^{Апеляційний суд міста Севастополя}

Справа № 22ц-889/2006р.                                                         Головуючий у першій

інстанції Полівод С.В.

Категорія 13                                                                          Доповідач у апеляційній

інстанції Водяхіна Л.М.

УХВАЛА ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

23 серпня 2006 року колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Севастополя в складі: головуючого     -  Симоненко В.М.

суддів                               -  Водяхіної Л.М., Андрейченко А.А.,

при секретарі    -  Благовидові А.В., за участю   ОСОБА_1, її представника ОСОБА_5, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення місцевого суду Гагарінського району м. Севастополя від 22 березня 2006р. по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дарування не дійсним, -

ВСТАНОВИЛА: ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про визнання договору дарування квартири АДРЕСА_1 в м. Севастополі не дійсним, з тих підстав, що вона невірно оцінила правові наслідки своїх дії.

Рішенням місцевого суду Гагарінського району м. Севастополя від 22 березня 2006р. у задоволені позову ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційної скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення місцевого суду Гагарінського району м. Севастополя від 22 березня 2006р. та направити справу на новій розгляд, зв'язку з тим, що судом невірно були застосовані норми матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Вказує, що договір дарування вона склала помилково.

Судова  колегія,  заслухавши  доповідь  судді  -  доповідача, пояснення сторін,  представника позивача,  дослідивши матеріали справи,  та перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, вважає,  що  апеляційна  скарга  підлягає  відхиленню  з  таких підстав.

Як вибачається з матеріалів справи ОСОБА_1 29 листопада 2005 року уклала з ОСОБА_2 договір дарування квартири АДРЕСА_1 в м.  Севастополі.  Договір був укладений в встановленої формі, нотаріально посвідчений та відповідає вимогам Цивільного Кодексу України.

З змісту угоди вбачається, що ОСОБА_1 були роз'яснені і відомі наслідки укладення цієї угоди (л.с.8).

Вимоги позиваки про визнання договору дарування не дійсним на підставі ст. 229 ЦК України судом обґрунтовано залишені без задоволення, оскільки в порушення ст. 60 ЦПК України позивачка не довела ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Доводи апеляційної скарги про те, що при укладенні угоди вона вважала, що в договір буде внесено умова згідно з якою відповідач повинен був доглядати позивачку в старості, не можуть бути прийняти до уваги.

Згідно з ст.717 ЦК України договір дарування є односторонньо зобов'язувальним.

Договір, що встановлює обов'язок обдаровуваного вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, не є договором дарування.

Рішення суду відповідає нормам матеріального та процесуального права, тому судова колегія вважає, що підстав для скасування рішення не має.

Апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду, відповідно до ст.308 ЦПК України - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст.303-315 ЦПК України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення місцевого суду Гагарінського району м. Севастополя від 22 березня 2006р. залишити без зміни.

Ухвала набирає законної чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців із дня набрання законної сили.