ПОСТАНОВА
Іменем України
справа №2-а-3006/11
м. Балаклія 04 травня 2011 року
Балаклійський районний суд Харківської області під головуванням ОСОБА_1, розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Балаклійському районі Харківської області про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії, -
в с т а н о в и в:
06.04.2011 року позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Ухвалою судді Балаклійського районного суду Харківської області від 07.04.2011 року адміністративний позов залишено без розгляду в частині позовних вимог щодо визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії за період з 01.01.2010 року по 05.10.2010 року.
Позовні вимоги підтверджуються: паспортом позивача; пенсійним посвідченням.
Згідно із ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.
Позивач народився 30 червня 1943 року.
Враховуючи зазначений статус позивач відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст.7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
При прийнятті постанови суд керується:
o ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»;
o ст.ст. 10, 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
o Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»№2154-VI від 27.04.2010 р.;
o Законом України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» №2857-VI від 23.12.2010 р.;
o ч. 2 ст. 19, ст. 46, ст. 152 Конституції України;
o ст. 2, ч. 2 ст. 5, ч. 1 ст. 6, ст. 71, ч. 1 ст. 94, п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України.
З 07.04.2011 року відповідачем письмових заперечень проти позову не надано. Виходячи з цього суд вважає, що відповідач проти позову не заперечує.
Відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни»доплат до пенсії не може бути причиною невиконання покладених на управління Пенсійного фонду України зобов'язань, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно - правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань. (Ухвала Вищого адміністративного суду України від 3 лютого 2010 року).
Виходячи з принципу верховенства права, закріпленого ст. 8 Конституції України, принципу пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, у зв’язку з чим Закони України мають вищу юридичну силу, суд вважає, що при вирішенні даного спору, підлягає застосуванню саме ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в редакції, яка діє після прийняття рішень Конституційним Судом України, з урахуванням вимог ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», яка визначає мінімальну пенсію за віком на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а не Постанова Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008 року, на підставі якої позивачу здійснювалось нарахування та виплата підвищення до пенсії як дитині війни.
В контексті положень статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (в редакції від 22.05.2008р.) та частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суд вважає за можливе застосувати для визначення розміру щомісячної доплати до мінімальної пенсії за віком розмір прожиткового мінімуму, оскільки в даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується лише як коефіцієнт для визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, що на думку суду, не суперечить вимогам частини 3 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Конституційні принципи, на яких базується здійснення прав та свобод людини і громадянина України, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачене Конституцією України та іншими Законами України, не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов’язань.
Відповідно до частин 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не надано суду доказів в обґрунтування правомірності своїх дій.
Щодо заявлених позовних вимог про визнання бездіяльності відповідача незаконною без зазначення кінцевої дати, суд вважає, їх такими, що не підлягають задоволенню в зв'язку з тим, що, по-перше, судове рішення повинно бути наслідком чинного правового регулювання та спрямовано на відновлення порушених прав, свобод та інтересів, по-друге, у суду немає достатніх підстав вважати або припускати, що в майбутньому відповідач буде діяти протиправно, оскільки правовідносини на майбутні періоди між сторонами в часі ще не склалися. Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку, що судове рішення не може в майбутньому регулювати суспільні відносини. Тому в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.
З огляду на передбачене п.1 ч.2 ст.162 КАС України повноваження суду при вирішенні справи на визнання дій (бездіяльності) протиправними, вимоги про визнання дій (бездіяльності) незаконними (неправомірними) задовольняються частково, а висновок суду викладається згідно до вищенаведеного передбаченого законом формулювання.
Керуючись ст.ст. 94, 158, 159, 162, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України,–
п о с т а н о в и в:
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Балаклійському районі Харківської області по не виконанню приписів статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», яка призвела до порушення прав ОСОБА_2 на своєчасне нарахування та отримання доплати до пенсії за період з 06 жовтня 2010 року по 04 травня 2011 року.
3. Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Балаклійському районі Харківської області провести ОСОБА_2 перерахунок пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», та провести відповідні виплати з урахуванням виплачених сум за період з 06 жовтня 2010 року по 04 травня 2011 року.
4. В іншій частині позову відмовити.
5. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 3 гривні 40 копійок.
Постанова підлягає негайному виконанню і може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Балаклійський районний суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня отримання її копії апеляційної скарги.
Оскарження постанови не зупиняє її негайного виконання.
Головуючий В.М. Стригуненко