Справа № 127/4999/22

Провадження № 2/127/750/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2022 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області, Ан О.В. розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення його позову до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики та стягнення моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

22.02.2022 року ОСОБА_1 подав позовну заяву відповідно до якої просив стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики, в розмірі 585687,30 грн., одночасно подав заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту в межах ціни позову на все рухоме та нерухоме майно, корпоративні права ОСОБА_2 оскільки невжиття заходів забезпечення позову утруднить в подальшому виконання рішення суду. До заяви ОСОБА_1 додав документи, згідно яких ОСОБА_2 є співзасновником ТОВ «Мєтра С», зі розміром статутного капіталу – 23700 грн, де частка ОСОБА_2 - 1185 гр; співзасновником ТОВ «Гранд А.С.» зі розміром статутного капіталу – 18500 грн, де частка ОСОБА_2 - 9250 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті (ч. 1 ст. 153 ЦПК України).

Позов може бути забезпечений шляхом накладенням арешту на майно або забороною вчиняти певні дії (п. 1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України).

Згідно ст. 10 ЗУ «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника.

Суд критично відноситься до вимоги позивача про накладення арешту в межах ціни позову на все рухоме та нерухоме майно відповідача, оскільки позивач не зазначив майно на яке належить накласти арешт.

Відповідно до ст. 4 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державній реєстрації прав підлягають:обтяження речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва: заборона відчуження та/або користування; арешт. Згідно ч. 1 ст.5 вказаного закону в державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Згідно ст. 5 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» предметом обтяження може бути рухоме майно, не вилучене з цивільного обороту, на яке згідно із законодавством може бути звернене стягнення. Залежно від змісту обтяження предмет обтяження повинен належати боржнику або обтяжувачу на праві власності, довірчої власності чи на праві господарського відання. Відносини щодо рухомого майна, яке належить особі на праві господарського відання, регулюються за правилами, встановленими для регулювання відносин щодо рухомого майна, яке належить особі на праві власності.

Відповідно до ст. 7 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» у правочині, на підставі якого або у зв`язку з яким виникає обтяження, повинен визначатись опис предмета обтяження. У разі відсутності опису предмета обтяження чи якщо існуючий опис не дозволяє ідентифікувати предмет обтяження, таке обтяження є недійсним.

Отже заява ОСОБА_1 про забезпечення позову в частині накладення арешту на все рухоме і нерухоме майно ОСОБА_2 в межах ціни задоволенню не підлягає.

Суд приймає до уваги об`єм позовних вимог та вважає, що вимоги позивача про забезпеченння позову в частині накладення арешту на корпоративні права відповідача підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись статтями 151, 153, 260, 353 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення його позову до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики та стягнення моральної шкоди – задовольнити частково.

Вжити заходи забезпечення позову в межах позовних вимог шляхом накладення арешту на корпоративні права ОСОБА_2 , як співзасновника товариства з обмеженою відповідальністю «Мєтра С» (частка ОСОБА_2 - 1185 грн)., та товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд А.С.» (частка ОСОБА_2 - 9250 грн,) .

В решті вимог заяви - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: