Справа  № 2-7/2011

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

28  квітня  2011 року                                                                                            м. Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі головуючого-судді Яковець О.Ф., при секретарі Матвєєвій К.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Ромни справу за позовом ОСОБА_1 від імені якого діє законний представник ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, приватного нотаріуса ОСОБА_7, третя особа: ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22,  ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, довіреностей  та визнання права власності на 1/3 частину майна в порядку спадкування за законом, -

                                                В С Т А Н О В И В :

20 березня 2009 року позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просив визнати недійсним договір купівлі-продажу майнових прав на нерухомість – об»єкт незавершеного будівництва - 50-ти квартирного житлового будинку, розташованого за адресою: вул. Луначарського, б/н, в м. Ромни, Сумської області від 04.11.2006 року, укладений між СПДФО ОСОБА_54 та СПДФО ОСОБА_4, посвідчений приватним нотаріусом Сумського районного нотаріального округу Сумської області ОСОБА_55 за № 4270.  А також просив застосувати наслідки недійсності правочину ст. 216 ЦК України та визнати за ним право власності на 1/3 частину 50-ти квартирного будинку, розташованого за адресою: вул. П. Калнишевського, 40 в м. Ромни, Сумської області в порядку спадкування за законом. Стягнути з відповідачів на його користь понесені судові витрати в сумі 1996,00 грн.

Свої вимоги мотивував тим, що позивач є сином ОСОБА_54, який помер 18.11.2006 року і відповідно до вимог ст. 1267 ЦК України успадкував 1/3 частину майна, належного спадкодавцю на момент смерті. З ділових паперів, що залишилися від спадкодавця стало відомо, що 04.11.2006 року відповідач ОСОБА_3, діючи від імені СПДФО ОСОБА_54 уклала договір купівлі-продажу майнових прав на нерухомість – об»єкту незавершеного будівництва-50-ти квартирного житлового будинку, розташованого за адресою: вул. Луначарського, б/н, в м. Ромни, Сумської області з відповідачем  ОСОБА_4 Даний правочин був посвідчений приватним нотаріусом Сумського районного нотаріального округу Сумської області ОСОБА_55 за № 4270. На даний час вул. Луначарського перейменовано у вул. ОСОБА_56, а будинку присвоєно № 40. Вважає цей договір недійсним, бо при його укладенні мала місце зловмисна домовленість представника продавця з покупцем.

Продаж будинку було здійснено за ціною 700 тисяч гривень, тоді як згідно оцінки його вартість становила 1908950 грн.

Позивач вважає, що такий договір був для ОСОБА_54 невигідним.

В подальших судових засіданнях представник позивача уточнив позовні вимоги,  та просив суд :

- визнати недійсним договір купівлі-продажу майнових прав на об*єкт незавершеного будівництва від 04.11.2006 року та стягнути на користь ОСОБА_1 2046109 грн. 20 коп.

- визнати недійсним договір купівлі-продажу автомобіля НОМЕР_1 укладеного 02.11.2006 року та визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частину даного автомобіля.

- визнати недійсним договір купівлі-продажу причепа КАЗ 9368 д/н НОМЕР_2 укладеного 02.11.2006 року та визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частину даного причепа.

- визнати недійсним договір купівлі-продажу автомобіля НОМЕР_3 укладеного 02.11.2006 року та визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частину даного автомобіля.

- визнати недійсним договір купівлі-продажу причепа КАЕSSBOHRER SB 10-24L д/н  05704СВ СВ укладеного 02.11.2006 року та визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частину даного причепа.

- визнати недійсним договір купівлі-продажу автомобіля НОМЕР_4 укладеного 02.11.2006 року та визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частину даного автомобіля.

- визнати недійсним договір купівлі-продажу автомобіля ТВГ 15 Н на базі ГАЗ 52 д/н НОМЕР_5 02.11.2006 року та визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частину даного автомобіля.

- визнати недійсною довіреності видану 04.11.2006 року від імені ОСОБА_54 на ім»я ОСОБА_4 посвідчену нотаріусом ОСОБА_7

- визнати недійсним договір дарування житлового будинку в м. Ромни по вул. Луценка, 16  укладеного 08.11.2006 року та визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частину даного будинку.

- визнати недійсним договір дарування земельної ділянки  в м. Ромни по вул. Луценка, 16  укладеного 08.11.2006 року та визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частину даної земельної ділянки.

При цьому представник позивача також послався на те, що продаж транспортних засобів було  здійснено по зниженим цінам внаслідок зловмисної домовленості між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 і ОСОБА_6

Свої вимоги про визнання недійсними довіреності на дарування будинку та земельної ділянки, а також визнання недійсними договорів дарування будинку і земельної ділянки представник позивача мотивував тим, що на момент укладання спірних правочинів ОСОБА_54 хворів онкологічним захворюванням, не міг розуміти значення своїх дій та керувати ними.

У нього була відсутня воля на укладення договорів дарування, але нотаріус посвідчила вказані договори всупереч волі ОСОБА_54 та в порушення п. 36 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений МЮУ 03.03.2004 року.

          Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання з»явилася, позов не визнала, та пояснила, що дійсно вона 04.11.2006 року діючи від імені ОСОБА_54 уклала договір купівлі –продажу майнових прав на об*єкт незавершеного будівництва  та ряд інших договорів купівлі-продажу транспортних засобів, але зазначила, що діяла відповідно до волі довірителя та дбала виключно про його інтереси.

          Також зазначила, що ОСОБА_54 до останніх днів здійснював активну господарську діяльність давав вказівки. При укладанні договорів від його імені вона ні з ким зловмисної змови не укладала.

          Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання з»явилася, позов не визнала, та пояснила, що вона 04.11.2006 року уклала з СПДФО ОСОБА_54М від імені якого діяла ОСОБА_3 на законних підставах договір купівлі – продажу майнових прав на об*єкт незавершеного будівництва - 50-ти квартирного житлового будинку, розташованого за адресою: вул. Луначарського, б/н, в м. Ромни, Сумської області і посвідченого приватним нотаріусом Сумського районного нотаріального округу Сумської області ОСОБА_55 за № 4270. Відповідно до волі ОСОБА_54 вона здійснила дарування земельної ділянки та будинку ОСОБА_3

           Відповідачі ОСОБА_5 та  ОСОБА_6 позов не визнали, та пояснили, що дійсно 02.11.2006 року уклали з СПДФО ОСОБА_54М від імені якого діяла ОСОБА_3 на законних підставах ряд угод з купівлі транспортних засобів, але зазначили, що ніякої зловмисної змови не було, діяли в межах закону, відповідно до волі ОСОБА_54

          Представник відповідачів ОСОБА_57 також заперечував проти позову, посилаючись на відсутність доказів з боку позивача.

          Відповідач ОСОБА_58 нотаріус ОСОБА_7 в судове засідання з»явилася, заперечувала проти позову, та пояснила, що від імені ОСОБА_54 було складено дев»ять  довіреностей, які було посвідчено нею. Всі нотаріальні дії вона вчиняла відповідно до вимог чинного законодавства. При вчиненні нотаріальних дій вона пересвідчилась в дієздатності ОСОБА_54, його дійсних намірах на вчинення правочинів і тільки після цього проводила нотаріальні дії..

          Треті особи : ОСОБА_16 не заперечував проти задоволення  позову, а  ОСОБА_46 покладався на розсуд суду.

Інші треті особи до суду не з»явилися, заперечень проти позову не надали.

Свідок ОСОБА_59 в суді пояснив, що в нього з ОСОБА_54 були дуже тісні стосунки. ОСОБА_54 був в «здравому» умі, але підпис був не розбірливий. Тому на прохання ОСОБА_54 він замість нього підписував довіреності. Перед підписанням  довіреності ОСОБА_54 сам читав їх,  а потім давав йому їх підписати. Це було в присутності нотаріуса,  вдома  у ОСОБА_54

Вислухавши пояснення сторін, третіх осіб,  свідка ОСОБА_59 та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню.

          Судом встановлено, що 01.11.2006 року  ОСОБА_54 видав   довіреності ОСОБА_3 за реєстровими номерами № 5336, 5335, 5338, 5337, 5341, 5339 на розпорядження належними йому транспортними засобами. Дані довіреності були посвідчені приватним нотаріусом ОСОБА_7 (том 1 а.с. 145-150)

02.11.2006 року між СПДФО ОСОБА_54 від імені якого діяла ОСОБА_3 та ОСОБА_6 і ОСОБА_5 було укладено ряд угод з продажу транспортних засобів а саме:

-  договір купівлі-продажу автомобіля НОМЕР_1 за ціною 900,00 грн., що підтверджується довідкою розрахунком серії ЄГП № 392290.

-     договір купівлі-продажу причепа КАЗ 9368 д/н НОМЕР_2 за ціною 300, 00 грн.,

-  договір купівлі-продажу автомобіля НОМЕР_3 за ціною 1500,00 грн., що підтверджується довідкою розрахунком серії ЄГП № 392289,

-     договір купівлі-продажу причепа КАЕSSBOHRER SB 10-24L д/н  05704СВ СВ  за ціною 500,00  грн., що підтверджується довідкою розрахунком серії ЄГП № 392292,

-   договір купівлі-продажу автомобіля НОМЕР_4  за ціною 1700,00  грн., що підтверджується довідкою розрахунком серії ЄГП № 392293 ,

-     договір купівлі-продажу автомобіля ТВГ 15 Н на базі ГАЗ 52 д/н НОМЕР_5 за ціною 350,00  грн., що підтверджується довідкою розрахунком серії ЄГП № 392291, що також підтверджується і листами Роменського ВРЕР УДАІ № 1820 від 04.08.2009 року та № 1919 від 07.08.2009 року. (том 1 а.с. 137-144).

          1 листопада 2006 року ОСОБА_54 також видав довіреність ОСОБА_60 за реєстровим номером № 5344 на продаж об»єкту незавершеного будівництва-50-ти квартирного житлового будинку, розташованого за адресою вул. Луначарського, б/н, в м. Ромни, Сумської області.

04.11.2006 року між СПДФО ОСОБА_54 та СПДФО ОСОБА_4 було укладено договір купівлі-продажу майнових прав на нерухомість – об»єкт незавершеного будівництва-50-ти квартирного житлового будинку, розташованого за адресою вул. Луначарського, б/н, в м. Ромни, Сумської області, посвідченого приватним нотаріусом Сумського районного нотаріального округу Сумської області ОСОБА_55 за  № 4270 (Том 1 а.с. 157-2,157-3).

04.11.2006 року ОСОБА_54 видав довіреність ОСОБА_4 на дарування ОСОБА_3 житлового будинку та земельної ділянки в .м. Ромни вул. Луценка, 16 ( Том 2 а.с.98).

08.11.2006 року  відповідачем ОСОБА_4 було відчужено житловий будинок  та земельну ділянку, які знаходяться по вул. Луценка, 16 м. Ромни. За договором дарування ОСОБА_3  було подаровано житловий будинок  та земельну ділянку за вищевказаною адресою (Том 2 а.с.96-97).

18.11.2006 року ОСОБА_54 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 18 листопада 2006 року  ОСОБА_52  І-БП № 041070 ( Том 1 а.с.6).  

Позивач ОСОБА_1 був сином  померлого, що підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_1 (том 1 а.с.5).

Представники позивача звернулися до суду з позовом про визнання недійсними довіреностей та договорів купівлі-продажу і визнання за позивачем права на частину спадкового майна.

Наведене свідчить, що між сторонами виникли спірні правовідносини з приводу визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна та довіреностей.

Дані правовідносини регулюються ст. 203, 204, 215, 232 ЦК України.

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити Цивільному Кодексу,  іншим актам  цивільного  законодавства,  а   також   моральним   засадам суспільства. Особа,  яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення  учасника  правочину  має  бути  вільним   і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ст. 204 ЦПК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ст. 215 ЦК України  підставою недійсності правочину є  недодержання  в  момент вчинення  правочину  стороною  (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою – третьою, п»ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

          В силу статті 232 ч. 1 ЦК України правочин, який вчинено внаслідок зловмисної домовленості представника  однієї сторони з  другою стороною, визнається судом недійсним.

          Згідно ст. 10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах загальності сторін і кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

          Вказане свідчить про те, що в цивільному кодексі закладена презумпція правомірності правочину і обов»язок доведення його недійсності покладається в даному випадку на позивача.

          Обґрунтовуючи свій позов представник позивача посилається на те, що при укладенні договорів купівлі продажу об»єкта незавершеного будівництва та транспортних засобів мала місце зловмисна домовленість покупця з представником продавця, а тому вказані договори слід визнати недійсним. Також представник позивача посилається на те, що довіреність на дарування будинку та земельної ділянки та договори  дарування також слід визнати недійсними, оскільки вони здійснені всупереч волі ОСОБА_54

          Але в той же час представник позивача не надав доказів на підтвердження своїх доводів. Дослідженні  в судовому засіданні докази спростовують вказане твердження представника позивача.

          Посилаючись у позовній заяві  на наявність зловмисної змови між відповідачами при продажу незавершеного будівництва 50 квартирного  житлового будинку та транспортних засобів представник позивача не надав належних доказів  на  підтвердження своїх вимог в цій частині.

           Сам факт зловмисної  домовленості  в суді відповідачі заперечували.

          Продаж 50 квартирного будинку було здійснено згідно  доручення, яке ОСОБА_54 видав ОСОБА_3 При цьому в доручені не обумовлена ціна продажу, а вказано, що ОСОБА_3 уповноважена продати об»єкт за ціну та на умовах на її розсуд.

          При видачі даної довіреності порушень закону не встановлено. Свідок ОСОБА_59, який підписав дану довіреність на прохання ОСОБА_54 в суді підтвердив, що ОСОБА_54 особисто прочитав дану довіреність, погодився з нею і тільки потім попрохав ОСОБА_59 підписати її.

          Вказане свідчить про те, що ОСОБА_54 не заперечував проти наданні ОСОБА_61 того обсягу повноважень, що вказаний в довіреності.

Законність даної довіреності підтверджується і рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 11.01.2011 року про відмову ОСОБА_1 в позові про визнання даної довіреності недійсною. (Том 4 а.с. 246)

          В подальшому на підставі цієї довіреності ОСОБА_61 від імені ОСОБА_54 уклала договір на продаж об»єкту незавершеного будівництва з ОСОБА_4  

           Посилання на те, що об»єкт було продано за зниженою ціною суд не може взяти до уваги, оскільки позивач не надав доказів, що ОСОБА_54 мав намір продати даний будинок за іншою ціною.

          Згідно ст. 317 ЦК України власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном, а тому ОСОБА_54 як власник мав право продати даний об"єкт по любій ціні або уповноважити ОСОБА_61 зробити це.

           Представник позивача посилається на те, що будинок було куплено за 700 тисяч гривень, а продано більш ніж за 7 млн. гривень. При цьому робиться висновок про невигідність даної угоди. Але такий висновок позивача є голослівним і фактично обмежує право власника вільно розпоряджатися своїм майном.

          Крім того, як видно із матеріалів справи, ОСОБА_4 купила недобудований будинок в 2006 році, а продала квартири в 2008 році після закінчення будівництва.

          Сам ОСОБА_54 купив  об»єкт в 2005 році на аукціоні за 390 тисяч гривень при оцінці його в 1036200 грн., а продав в 2006 році за 700 тисяч гривень (Том 1 а.с. 8). Тому суд не вважає що будинок було реалізовано за вкрай заниженою ціною внаслідок зловмисної змови.

           Посилання представника позивача  на те, що у  ОСОБА_4 не було коштів на оплату об»єкта незавершеного будівництва  спростовується її поясненнями про те, що вона розрахувалася за об»єкт. При цьому вона пояснила, що значну частину коштів вона мала від заняття підприємницькою діяльністю, а частину взяла в борг. Ці пояснення ОСОБА_4 підтверджуються її звітом в Податкову інспекцію за 2006 рік, де вказаний обсяг виручки за 2006 рік в сумі 475 тисяч гривень.

          При відчуженні транспортних зсобів ОСОБА_3 також діяла від імені ОСОБА_54 на підставі виданих ним довіреностей. Законність цих довіреностей підтверджується  також Рішенням суду від 11.01.2011 року (Том 4  а.с. 246).

           В суді представник позивача не надав доказів на наявність зловмисної домовленості між представником продавця та покупцями. Дане твердження представника позивача спростовується поясненнями ОСОБА_61 , ОСОБА_6,  представника  відповідачів.

           При укладенні договорів на відчуження транспортних засобів ОСОБА_3 діяла відповідно до домовленості з ОСОБА_54, на підставі його довіреності і в межах повноважень наданих, їй даними довіреностями.

           Відповідач іншого в судовому засіданні не довів, всупереч ст.. 60 ЦПК України, а тому його вимоги задоволенню не підлягають.

           При цьому суд враховує і те, що сам ОСОБА_54 після укладання договору на продаж об»єкта незавершеного будівництва 04.11.2006 року та реалізації транспортних засобів 02.11.2006 року не відкликав довіреності на ім.»я  ОСОБА_3,  не піддавав сумніву правомірності   і законності її дій, не звертався нікуди із скаргами на дії ОСОБА_3

          Крім того, прокуратурою проводилася перевірка за скаргою на шахрайські дії, спрямованих на заволодіння майном ОСОБА_54 після його смерті, зокрема на незаконність довіреності від 04.11.2006 року та договорів купівлі-продажу майна. Але проведеною перевіркою незаконних шахрайських дій не було встановлено і 29.10.2008 року була винесена постанова про відмову у порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4, нотаріуса ОСОБА_7Ю.(Том 3  а.с.159).

В суді не встановлено порушення вимог ст. 203 ЦК України при укладенні спірних договорів купівлі-продажу майна. Дані правочини вчинялися у формі встановленій законом. При вчиненні правочинів по видачі доручень ОСОБА_54 був дієздатною особою, його волевиявлення було вільним і відповідало  його внутрішній волі. Вказані обставини в суді підтвердили як відповідачі, так і приватний нотаріус ОСОБА_7, а також свідок ОСОБА_59

          Тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

           Представник позивача також вказує на те, що довіреність від 04.11.2006 року на дарування будинку та земельної ділянки, а також договори дарування будинку і земельної ділянки від 08.11.2006 року є недійсними, оскільки їх укладено всупереч волі ОСОБА_54

           При цьому, зокрема, вказується на те, що ОСОБА_54 не міг розуміти значення своїх дій та керувати ними після виписки із лікувального закладу і до своєї смерті.

          Але доказів на підтвердження цього представник позивача не надав. Це твердження спростовується як поясненнями відповідачів, так і поясненнями свідка ОСОБА_59 про те, що до останніх днів ОСОБА_54 був психічно здоровим, розумів значення своїх дій, керував ними, вів активну свідому господарську діяльність.

           ОСОБА_7 також в суді пояснила, що при видачі довіреності від імені ОСОБА_54 вона пересвідчилася у дійсності його намірів і тільки після цього реєструвала правочини.

           Стан здоров»я ОСОБА_54 не викликав у неї ніяких сумнівів, оскільки останній розумів значення своїх дій, мислив адекватно, його воля відповідала змісту правочинів.

          Із епікризу ОСОБА_54 (Том 1 а.с.9) видно, що з 28.09.2006 року по 11.10.2006 року ОСОБА_54 перебував на лікуванні у НДІ нейрохірургії  ім.  академіка Бурденко РАМН. Виписаний він був у задовільному стані. В даній медичній довідці відсутні дані про наявність у ОСОБА_54 психічних розладів, які б позбавляли його розуміти значення своїх дій та керувати ними.

          Клопотання про призначення судово-психіатричної експертизи з цього приводу представник позивача не ставив. В той же час позивач уже звертався до суду про визнання недійсними довіреностей, виданих ОСОБА_54 01.11.2006 року. При цьому він також вказував на те, що ОСОБА_54 не міг розуміти значення своїх дій та керувати ними. Але рішенням Роменського міськрайонного суду від 11.01.2011 року в задоволенні позову було відмовлено (Том 4 а.с. 246). Дане рішення вступило в законну силу і є доказом того, що доводи представника позивача про нерозуміння ОСОБА_54 значення своїх дій в листопаді 2006 року є необґрунтованими. Також рішенням  Роменського міськрайонного суду від 10.12.2007 року було відмовлено в позові про визнання шлюбу недійсним (Том 3 а.с. 157). Згідно цього рішення лікар-психіатрВоронков Є.Г. дав висновок, що станом на 15.05.2007 року немає ніяких доведених відомостей про наявність у ОСОБА_54 психічних розладів. Також спеціаліст ОСОБА_62 зазначив, що ОСОБА_54 вів активну усвідомлену діяльність, що свідчить про його нормальний психічний стан.

          Відповідно до ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням, не підлягають доказуванню.

Також в суді не встановлено, що при посвідченні спірних правочинів нотаріус посвідчила їх всупереч волі ОСОБА_54 При цьому в позовній заяві вказується, що численні свідки можуть підтвердити намір ОСОБА_54 розділити майно порівну між дітьми і дружиною. Але в той же час представник позивача не назвав жодного свідка для підтвердження даного факту.

ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в суді пояснили, що перед початком будівництва багатоквартирного будинку ОСОБА_54 планував частково розділити його між синами. Але потім ситуація змінилася і в силу різних причин у нього були інші наміри, які він і реалізував. Він особисто сам приймав рішення відносно свого майна, а вони лише виконували його волю на підставі виданих ним довіреностей.

В суді представник позивача не довів, що при видачі довіреностей на дарування будинку та земельної ділянки, приватний нотаріус ОСОБА_7 діяла всупереч волі ОСОБА_63

Підписання довіреностей іншою особою не суперечить законодавству, оскільки ОСОБА_54 за станом здоров»я не міг підписатися, а тому на його прохання це зробила інша особа. В суді не встановлено, що ОСОБА_7 при реєстрації правочину порушила п. 36 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. Навпаки, вона повністю діяла відповідно до вимог даної інструкції, перевіривши дієздатність ОСОБА_54 та відповідність його волі на вчинення даного правочину. Дана довіреність була особисто прочитана ОСОБА_54 і заперечень з його боку не було. Відповідно до цієї довіреності ОСОБА_4 в подальшому подарувала житловий будинок та земельну ділянку ОСОБА_3 08.11.2006 року.

Оскільки порушень вимог ч.3 ст. 206 ЦК України при реєстрації довіреності від 04.11.2006 року та договорів  дарування  від 08.11.2006 року в суді не встановлено, то позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Так як  вимоги про визнання недійсними договорів  та довіреностей задоволенню не підлягають, то не підлягають задоволенню і вимоги в частині визнання права на частку в спадковому майні та відшкодування шкоди.

Виходячи із наданих сторонами доказів та оцінивши їх суд приходить до однозначного висновку про недоведеність позивачем своїх вимог, а тому в задоволенні позову необхідно відмовити в повному обсязі.

          Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212, 213, 214, 215, 217 ЦПК України, суд,-

                                                           В И Р І Ш И В :

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав на об*єкт незавершеного будівництва від 04.11.2006 року та стягненні на користь ОСОБА_1 2046109 грн. 20 коп.

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову про визнання недійсним договору купівлі-продажу автомобіля НОМЕР_1 укладеного 02.11.2006 року та визнанні за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частину даного автомобіля.

Відмовити в визнанні недійсним договору купівлі- продажу причепа КАЗ 9368 д/н НОМЕР_2 укладеного 02.11.2006 року та визнанні за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частину даного причепа.

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову про визнання недійсним договору купівлі-продажу автомобіля НОМЕР_3 укладеного 02.11.2006 року та визнанні за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частину даного автомобіля.

Відмовити ОСОБА_1 в визнанні недійсним договору купівлі- продажу причепа КАЕSSBOHRER SB 10-24L д/н   д/н 05704СВ СВ укладеного 02.11.2006 року та визнанні за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частину даного причепа.

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову про визнання недійсним договору купівлі-продажу автомобіля НОМЕР_4 укладеного 02.11.2006 року та визнанні за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частину даного автомобіля.

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову про визнання недійсним договору купівлі-продажу автомобіля ТВГ 15 Н на базі ГАЗ 52 д/н НОМЕР_5 02.11.2006 року та визнанні за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частину даного автомобіля.

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову про визнання недійсною довіреності видану 04.11.2006 року від імені ОСОБА_54 на ім.»я ОСОБА_4 посвідчену нотаріусом ОСОБА_7

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову про визнання недійсним договору дарування житлового будинку в м. Ромни по вул.. Луценка, 16  укладеного 08.11.2006 року та визнанні за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частину даного будинку.

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову про визнання недійсним договору дарування земельної ділянки  в м. Ромни по вул.. Луценка, 16  укладеного 08.11.2006 року та визнанні за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частину даної земельної ділянки.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Сумської області через Роменський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час оголошення судового рішення – протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

До набрання судовим рішенням законної сили залишити в  силі вжиті заходи забезпечення позову по справі.

Суддя підпис

Копія вірна  

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО

МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ ОСОБА_64