах з 20.03.2000 року, працюючи з 18.01.2001 року гірничим майстром дільниці КТ-4 (а.с. 7).

Наказом № 2352-к від 06.12.2010 року він був звільнений з підприємства за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України, у зв’язку з виходом на пенсію з 05.12.2010 року (а.с. 8,9).

В судовому засіданні встановлено, що у підприємства перед позивачем існує заборгованість з компенсації за невикористану відпустку у сумі 68.26 грн. та одноразову допомогу у зв’язку з виходом на пенсію у розмірі 3 539.76 грн., які не були сплачені йому на день звільнення, та залишаються не сплаченими по теперішній час (а.с. 25-26).

Відповідно до ст. 115 КЗпП України та ст. 24 Закону України «Про оплату праці»заробітна плата виплачується працівникам регулярно в дні роботи в строки, передбачені колективним договором, але не менш як два рази в місяць через проміжок часу, який не перевищує 16 календарних днів. Згідно ст. 25 Закону України «Про оплату праці»забороняється будь-яким чином обмежувати працівника вільно розпоряджатися своєю заробітною платою.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до ст.ст. 60, 66, 143 ЦПК України кожна із сторін зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог, доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін виникає спір.

Відповідно до ст. 213 ч. 3 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно та всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

В судовому засіданні встановлено, що позивач звільнився з роботи з 05.12.2010 року, але відповідач не сплатив йому заборгованість з компенсації за невикористану відпустку у сумі 68.26 грн., заборгованість по одноразовій допомозі у зв’язку з виходом на пенсію у розмірі 3 539.36 грн., що підтверджується довідками відповідача (а.с. 10-14), до теперішнього часу, внаслідок чого час затримки розрахунку за період з 06.12.2010 року по 10.05.2011 року (день розгляду справи в суді) складає 108 робочих днів.

На підставі п. 1 розділу I и п. 2 розділу II Порядку нарахування середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100, з наступними змінами та доповненнями, середній заробіток позивача для нарахування середнього заробітку за час затримку розрахунку при звільненні повинен розраховуватися за два місяці до звільнення.

Відповідно до довідки відповідача (а.с. 21-22) середньоденна заробітна плата позивача за останні два місяця перед звільненням складає 296.71 грн.

У відповідності з п.5, п.9 розділу IV Порядку нарахування середньої заробітної платі, нарахування виплат проводяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів. Середньоденна заробітна плата вираховується діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих днів.

За період з 06.12.2010 року до 10.05.2011 року (день винесення рішення судом) відповідач повинен сплатити позивачу середній заробіток за час затримки розрахунку:

296.71 грн. (середньоденний заробіток) Х 108 (кількість днів затримки розрахунку) = 32 044.68 грн.

На підставі викладеного, суд вважає, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача заборгованість з компенсації за невикористану відпустку у сумі 68.26 грн., заборгованість по одноразовій допомозі у зв’язку з виходом на пенсію у розмірі 3 539.36 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку у сумі 32 044.68 грн., а в загальній сумі 35 652.71 грн.

Згідно ч. 1 ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

В судовому засіданні встановлено, що позивач добросовісно працював у відповідача і мав право на винагороду за свою працю, однак йому не заплатили і тому він неодноразово був змушений звертатися до відповідача з проханням провести остаточний розрахунок, на це він витрачав свій вільний час, кожне звернення закінчувалося нервовим перенапруженням, яке негативно відображалося на його здоров’ї.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, а тому суд при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди позивачу враховує вимоги розумності та справедливості і розмір моральної шкоди визначає в сумі          500.00 грн., так як саме ця сума компенсує позивачу ті моральні страждання, які він поніс.

Крім того, з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір у розмірі 356.53 грн. та 8.50 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120,00 грн.

Керуючись ст.ст. 115, 116, 117, 221, 238, 231-1 КЗпП України, ст.ст. 14, 15, 21, 22, 24 ЗУ «Про оплату праці», ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України,  суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська»про стягнення заборгованості з компенсації за невикористану відпустку, одноразової допомоги у зв’язку з виходом на пенсію, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, моральної шкоди, - задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська»                      р/р №26003301241 в Філії –Красноармійське відділення №2863 ВАТ «Державний Ощадний банк України»МФО 394233 код ЕДРПОУ 31599557 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, заборгованість з компенсації за невикористану відпустку у сумі 68,27 грн., одноразову допомогу у зв’язку з виходом на пенсію у сумі 3 539,76 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 32 044,68 грн., моральну шкоду у сумі 500 грн.,а всього в загальній сумі 36 152,71 грн.

Стягнути з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська»                      р/р №26003301241 в Філії –Красноармійське відділення №2863 ВАТ «Державний Ощадний банк України»МФО 394233 код ЕДРПОУ 31599557 на користь держави судовий збір у розмірі 356,53 грн. та 8,50 грн.,  витрати на інформаційно-технічне забезпечення  розгляду справи у сумі 120грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: