Справа № 191/3957/15-к

Провадження № 1-кп/191/125/17

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2022 року                                                                 м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді – ОСОБА_1

за участю секретаря – ОСОБА_2

прокурора – ОСОБА_3

обвинуваченого – ОСОБА_4

захисника – ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду м. Синельникове Дніпропетровської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015040390001474 від 07 серпня 2015 року, відносно:

ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Мар`ївка, Синельниківського району, Дніпропетровської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, на військовому обліку не перебуває, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 раніше судимого:

1) 20.09.2012 Синельниківським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 185, ст.75 КК України до 4 років позбавлення волі з іспитовим строком на 3 роки,

2) 28.12.2019 Вінницьким міським судом Вінницької області за ч.1 ст. 289 КК України до 3 років обмеження волі, 23.03.2020 Ухвалою Вінницького апеляційного суду вирок залишено без змін,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Близько о 23.00 години 29 липня 2015 року ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , де на ґрунті особистих неприязних відносин у нього виникла сварка з потерпілим ОСОБА_6 , маючи раптово виниклий прямий злочинний умисел, направлений на спричинення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , реалізуючи свій злочинний умисел, знаходячись на подвір`ї домоволодіння, розташованого за вище вказаною адресою, усвідомлюючи значення і суспільно- небезпечний характер власних дій, передбачаючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння у вигляді смерті потерпілого, умисно, кулаками обох рук наніс не менше 4 послідовних ударів в область голови ОСОБА_6 , від яких останній не втримався на ногах та впав на землю горілиць. Після чого ОСОБА_4 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на спричинення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , який знаходився в положенні лежачі на спині, продовжив спричиняти потерпілому тілесні ушкодження по тулубу шляхом нанесення ударів ногами та стрибаючи всім своїм тілом в область грудної клітини ОСОБА_6 , яких загалом було не менше 4.

У результаті своїх злочинних дій ОСОБА_7 спричинив ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді:

-закритої внутрішньочерепної травми: синців верхнього і нижнього повік обох очей, синця правої щоки, забитих ран слизової оболонки верхньої губи, крововилив слизової оболонки нижньої губи, крововиливу в м`які покривні тканини волосистої ділянки голови у тем`яно-скронево-потиличній області справа, інфільтруючого крововиливу у лівий скроневий м`яз, крововиливи під оболонки головного мозку, які у своїй сукупності відносяться стосовно до живих осіб відповідають категорії тяжких тілесних пошкоджень за ознакою небезпеки для життя на момент спричинення.

-поперечних переломів ребер зліва ll-IV-ro, справа IV-VI, які як кожне окремо так і у своїй сукупності стосовно до живих осіб відповідають категорії тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я строком понад 3 тижні.

Смерть ОСОБА_6 настала ІНФОРМАЦІЯ_2 внаслідок закритої внутрішньомозкової травми, яка супроводжувалась крововиливами під оболонки головного мозку з подальшим розвитком набряку-набухання речовини головного мозку.

Своїми діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 121 КК України, тобто умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою провину у вчиненні вказаного кримінального правопорушення визнав повністю, суду повідомив, що у 2015 році, 29 липня, близько 11 години він приїхав з роботи в с.Роздори на електропоїзді. По дорозі додому вживав пиво. Вдома у нього з потерпілим ОСОБА_6 був конфлікт, в ході якого він спричинив ОСОБА_6 тілесні ушкодження. Конфлікт стався з приводу того, що потерпілий намагався наругатися над його бабусею. Коли він бив потерпілого він падав 2 рази на спину. Конфлікт відбувався у дворі будинку його бабусі. Бити потерпілого припинив, коли він впав в другий раз, у нього текла кров. Хто викликав швидку медичну допомогу йому невідомо. Потерпілий сидів в тому місці де була сварка, він був біля нього на відстані 5 метрів. Працівники швидкої медичної допомоги викликали працівників поліції, оскільки їх не пускали у двір, хто саме не пускав у двір він не знає, з працівниками швидкої медичної допомоги він не спілкувався. Поліція та лікар зі швидкої медичної допомоги зайшли у дім і спитали у потерпілого, що сталося, він пояснив, що він впав, швидка медична допомога забрала потерпілого. В понеділок подзвонив потерпілий та попрохав його забрати з лікарні, тому що його виписують. Забирала потерпілого його знайома на електропоїзді. З потерпілим після лікарні він не спілкувався. У вчиненому розкаюється.

Потерпіла ОСОБА_8 в судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності. Претензій до обвинуваченого не має.

Крім визнання вини самим обвинуваченим, його вина у скоєному повністю підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, саме:

-показами свідка ОСОБА_9 , який суду показав, що він знаходився на чергуванні в Синельниківській ЦРЛ 29.07.2015 в якості лікаря-хірурга. 30.07.2015 р. після 24 години на приймальне відділення був доставлений ОСОБА_6 з сел. Роздори з тілесними ушкодженнями. У нього були забиті рани губ, забиття та гематоми обличчя, синці повік. Йому було зроблено рентгенограму черепу, ушивання губ. Кістково-травматичних змін черепу виявлено не було. Рентгенограму грудної клітки не призначали, так як хворий ніяких скарг на болі в грудній клітині не пред`являв. У нього були отримані аналізи, призначено лікування, хворий був переданий іншому лікарю після закінчення чергування;

-показами свідка ОСОБА_10 , яка суду пояснила, що вона є сусідкою обвинуваченого ОСОБА_4 та його бабусі, мешкає разом з сином. Приблизно о 22 годині в ніч, коли все сталося, її син спав у палатці на дворі, за будинком, оскільки було дуже жарко. Він прибіг до неї до хати та сказав, що там з боку будинку ОСОБА_4 та його бабусі лунають крики, ніби когось б`ють. Вона вийшла та побачила ОСОБА_6 , який кричав , щоб його не били. В цей час ОСОБА_4 бив його руками та ногами. Удари наносилися по всьому тілу, голові та тулубу . Від будинку горіло світло, двері в будинок були відчинені та все було видно. В момент побиття ОСОБА_6 лежав біля погребу, де його бив ОСОБА_4 . Бабуся кричала не бити його, проте ОСОБА_4 продовжував його бити. Вони з сином викликали по телефону поліцію, а поліція самостійно викликала швидку медичну допомогу. Коли приїхала поліція та швидка, ніхто їм не відкривав, ОСОБА_4 десь побіг. Швидка забрала ОСОБА_6 , вона до них не підходила. Про те, що ОСОБА_6 помер, дізналася від дільничного.

- Показами свідка ОСОБА_11 , який суду показав, що в ніч, коли все сталося, він спав на дворі в палатці. Почув крики похилої людини, яку били, у дворі, за хатою ОСОБА_4 . Бачив, як ОСОБА_4 вдарив ОСОБА_6 в обличчя кулаком, від чого той впав, ОСОБА_6 лежав на спині та боку, а його продовжував бити ногами ОСОБА_4 по обличчю, животу, грудній клітині та два-три рази стрибав ногами на тіло потерпілого в область живота та грудної клітини. Бив десь хвилин 10. Він пішов до хати, щоб повідомити матір про те, що відбувається . Коли вийшла бабуся ОСОБА_4 пішов. Тоді він підійшов до ОСОБА_6 , він лежав, у нього било розбито обличчя, йшла кров з роту, він хрипів, не міг встати та прохав викликати швидку допомогу. Він пішов в хату та разом з матір`ю викликав швидку медичну допомогу. До потерпілого ОСОБА_6 більше не підходив. Місце розташування бійки йому було видно, воно було розташовано в метрах 4-5 біля веранди. До цих подій ОСОБА_6 не мав слідів побиття, тільки ходив з палицею. Потім бачив як потерпілого через два-три дні привели додому, вели його під руки, він був у зігнутому стані, в руці у нього був костиль;

-Показами свідка ОСОБА_12 , який суду показав, що 29.07.2015 року він знаходився на добовому чергуванні фельдшером Синельниківської підстанції швидкої допомоги в Роздорському відділенні. Після 23-00 години диспетчер повідомив, що в АДРЕСА_2 побили ОСОБА_6 . Коли вони під`їхали, то в коридорі горіло світло. Водій подав сигнал і світло в будинку погасло. З будинку вийшла молода дівчина і спитала, чого вони приїхали, сказала, що вони нікого не викликали. У дворі побачили, що на землі лежав чоловік. Вони передзвонили в міліцію, і по приїзду робітників міліції, разом з ними зайшли у двір. У дворі вони побачили, що чоловік так і лежав на землі. Біля будинку стояв молодий хлопець, який сказав, що він сусід та повідомив, що робітників міліції та швидку допомогу викликав він. Потерпілого погрузили на носилки та відвезли на приймальний покій в Синельниківську ЦРЛ. Він нічого не міг сказати, тільки бормотав щось нерозбірливе, в нього було дуже побите обличчя, на губах була кров ;

-Показами свідка ОСОБА_13 , який у судовому засіданні дав пояснення аналогічні поясненням свідка ОСОБА_12 ;

-Показами свідка ОСОБА_14 , який у судовому засіданні пояснив, що 30.07.2015 йому на лікування поступив стаціонарний хворий ОСОБА_6 , у якого були встановлені тілесні ушкодження у вигляді забитих поранень та гематом обличчя, струсу головного мозку. Хворий продовжував лікування до 03.08.2015 року, потім попросив його виписати;

-протоколом огляду трупа від 06.08.2015 року та фототаблицею до нього (т.2 а.с.5-7);

-актом судово-медичного дослідження трупа № 217 від 07.08.2015 , відповідно до якого при  судово-медичному дослідженні трупа  ОСОБА_6  встановлено, що його смерть настала внаслідок закритої внутрішньочерепної травми, яка супроводжувалась крововиливами під оболонки головного мозку і ускладнилась набряком–набуханням речовини головного мозку,  що підтверджується даними судово-медичного дослідження і додатковими методами дослідження. Виявлені при  судово-медичному дослідженні трупа тілесні пошкодження  у  вигляді закритої внутрішньочерепної травми: синців верхнього і нижнього повік обох очей, синця правої щоки, забитих ран слизової оболонки верхньої губи, крововиливів слизової оболонки нижньої губи, крововиливу в м`які покривні тканини волосистої ділянки голови у тем`яно–скронево - потиличній  області справа, інфільтрую чого крововиливу у лівий скроневий м`яз, крововиливів під оболонки головного мозку заподіяні дією тупих твердих предметів (предмету), або при ударах о них (нього), є прижиттєві, утворились задовго до наступу смерті (за 6-8 діб до наступу смерті, тобто в період з 29.07.2015 р. по 31.07.2015 року) і у своїй сукупності стосовно до живих осіб відповідають категорії  тяжких тілесних пошкоджень за ознакою небезпеки на момент спричинення. Тілесні пошкодження у вигляді поперечних переломів ребер зліва є прижиттєві, утворились задовго до наступу смерті (за 6-8 діб до наступу смерті, тобто в період з 29.07.2015 р. по 31.07.2015 року), і як кожне окремо, так і у своїй сукупності стосовно до живих осіб відповідають категорії тілесних пошкоджень середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я строком понад 3 тижні (т.2 а.с.12-17);

-Рапортом оперативного чергового про те, що 29.07.2015 до ЧЧ надійшло повідомлення від гр. ОСОБА_15 про те, що 29.07.2015 за адресою: АДРЕСА_2 відбувається сварка і бійка між сусідами (т.2 а.с.22);

-довідкою Синельниківської ЦРЛ, згідно якої 30.07.2015 на приймальне відділення лікарні доставлено машиною ШМД ОСОБА_6 з діагнозом: чисельні синці, гематоми обличчя, параорбітальні гематоми обох очей. Чисельні забійні рани губ. Госпіталізований в хірургічне відділення. (т.2 а.с.26-27);

-протоколом огляду місця події від 07.08.2015- території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 та фото таблицями до нього (т.2 а.с.32-33);

-лікарським свідоцтвом про смерть , згідно якого смерть ОСОБА_6 настала ІНФОРМАЦІЯ_2 внаслідок нападу з метою убивства чи нанесення ушкодження (т.2 а.с.75);

-протоколом проведення слідчого експерименту від 10.08.2015 за участю підозрюваного ОСОБА_4 , під час якого він пояснив, що 29.07.2015 р. приблизно о 23-00 годині між ним та ОСОБА_6 виникла сварка, під час якої він наніс ОСОБА_6 долонею правої руки один удар в обличчя зліва, потім один удар кулаком правої руки в ділянку носа, а потім лівою рукою, стуленою в кулак наніс удар потерпілому в ділянку правого ока, ОСОБА_16 штовхнув його, а він знову наніс йому удар правою рукою, стуленою в кулак в ніс, після чого ОСОБА_16 впав сівши на сідниці на цегляну поверхню. Після чого він наніс ОСОБА_6 ще два удари кулаком в обличчя (т.2 а.с.81-82);

-висновком експерта №217 від 19.08.2015, згідно  з яким смерть потерпілогоОСОБА_6 настала внаслідок закритої внутрішньочерепної травми, яка супроводжувалась крововиливами під оболонки головного мозку і ускладнилась набряком-набуханням речовини головного мозку, що підтверджується даними судово-медичної експертизи трупа і додатковими методами дослідження. Тілесні пошкодження в області голови могли утворились не менш, як від 4-х впливів тупого твердого травмуючого предмету (предметів), можливо рука людини, стиснута кулак, а також інший тупий твердий травмуючий предмет з подібними властивостями. Механізм виникнення тілесних пошкоджень в області голови, відмічений у протоколі проведення слідчого експерименту від 10.08.2015 року за участю ОСОБА_4 не суперечить механізму виникнення тілесних ушкоджень, встановлених при проведенні судово-медичної експертизи, тобто пошкодження могли виникнути, як відмічено вище від дії тупого твердого предмету (предметів) в область голови потерпілого (т.2 а.с.84-87);

- даними протоколу слідчого експерименту від 23.09.2015 за участю свідка ОСОБА_10 , під час якого вона пояснила, що 29.07.2015 р. після 23-00 години, почувши шум на вулиці, вона вийшла у двір і побачила, що перед сусідським будинком по АДРЕСА_2 на землі лежав спиною донизу ОСОБА_6 , а біля нього стояв ОСОБА_4 , який наносив ОСОБА_6 удари ногами в грудну клітину та стрибав ногами по передній поверхні грудної клітини (т.2 а.с.100);

- висновком судово-медичної експертизи №217 (додаткова експертиза трупа) від 23.09.2015, згідно якої механізм виникнення тілесних пошкоджень в області голови і передньої поверхні груди на трупі ОСОБА_6 , відмічений у протоколі проведення слідчого експерименту від 23.09.2015 за участю свідка ОСОБА_10 , не суперечить механізму виникнення тілесних ушкоджень, встановлених при проведенні судово-медичної експертизи, тобто пошкодження могли виникнути, як відмічено вище від дії тупого твердого предмету (предметів) в область голови і груднини потерпілого (т.2 а.с.102-103);

- даними протоколу проведення слідчого експерименту від 23.09.2015  за участю свідка  ОСОБА_11 , під час якого він пояснив, що 29.07.2015 після 23-00 години він побачив, що ОСОБА_4 наніс ОСОБА_6 спочатку два удари руками, стуленими в кулак, в обличчя. Після чого ОСОБА_4 затягла в будинок його співмешканка. Після цього ОСОБА_4 знову вибіг на вулицю та ударами ногами по тулубу збив ОСОБА_6 , внаслідок чого він упав спиною на землю. В цей час також вийшла його мати і вони бачили вдвох як ОСОБА_6 лежав спиною на землі, а біля нього стояв ОСОБА_4 та наносив ОСОБА_6 удари ногами в грудну клітину та стрибав ногами по передній поверхні грудної клітини (т.2 а.с.104-107);

-висновком експерта №217 (додаткова експертиза трупа) від 23.09.2015 , згідно з якою механізм виникнення тілесних пошкоджень в області голови і передньої поверхні груди на трупі ОСОБА_6 , відмічений у протоколі проведення слідчого експерименту від 23.09.20 за участю свідка ОСОБА_11 , не суперечить механізму виникнення тілесних ушкоджень, встановлених при проведенні судово-медичної експертизи, тобто пошкодження могли виникнути, як відмічено вище від дії тупого твердого предмету (предметів) в область голови і груднини потерпілого. (Т.2 а.с.109-110);

-висновком експерта №217 (додаткова експертиза трупа) від 23.10.2015 , згідно з яким тілесні ушкодження в області обличчя потерпілого ОСОБА_6 , які встановлені 30.07.2015 у хірургічному відділені Синельниківської ЦРЛ при надходженні його на стаціонарне лікування, у вигляді забоїв та гематом обличчя, синців повік, численних забитих ран губ відповідають тілесним пошкодженням, встановленим під час проведення судово - медичного дослідження трупа ОСОБА_6 07.08.2015 (т.2 а.с.142-147);

-виписним епікризом хворого ОСОБА_6 №5362, з якого вбачається, що хворий перебував в лікарні з 30.07.2015 по 03.08.2015 та самовільно покинув відділення (т. 2 а.с.148);

- висновком судово - психіатричного експерта №254 від 05.11.2015, відповідно до якого ОСОБА_4 будь-яким хронічним психіатричним захворюванням не страждав і в даний час не страждає. Виявляє емоційно нестійкий розлад особи. За своїм психічним станом в період інкримінованого йому діяння він міг віддавати собі звіт у своїх діях (бездіяльності) та керувати ними. Випробуваний в теперішній час будь-якими психічними хворобами також не страдає. Застосування відносно нього примусових заходів медичного характеру не потребує (т.2, а.с.165-168).

Досліджені судом докази сумнівів у їх достовірності не викликають, викладені чи посвідчені в них відомості є такими, що мають значення для встановлення фактів і обставин кримінального провадження.

Кожний з доказів визнається і оцінюється судом як належний та допустимий, а всі вони у сукупності - достатніми та взаємозв`язаними для прийняття процесуального рішення.

Надаючи юридичну оцінку показанням свідків суд враховує, що свідки були безпосередньо допитаними у судовому засіданні у відповідності до вимог ст. 352 КПК України та будучи під присягою та попередженими про кримінальну відповідальність, кожен окремо, підтвердили обставини, які підлягають встановленню відповідно до змісту ст. 91 КПК України.

Враховуючи викладене вище, допитавши обвинуваченого, свідків, експерта, дослідивши та оцінивши зібрані докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Своїми умисними діями  ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 121 КК України, тобто умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину, особу обвинуваченого, обставини, які обтяжують та пом`якшують покарання.

        ОСОБА_4 раніше судимий, за місцем проживання характеризується посередньо, перебуває та обліку лікаря психіатра, на обліку у лікаря нарколога не перебуває.

       Обставиною, що пом`якшує покарання, згідно положень ст. 66 КК України, є щире каяття.

       Обставинами, які обтяжують покарання, згідно зі ст. 67 КК України, є вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння та рецидив злочину.

       Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує положення ст.ст. 50, 65 КК України, нормами яких встановлено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як засудженими, так і іншими особами і особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

       Під час судового розгляду детально проаналізовано поведінку обвинуваченого після вчинення кримінального правопорушення, наслідки суспільно-небезпечного діяння, а також враховуючи, що при призначенні покарання має бути застосований принцип гуманізації відповідальності з врахуванням засад, закріплених у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню згідно зі ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд вважає, що виправлення обвинуваченого неможливо без ізоляції його від суспільства , а тому покарання йому має бути призначено у виді позбавлення волі в межах санкції ч.2 ст.121 КК України.

Враховуючи, що обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення до постановлення вироку Вінницького міського суду Вінницької області від 28.12.2019 та в період іспитового строку за вироком Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20.09.2012 року, суд вважає за необхідне застосувати положення ч.4 ст. 70 КК України та ст. 71 КК України при призначенні остаточного покарання.

Вказана правова позиція висловлена і в постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 25.06.2018 року (справа №511/37/16-к) про те, що коли після постановлення вироку у справі буде встановлено, що засуджений винен ще в кількох злочинах, одні з яких вчинено до, а інші після постановлення першого вироку, то покарання за останнім за часом вироком призначається із застосуванням як ст. 70, так і ст. 71 КК України: спочатку за правилами ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, вчинених до постановлення першого вироку; після цього за правилами ч. 4 ст. 70 КК України, потім за сукупністю злочинів, вчинених після постановлення першого вироку; і остаточно за сукупністю вироків відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України. У кримінально-правовій ситуації, коли вчинення нового злочину в період іспитового строку стає фактичною підставою для визнання (скасування) призначеного за попереднім вироком покарання у виді позбавлення волі, від відбування якого звільнялась особа, таким, що належить відбувати реально, його самостійне виконання при застосуванні ч. 4 ст. 70 КК України не допускається за наявності підстав для подальшого призначення остаточного покарання за правилами ч. 1 ст. 71 КК України.

На підставі ч.5 ст.72 КК України (в редакції Закону № 838-VIII ), враховуючи, що злочин був вчинений обвинуваченим ОСОБА_4 до 20 червня 2017 року, суд вважає необхідним зарахувати обвинуваченому ОСОБА_4 строк тримання під вартою з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Процесуальні витрати у справі відсутні.

       Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до ст.100 КПК України.

       Керуючись ст.ст.  349, 368-371, 373, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Визнати ОСОБА_4  винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України , і призначити йому покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання за вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 28.12.2019 більш суворим покаранням за цим вироком, призначити ОСОБА_4 покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20.09.2012 року та остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді 7 (семи) років 2 (двох) місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання рахувати з 29.06.2020.

На підставі ч.5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_4 в строк відбування покарання строк тримання під вартою в період з 07.08.2015 до 19.05.2017 та з 29.06.2020 до набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Речові докази- медичну карту пацієнта стаціонарного відділення залишити в матеріалах справи (т.2, а.с. 186).

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити тримання під вартою.

Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1