Справа №  2-а-87/11  

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

04 квітня 2011 року 07 лютого 2011 року суддя Вовчанського районного суду Харківської області Глоба М.М., розглянувши в порядку скороченого провадження відповідно до ст. 183-2 КАС України адміністративну справу за позовом ОСОБА_1  до управління пенсійного фонду України у Вовчанському районі Харківської області про визнання дій правомірними та зобов’язання провести перерахунок пенсії, –  

ВСТАНОВИВ:

 У січні 2011 року ОСОБА_1 звернулась у суд із позовом до управління пенсійного фонду України у Вовчанському районі Харківської області про визнання дій правомірними та зобов’язання провести  перерахунок пенсії з 01 січня 2011 року, мотивуючи тим, що вона одержує державну пенсію за віком, призначену їй управління пенсійного фонду України у Вовчанському районі Харківської області. Після призначення пенсії, ОСОБА_1 продовжила працювати. В січні 2011 року ОСОБА_1 написала заяву на перерахунок пенсії відповідно до зарплати і стажу та надала всі необхідні документи. Разом з тим, призначена пенсія менша, ніж передбачено чинним законодавством при застосуванні порядку розрахунку, передбаченого Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».   

Відповідач заперечення не надав.

Відповідно до ч. 4 ст. 183-2 КАС України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій).

Відносини, що склалися між позивачем та відповідачем є публічно-правовими відносинами, виходячи із змісту ст. 3 та п. 2 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України.  

Позивач  перебуває на обліку в управлінні пенсійного фонду України у Вовчанському районі Харківської області. У січні 2011 року позивач отримав від відповідача листа, яким було відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії.

Відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»проведення перерахунків пенсій з урахуванням страхового стажу, набутого після її призначення, та із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.  

Підпунктами 9, 10 пункту 35 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»було внесено зміни до статей 40, 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»та врегульовано питання застосування показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески. та порядок проведення перерахунку пенсій з урахуванням страхового стажу та заробітку, набутого після призначення (попереднього перерахунку) пенсії.  

Однак рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення пункту 35 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»та які втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України вказаного рішення, у якому, крім того, було вказано на його преюдиціальність при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв’язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії неконституційного акта.   

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.  

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з питань захисту прав людини.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.  

Правовідносини, що виникають у процесі реалізації права на отримання пенсії основані на принципі юридичної визначеності. Зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акта, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. Як свідчить позиція Суду ЄС у справі Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office) принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов’язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов’язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов’язана з іншим принципом –відповідальності держави, який полягає у тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов’язань для запобігання відповідальності. При цьому, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію, в даному випадку це визначений державою розмір пенсії, така держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки, зокрема, щодо фізичних осіб без завчасного повідомлення про зміни в такій політиці чи поведінці, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у фізичних осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.  

Відповідно до ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Як зазначено у Рішенні Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005 (справа про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання) зміст прав і свобод людини - це умови і засоби, які визначають матеріальні та духовні можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування і розвитку. Обсяг прав людини - це кількісні показники відповідних можливостей, які характеризують його множинність, величину, інтенсивність і ступінь прояву та виражені у певних одиницях виміру.  

Звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами та свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб’єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики.   

Ч. 3 ст. 46 Конституції України встановлено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Іншими словами, пенсії та інші види соціальних виплат, що є єдиним джерелом існування не можуть бути нижче від прожиткового мінімуму, який встановлюється законом.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування правомірності своєї бездіяльності.  

Таким чином, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача щодо зобов’язання провести перерахунок пенсії та зобов’язання здійснити виплату є обґрунтованими та відповідно такими, що підлягають задоволенню.   

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Рішенням Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005, п. 35 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», п. п. 9, 10 п. 35 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», п. п. 3 п. 11 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 № 530 «Про деякі питанні соціального захисту окремих категорій громадян».

Відповідно до ст. 256 КАС України, постанова суду, прийнята в порядку скороченого провадження, виконуються негайно.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного та керуючись Рішенням Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005, п. 35 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», п.п. 9, 10 п. 35 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», п.п. 3 п. 11 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 № 530 «Про деякі питанні соціального захисту окремих категорій громадян»та ст. ст. 9, 69-71, 90, 94, 97, 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до управління пенсійного фонду України у Вовчанському районі Харківської області про визнання дій правомірними та зобов’язання провести перерахунок пенсії –задовольнити.

Визнати бездіяльність управління пенсійного фонду України у Вовчанському районі Харківської області щодо здійснення перерахунку пенсії відповідно до ст. ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»ОСОБА_1 –протиправною.   

Зобов’язати управління пенсійного фонду України у Вовчанському районі Харківської області здійснити перерахунок ОСОБА_1 пенсії у відповідності до ст. ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», за період з 01 січня 2011 року з урахуванням проведених виплат.

          Постанова підлягає негайному виконанню.          

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1  3 (три) грн. 40 коп. у відшкодування судового збору.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до Харківської апеляційного адміністративного суду через Вовчанський районний суд Харківської області.  

Суддя   -