Судове рішення #15057664

                                                             Справа  № 1/0606/104/2011 р.                                        

          В И Р О К

                                       І М’Я М  УКРАЇНИ

5 травня  2011  року                                                                                  

          Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого –судді        Криницького Л.В.

при секретарі                    Свиридок А.В.

за участю:

прокурора                          Новака Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Володарсько-Волинського районного суду кримінальну справу по обвинуваченню:           

                                                 ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,

                                               уродженця та жителя  ІНФОРМАЦІЯ_2

                                                Володарсько-Волинського району  Житомирської області,  

                                                українця, громадянина України, не одруженого, не працюючого,  

                                               не судимого, ІНФОРМАЦІЯ_3,  за ст. 122 ч. 1 КК    

                                               України,-

ВСТАНОВИВ :

07.11.2010 року близько 14 години в с. Солодирі Володарсько-Волинського району Житомирської області  ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, прийшов до домоволодіння ОСОБА_2, що розташоване по вулиці Жовтневій, 57 , щоб з’ясувати особисті відносини.

07.11.2010 року близько 14 години  в ході виниклої суперечки ОСОБА_1, перебуваючи на подвір’ї домоволодіння ОСОБА_2, на грунті раптово виниклих неприязних відносин, схопив дерев’яне поліно та навмисно наніс один удар по правій руці ОСОБА_2, заподіявши останньому тілесні ушкодження у вигляді  закритого перелому правої ліктьової кістки, який відноситься до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що не є небезпечним для життя, але призвів до довготривалого розладу здоров’я.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому злочині  не визнав  та пояснив, що  вказана подія відбулася не в листопаді, а в жовтні 2010 року. 16 жовтня 2010 року померла його мати. На той час саме минуло 9 днів після смерті матері. Він перебуваючи у нетверезому стані спав і в цей час в будинок зайшла його братова та сказала, що брати ОСОБА_2, які проживають по сусідству на всю вулицю включили музику. Так як у нього був траур по матері то він пішов зробити зауваження братам ОСОБА_2 щодо включеної музики. У нього відбулася розмова з  ОСОБА_2, який на той час разом із братом різали дрова. ОСОБА_2 його штовхнув та нагнав. Він пішов додому. Він не пам’ятає, щоб він бив ОСОБА_2.  Про поломану руку він дізнався лише через декілька днів. При проведенні досудового слідства він визнав свою вину лише, щоб від нього відстала міліція.

Незважаючи на те, що підсудний ОСОБА_1 не визнав своєї вини його вина у вчиненні інкримінованого йому злочині  знайшла своє ствердження в судовому засіданні  і стверджується доказами дослідженими  в суді.

          - так,  потерпілий ОСОБА_2 показав, що  07.11. 2010 року приблизно о 14 годині він разом із братом різали дрова, коли до них підійшов ОСОБА_1, який перебував у нетверезому стані. ОСОБА_1 пред’явив їм претензії, що вони голосно включили музику.  Вони не звертали на ОСОБА_1 уваги і в момент коли він клав поліно для того щоб його різати, ОСОБА_1 замахнувся на нього іншим поліном. Він зреагував та підставив руку по якій прийшовся удар. Він думав, що рука перестане боліти, а тому нікуди не звертався.  Так як цього не сталося то він поїхав в лікарню де встановили, що у нього перелом. Йому наклали

                    -2-

гіпсову пов’язку. Тоді він і звернувся із заявою в міліцію.

          -  свідок ОСОБА_2 суду показав, що  07.11.2010 року, приблизно о 14 годині він разом із братом ОСОБА_2 біля будинку різали дрова. До них підійшов ОСОБА_1, який перебував у нетверезому стані та пред’явив претензії щодо гучності музики, яку вони слухали.  ОСОБА_1 взяв поліно та замахнувся на його брата, який підставив руку і по якій прийшовся удар. Так як рука у брата не переставала боліти то брат звернувся в лікарню де встановили, що у нього перелом.          

          - свідок  ОСОБА_3  суду показав про те, що восени 2010 року, коли саме він не пам’ятає, він з братом різали бензопилою дрова і бачив, що до братів ОСОБА_2, які також різали дрова, але вручну, підійшов  ОСОБА_1. Що між ними відбулося він не бачив так як був далеко і він нічого не міг чути із-за шуму роботи двигуна бензопили.  В той же день він повертаючись додому проходив повз будинок де проживають брати ОСОБА_2. Від них він довідався, що між ними та ОСОБА_1 виникла суперечка щодо включеної музики, яку вони слухали. Під час суперечки ОСОБА_1 поліном вдарив по руці ОСОБА_2. Йому відомо, що ОСОБА_2 через декілька днів після вказаної події звернувся в лікарню де йому встановили діагноз –перелом та наклали гіпс.

          - свідок  ОСОБА_4 показав , що восени 2010 року, коли саме він не пам’ятає, він з братом різали бензопилою дрова. Він бачив, що брати ОСОБА_2 також ріжуть дрова і біля них лунала музика, яка їм не заважала. По закінченню роботи він залишився вдома, а брат пішов до себе додому. Через декілька днів він побачив на руці ОСОБА_2 гіпсову пов’язку по поводу якої ОСОБА_2 йому пояснив, що його поліном по руці вдарив ОСОБА_1 із-за того, що у них гучно грала музика.

         - показаннями свідка ОСОБА_5, які оголошені в судовому засіданні із яких слідує, що ОСОБА_2 звернувся в лікарню за медичною допомогою 10 листопада 2010 року у якого було виявлено закритий  перелом правої ліктьової кістки. Хворому була накладена гіпсова пов’язка.  ( а.с. 36 ).

          -  висновком експерта № 524 від 11.02.2011 року  із якої слідує, що нанесеним ударом ОСОБА_1 наніс ОСОБА_2 тілесні ушкодження, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, як таке, що не є небезпечним для життя, але призвело до довготривалого розладу здоров’я ( а. с. 21 );   

          Суд критично оцінює показання підсудного ОСОБА_1, щодо того що він не вчиняв злочину відносно ОСОБА_2 так як його показання, які він дав в судовому засіданні спростовуються його ж показаннями на досудовому слідстві, показаннями потерпілого та свідків, матеріалами кримінальної справи дослідженими  в судовому засіданні, а також тим, що в судових дебатах він визнав свою вину, заявив, що він розкаюється у вчиненому.

          Оцінюючи досліджені по справі докази, суд вважає, що вина підсудного

ОСОБА_1 в скоєнні злочину знайшла своє ствердження в судовому засіданні і кваліфікує його дії за  122 ч.1 КК України,  як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке що спричинило тривалий розлад здоров’я .

          Досудове слідство в обвинуваченні вказує, що обставиною, що пом’якшує покарання ОСОБА_1 є щире каяття. Суд вважає, що вказана пом’якшуюча обставина у підсудного відсутня так як під час судового слідства він своєї вини не визнав. Після дослідження доказів, зрозумівши, що його вина доведена в судовому засіданні, підсудний лише в судових дебатах та при проголошенні останнього слова визнав свою вину та заявив, що він кається. Суд вважає, що він не щиро кається, а тому вказана пом’якшуюча обставина судом виключається із обвинувачення.

          При призначенні покарання підсудному ОСОБА_1, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу підсудного, обставину, що обтяжує  його покарання до якої суд відносить вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння, а тому вважає за необхідне          

призначити йому покарання у виді обмеження волі в межах санкції статті за якою він обвинувачується.                    

          Приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 є не судимим а також можливість його виправлення та перевиховання без відбування покарання, враховуючи його характеризуючі дані, суд приходить до висновку про необхідність звільнення підсудного від відбування покарання з випробуванням, в порядку передбаченому ст. 75 КК України.

                                                                             -3-

Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 до набрання  вироком  законної сили належить залишити попередню – підписку про невиїзд.

          

          Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України , суд,  -     

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст.122 ч.1 КК України і призначити йому покарання 3 (три) роки обмеження волі.

У відповідності зі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 1 (одного) року не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

Згідно зі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1  такі обов'язки:

-не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально –виконавчої  інспекції;

           -повідомляти органи кримінально –виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи ;

          -періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.          

Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити попередню –підписку про невиїзд.

Вирок  може  бути  оскаржений  до Житомирського апеляційного  суду  протягом 15 діб з моменту  проголошення  через Володарськ-Волинський районний суд.


Головуючий:








Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація