Справа № 128/910/20

РІШЕННЯ

Іменем України

17 лютого 2022 року                                                                місто Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого – судді Ганкіної І.А.,

при секретарі Рипюк Т.П.,

за участі:

позивача                                 ОСОБА_1

представника позивача                 ОСОБА_2

відповідач                 ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

        розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниця в порядку загального позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , за участю в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ПАТ «АСК «ОМЕГА» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, -

В с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до Вінницького районного суду Вінницької області до ОСОБА_3 , за участю в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ПАТ «АСК «ОМЕГА» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, мотивуючи свої вимоги тим, що Вінницьким районним судом розглядалося кримінальне провадження, ЄРДР №12016020100001420, справа № 128/945/17 по обвинуваченню ОСОБА_3 , за ознаками злочину, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України, в якому ОСОБА_1 , був визнаний потерпілим. Потерпілим ОСОБА_1 було подано цивільний позов в рамках кримінального провадження за яким він просив стягнути з ОСОБА_3 , на його користь матеріальну шкоду: 35750 гривень, за пошкоджений автомобіль -10638,24 гривень, 4000 грн за надання юридичної допомоги 100 000 гривень моральної шкоди, а загалом 150388,24 гривень, та вжити заходів для забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме і нерухоме майно відповідача та банківські вклади. Трохи пізніше було подано уточнення позовних вимог в зв`язку з продовженням лікування за яким позивач просив стягнути: 137335,24 грн, з яких: 21883,58 грн витрати на лікування, 75701,66 грн вартість ремонтно відновлюваних робіт автомобіля, 35750 гривень – розмір матеріального збитку завданий власнику автомобіля, 100 000 гривень – моральної шкоди, 4000 гривень витрати на надання правових послуг. 09 липня 2019 року головуючою Саєнко О.Б., було винесено вирок яким визнано винним ОСОБА_3 у вчинені злочину, передбаченого ст. 286 ч.1 КК України та призначено йому покарання у виді обмеження волі строком на два роки, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на два роки. На підставі ст. 75, п.п. 1 , 2 ч.1 ст. 76 КК України ОСОБА_3 , звільнили від відбування призначеного йому покарання з випробуванням. Було стягнуто з ОСОБА_3 , на користь ОСОБА_1 , у рахунок: відшкодування спричиненої майнової шкоди – 57583 грн. 58 коп, моральну шкоду в сумі: 70 000 гривень , що разом становить 127583 , 58 гривень , а також витрати на правову допомогу в розмірі 4000 грн. В іншій частині позову потерпілого ОСОБА_1 – відмовлено за необґрунтованістю. Не погодившись з Вироком суду, ним було подано апеляційну скаргу, в якій просив змінити вирок та цивільний позов в частині відшкодування матеріальної шкоди задовольнити в повному обсязі, оскільки загальна сума матеріального збитку відповідно до фіскальних чеків мала становити: 137 335,24 грн, проте суд відмовив у відшкодування збитків по машині, яка не підлягає ремонту. 29 жовтня 2019 року Вінницький апеляційний суд задоволив апеляційну скаргу позивача частково. Вирок Вінницького районного суду Вінницької області від 09.07.2019 року щодо ОСОБА_3 було скасувано на підставі п.2 ч.1 ст. 49 КК України, в зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження щодо ОСОБА_3 на підставі п.1 ч.2 ст. 284 КПК України вирішено закрити. Цивільний позов було залишено без розгляду, що стало підставою для нового звернення до суду.

В позоаві зазначив, що 08 жовтня 2016 року, близько 09.00 год., на об`їзній дорозі смт. Стрижавка Вінницького району, відповідач – водій а/м DAF FT 95 XF, д.н. НОМЕР_1 ОСОБА_3 порушивши вимоги п.10. 1 ПДР України, виїхав на зустрічну смугу руху та допустив зіткнення з належними ОСОБА_1 на праві власності автомобілем ВАЗ 2107, д.н. НОМЕР_2 . Внаслідок зіткнення належний позивачу автомобіль був пошкоджений і вартість відновлювально-ремонтних робіт згідно з висновком автотоварознавчої експертизи № 395 від 26.01.17р., складає 75701, 66 грн, а розмір матеріального збитку з урахуванням зносу і ПДВ -35750 грн. Крім того, згідно з висновком судово-медичної експертизи №1885 від 26.01.17р., ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми – струсу головного мозку, забійні рани лобної ділянки, забій м`яких тканин під щелепової ділянки зліва, садно носа, двобічний перелом нижньої щелепи: суглобовий справа та кутовий зліва. Закрита травма грудної клітки –перелом 2,3,4 го ребер справа, забій, садно грудної клітки справа. Закритий перелом правого наколінника. Садна обох колінних суглобів та правої кисті, що належать до тілесних ушкоджень середньої тяжкості. Відповідно до висновків авто технічної експертизи № 174-а від 21.03.17р., згадані ушкодження автомобіля з технічної точки зору знаходяться в причинному зв`язку з виникненням ДТП і водночас спростовують покази відповідача в тій частині, що начеб то позивач рухався по зустрічній смузі і уникав зіткнення (інакше під взаємним кутом основний удар прийшовся би на праву попередню сторону авто позивача, а не ліву, як фактично і було і підтверджується також фото з додатку до протоколу огляду місця події). Внаслідок скоєного відповідачем злочину, позивач витратив на лікування – 26 662 грн 45 коп, що підтверджується відповідними призначеннями, довідками і фіскальними чеками. В наслідок отриманих тілесних ушкоджень, позивач був змушений терпіти сильний фізичний та психологічний біль, який остаточно не минувся до цих пір. Внаслідок даної ситуації його було прооперовано (відбулася операція на шлунку, завдяки забиттю органів при зіткненні), що порушило його життєві плани, нормальний та звичний ритм життя, що потребувало від нього додаткових зусиль. Шкода, заподіяна ОСОБА_3 , у виді отриманих тілесних ушкоджень не може бути усунута в повній мірі, оскільки він не може вести нормальний та повноцінний спосіб життя, змушений уникати будь-якого фізичного навантаження, не може виконувати фізичну роботу. Тілесні ушкодження та стрес який спричинив ОСОБА_5 , своїми протиправними діями значно погіршив і стан його здоров`я, а тому позивач боїться інсульту. Ці трагічні події які сталися в нього та сім`ї підірвали здоров`я, моральний та психологічний стан. В наслідок вимушених душевних страждань та психічних переживань позивач мало спить, його сили практично не відновлюються, позивач знаходиться в пригніченому роздратованому стані. Тривалий час позивач не може виконувати звичайну хатню роботу, бавитися з онуками, потребує подальшої реабілітації та санаторно-курортного лікування. Крім того, велика кількість витрат не може бути ним підтверджена чеками, а саме: оперативне втручання, безліч поїздок на таксі на процедури, плата за регулярні відкачки рідини з коліна, велика кількість рентген знімків, значні витрати на спецхарчування при подвійному переломі щелепи, витрати на авто евакуатор та ін.. Тому, виходячи з принципів виваженості, справедливості і достатності, позивач оцінює моральну шкоду завдану відповідачем в 100 000 грн.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав, просив його задовільнити. Суду показав, що в наслідок ДТП йому біло завдано значний збиток. Його автомобіль був пошкоджений та не підлягав до експлуатації, а сам він отримав чисельні травми, та був змушений проти лікування. Витрачатися на ліки та оперативне втручання. Відповідач уникає добровільного відшкодування шкоди, внаслідок втрати автомобіля позивач змушений переносити значні незручності, тому звернувся до суду з позовом щодо відшкодування нанесених йому збитків. Визнав, що добровільно відповідач відшкодував матеріальну шкоду в сумі 10 000 грн. На вказану суму зменшив частину позовних вимог. Представник позивача адвокат Красномовець Н.П. підтримала позицію позивача.

Відповідач ОСОБА_3 позов не визнав та суду показав, що кримінальна справа відносно нього була закрита, свою вину у скоєнні ДТП він не визнає. Суду показав, що добровільно відшкодував шкоду в сумі 15000 грн. Чеки, надані позивачем є не чіткими, прочитати їх неможливо. У нього був укладений страховий поліс, а отже, звертатися за відшкодуванням шкоди позивачу слід до страхової компанії. Представник відповідача адвокат Зубань О.О. підтримав позицію свого довірителя.

Представник третьої особи ПАТ «АСК «ОМЕГА» до суду не з`явився. Третя особа про необхідність явки до суду попереджалася належним чином.

Судом встановлено, що Вінницьким районним судом розглядалося кримінальне провадження, ЄРДР №12016020100001420, Справа № 128/945/17 по обвинуваченню ОСОБА_3 , за ознаками злочину, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України, в якому ОСОБА_1 , був визнаний потерпілим.

За подією 08 жовтня 2016 року, близько 09.00 год., на об`їзній дорозі смт. Стрижавка, Вінницького району, ОСОБА_3 – водій а/м DAF FT 95 XF, д.н. НОМЕР_1 ОСОБА_3 порушивши вимоги п.10. 1 ПДР України , виїхав на зустрічну смугу руху і допустив зіткнення з належними позивачу на праві власності автомобілем ВАЗ 2107, д.н. НОМЕР_2 .

09 липня 2019 року було винесено вирок, яким визнано винним ОСОБА_3 у вчинені злочину, передбаченого ст. 286 ч.1 КК України та призначено покарання у виді обмеження волі строком на два роки, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на два роки.

На підставі ст. 75, п.п. 1 , 2 ч.1 ст. 76 КК України ОСОБА_3 вирішено звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням. Стягнуто з ОСОБА_3 , на користь ОСОБА_1 , у рахунок : відшкодування спричиненої майнової шкоди – 57583 грн. 58 коп , моральну шкоду в сумі : 70 000 гривень , що разом становить 127 583, 58 гривень, а також витрати на правову допомогу в розмірі 4000 грн. В іншій частині позову потерпілого ОСОБА_1 – відмовлено за необґрунтованістю (т.1, а.с. 77-80).

29 жовтня 2019 року Вінницький апеляційний суд вирок Вінницького районного суду Вінницької області від 09.07.2019 року щодо ОСОБА_3 скасував на підставі п.2 ч.1 ст. 49 КК України, в зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності , а кримінальне провадження щодо ОСОБА_3 на підставі п.1 ч.2 ст. 284 КПК України було ухвалено закрити. Цивільний позов було залишено без розгляду (т.1, а.с.81-83).

Внаслідок зіткнення т/з належний позивачу автомобіль був пошкоджений і вартість відновлювально-ремонтних робіт, згідно з висновком автотоварознавчої експертизи № 395 від 26.01.17р., складає 75 701, 66 грн, а розмір матеріального збитку з урахуванням зносу і ПДВ -35 750 грн. (т.1, а.с. 62-74).

Згідно з висновком судово-медичної експертизи №1885 від 26.01.17р., ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми – струсу головного мозку , забійні рани лобної ділянки, забій м`яких тканин під щелепової ділянки зліва, садно носа, двобічний перелом нижньої щелепи : суглобовий справа та кутовий зліва . Закрита травма грудної клітки –перелом 2,3,4 го ребер справа, забій , садно грудної клітки справа. Закритий перелом правого наколінника. Садна обох колінних суглобів та правої кисті , що належать до тілесних ушкоджень середньої тяжкості (т.1, а.с. 75-76).

Відповідно до висновків авто технічної експертизи № 174-а від 21.03.17р., згадані ушкодження автомобіля ОСОБА_1 з технічної точки зору знаходяться в причинному зв`язку з виникненням ДТП і водночас спростовують покази відповідача в тій частині, що останній рухався по зустрічній смузі і уникав зіткнення (т.1, а.с.98-104).

Внаслідок скоєного відповідачем ОСОБА_3 злочину, ОСОБА_1 витратив на лікування – 26 662 грн 45 коп, що підтверджується відповідними призначеннями, довідками і фіскальними чеками (т.1, а.с. 19-56).

Позивачем суму відшкодування зменшено до 16 662,45 грн. в зв`язку з добровільним відшкодуванням 10 000 грн. матеріальної шкоди

В силу вимог частини 6 статті 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до норм ст. 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.

Таким актом, зокрема, є Закон України “Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, (далі - Закон), який містить спеціальні норми щодо регулювання даних правовідносин.

Визначаючись щодо заявлених вимог, суд враховує, що відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.                                        

З огляду на презумпцію вини заподіювана шкоди (частина друга статті 1166 ЦК України) особа звільняється від обов`язку відшкодувати шкоду якщо доведе, що шкоди було завдано не з її вини.                                                

Таким чином цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Суд вважає встановленим та підтвердженим факт нанесення потерпілому в наслідок ДТП тілесних ушкоджень, що зумовити необхідність проведення лікування та понесення витрат на лікування в розмірі 16662,45 грн.

Вказана суму матеріальної шкоди підлягає до стягнення з відповідача у повному розмірі 16 662,45 грн.

Щодо стягнення матеріальної шкоди по автомобілю, суд враховує, що відповідно до ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно положень ч. 1 ст. 990 ЦК України, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

У відповідності до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно зі ст. 29 зазначеного Закону, у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до п. 36.4. ст. 36 Закону виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна.

Підстави та порядок відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, та шкоди, завданої внаслідок взаємодії цих джерел, визначені нормами зокрема статей 1187,1188 ЦК України.

Відповідно до ст. 9 (п.п. 9.1., 9.2.) Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 тисяч гривень на одного потерпілого.

Відповідно до ст. 22 (п. 22.1) Закону в разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.                        

Згідно зі ст. 28 Закону шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана з пошкодженням транспортного засобу.                        

Відповідно до ст. 29 Закону у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.                

       Відповідно до ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.                        

За змістом ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.        

       Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.                        

Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.        

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

У пункті 4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013р. № 4 "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки" судам роз`яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини. Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.        За змістом ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.                                

Оцінюючи розмір матеріальної шкоди нанесеної позивачу пошкодженням належного йому транспортного засобу суд виходить з того, що відповідно до висновку автотоварознавчої експертизи №395 від 26.01.2017р. вартість ремонтно-відновлювальних робіт автомобіля марки ВАЗ 2107 д.н.з. НОМЕР_2 . Складає 75 701 грн., розмір матеріального збитку власнику даного автомобіля складає 35 750 грн. (а.с.62-64).

Згідно із роз`ясненнями, викладеними в пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992р. № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).

Крім того, за правилами статей 1188, 1192 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується у розмірі реальної вартості виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Враховуючи зазначене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача вартість матеріального збитку в сумі 35 750,00 грн.

В стягнення розміру вартості ремонтно-відновлювальних робіт, слід відмовити.

Щодо позовної вимог про стягнення моральної шкоди, суд враховує, що згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.                        Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995р. (із подальшими змінами), заподіяна моральна шкода відшкодовується тій фізичній чи юридичній особі, права якої були безпосередньо порушені протиправними діями (бездіяльністю) інших осіб. Згідно з п. 5 цієї постанови Пленуму згідно з загальними підставами цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Враховуючи те, що майно позивача було ушкоджено внаслідок ДТП, та те, що внаслідок ушкодження цього майна, він переніс певні душевні страждання, викликані дискомфортом у вигляді неможливості тривалий час використовувати свою власність за її прямим призначенням, клопотами по відновленню пошкодженого здоров`я, витрати часу на відновлення порушеного права, він має право на відшкодування заподіяної моральної шкоди.

Вирішуючи питання про розмір компенсації позивачу моральної шкоди, суд виходить з характеру та обсягу душевних страждань, яких зазнав позивач, їх тривалості та враховує, що мова йде про розумне і справедливе відшкодування (компенсацію) моральної шкоди, якої б вистачило для морального задоволення позивача з боку відповідача, а не про покарання останнього за його неправомірні дії, що не відповідало б засадам цивільного законодавства, визначеним статтею 3 ЦК України. Виходячи з цього, суд вважає за можливе визначити доведеною заподіяну моральну шкоду у розмірі 25 000 грн.

Згідно з положеннями ст. 141 ЦПК України судовий збір слід стягнути з відповідача ОСОБА_3 судовий збір на користь держави, від якого звільнений позивач. Щодо витрат на правову допомогу суд вважає за необхідне відмовити, оскільки позивачем не надано доказів на сплату правничої допомоги в розмірі 4 000,00 грн.

       Керуючись ст.ст. 14, 22,  512, 514, 979, 990, 1166, 1187, 1191, 1192 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 141, 206, 259, 263, 265, 268,280 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

       Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер – НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , моральну шкоду в розмірі 25 000,00 грн.

       Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер – НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матеріальну шкоду в розмірі 16 662,45 грн.

       Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер – НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матеріальний збиток, як власнику автомобіля в розмірі 35 750,00 грн.

       В решті позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом направлення апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення.

Повний текст судового рішення виготовлено 23.02.2022.

Учасники провадження:

позивач – ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;

відповідач – ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_2 ;

третя особа - ПАТ «АСК «ОМЕГА», адреса: м. Київ, вул. Обсерваторна, 17а.

Суддя                                 І.А. Ганкіна