Справа № 2-а-602/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 17 лютого 2011 року                                                                                                м. Запоріжжя

Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Леусенко В.М., розглянувши у скороченому провадженні адміністративний позов  ОСОБА_1  до управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя про  стягнення щомісячної державної соціальної допомоги  «Дітям війни», -

ВСТАНОВИВ:

          05.01.2011 року позивач звернулася до суду  з позовом до управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, в якому просить визнати  неправомірні дії відповідача,  зобов’язати відповідача здійснювати нарахування   щомісячної державної соціальної допомоги  «Дітям війни»у розмірі 30 відсотків  мінімальної пенсії за віком  з 09.07.2007 року по 31.12.2007 р., та з 22.05.2008 р. по 30.11.2010 р., стягнути з відповідача суму у розмірі 4378,80 гривень.

          В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що позивачу як «Дитині війни»повинна виплачуватися щомісячна державна соціальна допомога в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, як це передбачено ст. 6 ОСОБА_2 України „Про соціальний захист дітей війни”, але відповідач зазначену надбавку до пенсії виплачував позивачу за вказаний вище період у розмірі, меншому, ніж передбачено вище вказаним ОСОБА_2 дії відповідача є протиправними, такими, що суперечать діючому законодавству.

Представник відповідача  управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя  про розгляд справи у скороченому провадженні був повідомлений,  письмових заперечень  проти позову не надав.  

Справа розглядається судом в скороченому провадженні відповідно до вимог ст. 183-2 КАС України.

Відповідно до ст. 99 КАС України (в новій редакції) строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлений у шість місяців, а тому, нарахування недоплаченої допомоги позивачеві, як дитині війни, повинно здійснюватись у межах даного строку, тобто за  шість місяців.

Розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, позивач відповідно до ст. 1 ОСОБА_2 України „Про соціальний захист дітей війни”, який набрав чинності з 01.01.2006 року, набув статус „дитини війни”, що надає йому право на отримання пільг та державної соціальної підтримки, встановлених ОСОБА_2 України „Про соціальний захист дітей війни”, у тому числі право на підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Згідно статті 6 ОСОБА_2 № 2195-ІV дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Редакція цієї статті набрала чинності з 1 січня 2006 року.

Згідно з частиною 1 статті 28 ОСОБА_2 України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року, № 1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Суд вважає за необхідне прийняти у своїх висновках поняття «мінімальна пенсія за віком», про яке йдеться в ст. 28 ОСОБА_2 України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, оскільки саме це правове визначення застосовується виключно в діях відповідача під час визначення пенсій громадянам та їх призначення.

Положення ст. 28 ОСОБА_2 України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою статті, мінімального розміру пенсії за віком.

З огляду на викладене, відповідач повинен нарахувати позивачу та виплатити допомогу в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком до її пенсії.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним рішення суб’єкта владних повноважень і про скасування рішення, зобов’язання відповідача вчинити певні дії, іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.   

Враховуючи протиправність дій відповідача, з метою захисту прав позивача від порушень з боку суб’єкта владних повноважень, суд дійшов висновку про необхідність захисту цих прав шляхом зобов’язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як «дитині війни»   відповідно до   ст. 6 ОСОБА_2 України «Про соціальний захист дітей війни», яке було здійснено частково, в розмірі, що обчислюється з урахуванням фактично виплачених сум.        

У відповідності до п. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 99, 158-164, 183-2 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1   -задовольнити частково.

Визнати бездіяльність управління Пенсійного фонду України Орджонікідзевському в районі м. Запоріжжя щодо нездійснення перерахунку ОСОБА_1 підвищення пенсії відповідно до ст. 6 ОСОБА_2 України "Про соціальний захист дітей війни"  в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком - неправомірною.    

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя здійснити нарахування і виплатити  ОСОБА_1 підвищення пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 ОСОБА_2 України „Про соціальний захист дітей війни”, ч. 1 ст. 28 ОСОБА_2 України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” за період 05.07.2010 року по 05.01.2011 року.

В решті позову –відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1  судові витрати  у розмірі 03 грн. 40 коп.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня отримання її копії.

Суддя                                                                                                     В.М. Леусенко