ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2022 року Справа № 160/25950/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді                                        Віхрової  В.С.,      

розглянувши в   порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

16.12.2021 року Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якій просить стягнути суму податкового боргу до бюджету в розмірі 14833,80 грн. з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що заборгованість фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 перед бюджетом виникла у зв`язку з несплатою податкового зобов`язання по єдиному податку з фізичних осіб на суму 14833,80 грн., яка по теперішній час не погашена відповідачем у добровільному порядку у встановлений законодавством термін, тому підлягає примусовому стягненню в судовому порядку. Так, у відповідності до вимог ст. 59 Податкового кодексу України була сформована та направлена відповідачу податкова вимога від 25.02.2021 року №63117-13/482. У зв`язку з цим, позивач просить задовольнити позов в повному обсязі.

Частиною 2 ст. 257 КАС України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 261 КАС України, відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі. Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

У відповідності до ч.1 ст. 262 КАС України, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.12.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.

Ухвалою суду від 20.12.2021 року відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Копія ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.12.2021 року направлена на адресу відповідача, проте до суду повернувся конверт з відміткою поштового відділення про повернення «за закінченням терміну зберігання».

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 28.01.2021 року у справі № 820/1400/17 зазначив, що до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Аналогічну позицію висловив Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, зокрема, у постанові від 31.03.2021 року у справі № 640/2371/20 та постанові від 29.04.2021 року у справі № 826/12038/17.

В силу ч. 4 ст.  124, ч. 8 ст.126 Кодексу адміністративного судочинства України  суд вважає відповідача належним чином повідомленим про можливість подання відзиву у зазначені строки та належним чином повідомленим про судовий розгляд справи.

Відповідачем, на виконання  ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, не було надіслано до суду письмового відзиву на адміністративний позов та не було повідомлено про поважність причин ненадання відзиву.

Відповідно до ч. 6  ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України  у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 15.03.2005 року, перебуває на обліку в ГУ ДПС у Дніпропетровській області.

Відповідно до чинного законодавства відповідач є платником податків, зборів (обов`язкових платежів).

Згідно з п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній ) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлену цим Кодексом.

Зі змісту п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України вбачається, що податкова декларація, розрахунок, - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до п.п.36.1-36.3 ст.36 Податкового кодексу України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та боргу в порядку і строки, визначені цим Кодексом. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Станом на день розгляду справи судом в інтегрованих картках платника податків фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 обліковується податковий борг у сумі 14833,80 грн. по єдиному податку з фізичних осіб.

Заборгованість по єдиному податку з фізичних осіб виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов`язань у розмірі 14 833,80 грн., згідно:

заяви про застосування спрощеної системи оподаткування №15578 від 26.10.2018 р., з терміном сплати 20.10.2020 р. у сумі 944,60 грн.;

заяви про застосування спрощеної системи оподаткування №15578 від 26.10.2018 р., з терміном сплати 20.11.2020 р. у сумі 944,60 грн.;

заяви про застосування спрощеної системи оподаткування №15578 від 26.10.2018 р., з терміном сплати 20.12.2020 р. у сумі 944,60 грн.;

заяви про застосування спрощеної системи оподаткування №15578 від 26.10.2018 р., з терміном сплати 20.01.2021 р. у сумі 1 200,00 грн.;

заяви про застосування спрощеної системи оподаткування №15578 від 26.10.2018 р., з терміном сплати 20.02.2021 р. у сумі 1 200,00 грн.;

заяви про застосування спрощеної системи оподаткування №15578 від 26.10.2018 р., з терміном сплати 20.03.2021 р. у сумі 1 200,00 грн.;

заяви про застосування спрощеної системи оподаткування №15578 від 26.10.2018 р., з терміном сплати 20.04.2021 р. у сумі 1 200,00 грн.;

заяви про застосування спрощеної системи оподаткування №15578 від 26.10.2018 р., з терміном сплати 20.05.2021 р. у сумі 1 200,00 грн.;

заяви про застосування спрощеної системи оподаткування №15578 від 26.10.2018 р., з терміном сплати 20.06.2021 р. у сумі 1 200,00 грн.;

заяви про застосування спрощеної системи оподаткування №15578 від 26.10.2018 р., з терміном сплати 20.07.2021 р. у сумі 1 200,00 грн.;

заяви про застосування спрощеної системи оподаткування №15578 від 26.10.2018 р., з терміном сплати 20.08.2021 р. у сумі 1 200,00 грн.;

заяви про застосування спрощеної системи оподаткування №15578 від 26.10.2018 р., з терміном сплати 20.09.2021 р. у сумі 1 200,00 грн.;

заяви про застосування спрощеної системи оподаткування №15578 від 26.10.2018 р., з терміном сплати 20.10.2021 р. у сумі 1 200,00 грн.

На момент вирішення спору в суді, доказів сплати суми заборгованості не надано.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно з ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі по тексту ПК України).

Пунктом 16.1 ст. 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п.п. 36.1-36.3 ст. 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до п. 49.2 ст. 49 ПК України платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Згідно з п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п. 42.2 ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Згідно з п. 14.1.175 ст. 14 ПК України податковим боргом вважається сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктом 59.1 ст. 59 ПК України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

За правилами, визначеними п. 59.5 ст. 59 ПК України, у разі, якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Податкову вимогу від 25.02.2021 року №63117-13/482 на суму 5233,80 грн. надіслано рекомендованим поштовим відправленням на адресу відповідача, проте на адресу контролюючого органу повернувся конверт з відміткою поштового відділення про повернення «за закінченням терміну зберігання».

Згідно з положенням п. п. 41.1, 41.2 ст. 41 ПК України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Згідно з пп. 20.1.34. п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право, зокрема, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Враховуючи викладене, суд вважає правомірним стягнення з відповідача суми податкового боргу у загальному розмірі 14833,80 грн., оскільки докази самостійного погашення заборгованості відповідачем відсутні.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини другої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Решта доводів сторін висновків суду по суті спору не спростовують.

Судом враховано, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Згідно ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

У відповідності до вимог статті 139 КАС України судові витрати у вигляді сплаченої позивачем суми судового збору стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 9,72-77,242-246,250,262 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 44118658) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути податковий борг з платника податків фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у сумі 14833 грн. 80 коп. на користь Державного бюджету.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в  строки, передбачені статтею  295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                   В.С. Віхрова