СЕМЕНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

№ 2-а-1873/11

29 квітня 2011 року                                                                                          смт. Семенівка

Семенівський районний суд Полтавської області в складі головуючого судді  Халявки В.І. розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Семенівському районі Полтавської області про поновлення пропущеного строку, визнання дій протиправними та стягнення щомісячної доплати до пенсії відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому вказувала, що вона має  статус дитини війни відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».  

Відповідно до ст.6 вказаного закону їй належить доплачувати до пенсії щомісячно 30 процентів мінімальної пенсії за віком.

          У 2006 - 2010 роках  такі доплати до пенсії не здійснювалися або здійснювались частково через призупинення дії  ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», законами України «Про Державний бюджет України»на відповідні роки та незастосуванням ст.28 Закону України «Про загальнообов*язкове державне пенсійне страхування», якою визначено мінімальний розмір пенсії за віком. Таким чином їй не доплачено значну суму пенсії.

          Посилаючись на Конституцію України, Закон України «Про соціальний захист дітей війни»та рішення Конституційного суду України,  якими визнавалися неконституційними положення Законів України «Про Державний бюджет України»щодо зупинення дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», позивач просив поновити йому пропущений строк для звернення до суду, визнати протиправними дії відповідача щодо невиплати доплати до пенсії та зобов’язати відповідача нарахувати їй доплату до пенсії починаючи з 2006 року.

          Відповідач –Управління Пенсійного фонду позов не визнав і в запереченнях на позов, направлених до суду вказує, що 15,02,2011 року судом вже винесена постанова, про задоволення вимог позивача за відповідні періоди 2007,2008,2009 по 31,12,2010 року і була виконана управлінням в повному обсязі.

          Дослідивши  докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з таких підстав. Встановлено що позивач ОСОБА_1, 25,07,1940 року народження має статус «Дитина війни». Вказана обставина підтверджується пенсійним  посвідченням  № 122262, виданим   Управлінням Пенсійного фонду України.

          Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дітям війни пенсії або довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

          Згідно  ст.7  Закону України «Про соціальний захист дітей війни»фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених цих законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.           

          Згідно з ч. 2  та 4 ст.8 Кодексу адміністративного судочинства України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова  в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Таким чином, доводи відповідача в частині неврегульованості на законодавчому рівні порядку здійснення доплат особам, які мають статус дітей війни, не може бути підставою для їх нездійснення або відмови в задоволенні позову.

Щодо доводів відповідача про відсутність підстав для застосування до спірних правовідносин ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» суд зазначає наступне.

За змістом ч.1 ст.28 Закону України  «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст.28 Закону України   «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Інший нормативно-правовий акт, який би визначав цей або встановлював інший розмір, відсутні.

З огляду на викладене, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача щодо застосування положення ч.3 ст.28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті,  застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем ОСОБА_2 гарантії, встановленої ст.46 Конституції України та права на отримання доплати до пенсії, передбаченого ст. 6 Закону України   «Про соціальний захист дітей війни».

Суд вважає Управління Пенсійного фонду України в Семенівському районі належним відповідачем у справі. Пенсійний фонд України діє у відповідності до  «Положення про Пенсійний фонд України», затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року № 121/2001 і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного Положення через створені в установленому порядку його територіальні управління.

Вирішуючи питання про продовження строку для звернення до суду за захистом своїх прав, суд виходить з того, що на зазначені правовідносини не поширюється дія ст. ст.99, 100  КАСУ.

При цьому суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»нараховані суми пенсії, що не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Таким чином, виходячи з наведеного, суд не вбачає пропущення позивачем строку звернення до суду за захистом свого права щодо отримання доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України   «Про соціальний захист дітей війни». При цьому зауважує на те, що предметом оскарження є неправомірність дій відповідача щодо нездійснення нарахування доплати до пенсії та її виплата не в повному обсязі, тобто ці позовні вимоги  нерозривно пов'язані між собою.

Таким чином суд не знаходить підстава для відмови позивачу в позові через пропуск строку для звернення до суду за захистом своїх прав.

Керуючись ст. ст. 64, 124, 152 Конституції України, ст. ст. 3, 6  Закону України   «Про соціальний захист дітей війни», рішеннями ОСОБА_2 Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) та від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 (справа щодо предмету та змісту закону про Державний бюджет України), ст. ст. 6-14, 71, 159-163, 167, 183-2,186 КАСУ,

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Семенівському районі Полтавської області щодо нарахування ОСОБА_1 доплати до пенсії, передбаченої ст.6 Закону України   «Про соціальний захист дітей війни», у розмірі, встановленому ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в період з  1 січня 2011 року по 29 квітня 2011 року.  

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Семенівському районі Полтавської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30 відсотків  мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та провести відповідні виплати

-          за період з 1.01.2011 року по 29,04,2011 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

          Постанова суду виконується негайно.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду шляхом подання  через районний суд апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання постанови.

Головуючий –підпис

     „ ВІРНО „

Заступник голови  Семенівського районного суду

Полтавської області                                                                                             ОСОБА_3