Справа № 2-55/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

 11.04.2011  року Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області, в складі: судді –Хіневич В.І., при секретарі – Таранець Т.П., розглянувши у відкритому судовому  засіданні в м. Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 в інтересах якої діє ОСОБА_1 до ОСОБА_3, Страхового акціонерного товариства «Остра»про стягнення матеріальної і моральної шкоди, заподіяної злочином,

                                                                      ВСТАНОВИВ:

          В березні 2010 року ОСОБА_1 та неповнолітня ОСОБА_2, в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_1 звернулися до суду з позовною заявою, згідно  якої просили суд постановити рішення, яким стягнути солідарно  з відповідача на  користь ОСОБА_2 моральну шкоду в сумі 300 000 грн.; стягнути з відповідачів в солідарному порядку на користь ОСОБА_1Л  спричинену матеріальну шкоду  в сумі  3238 грн. 29 коп.  та моральну шкоду в сумі 20 000 грн., витрати  за сплачені юридичні послуги, а також судові витрати, у вигляді судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення з розгляду справи, покласти на відповідачів.

          В подальшому позивачі позовні вимоги уточнили та прохали суд постановити рішення, яким стягнути солідарно з відповідача на  користь ОСОБА_2 на відшкодування моральної шкоду 300 000 грн.; стягнути з відповідачів в солідарному порядку на користь ОСОБА_1Л  спричинену матеріальну шкоду  в сумі  3238 грн. 29 коп.  та моральну шкоду в сумі 20 000 грн., витрати  за сплачені юридичні послуги та витрати на інформаційно-технічне забезпечення з розгляду справи в сумі 15 грн., а також інші судові витрати покласти на відповідачів.

В судовому  засіданні  позивач ОСОБА_1 уточнені позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити. Суду пояснив, що підставою для задоволення позовних вимог є те, що 20.04.2007 року біля 16 год. під час дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце на пішохідному переході на перехресті вулиць ОСОБА_1 -  Макаренко в м. Кременчуці, його неповнолітня донька -  ОСОБА_2  отримала  тяжкі  тілесні пошкодження, які були завдані легковим автомобілем НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_3 Постановою Крюківського районного суду м. Кременчука від 27 серпня 2009 року ОСОБА_3 звільнений  від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 286 КК України на підставі п. «б»ст. 1 Закону України «Про амністію»від 19.04.2007 року. Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди було завдано як матеріальну так і моральну шкоду. При цьому, на час травмування та подальшого лікування ОСОБА_2 була неповнолітньою та перебувала на утриманні батьків, які несли всі матеріальні витрати по лікуванню, придбання необхідних медикаментів, тощо. Для відновлення здоров’я, пошкодженого під час дорожньо-транспортної пригоди, ОСОБА_2 тривалий час неодноразово проходила стаціонарне та амбулаторне лікування. Також перенесла декілька операцій, що були необхідні для відновлення її здоров’я. Після травмування протягом 6 місяців його донька була прикута до ліжка, не мала змоги самостійно пересуватися по квартирі, виходити на вулицю, потребувала сторонньої допомоги. Крім того, за станом здоров’я ОСОБА_2 не мала  можливості відвідувати заняття у школі у зв’язку з чим в Кременчуцькій загальноосвітній школі № 22, де  вона навчалась, були видані накази про організацію індивідуального навчання вдома у 2007-2008 та у 2008 –2009 навчальних роках, відповідно до яких  вчителями проводились заняття на дому за відповідними графіками.  Окрім цього, внаслідок отриманої травми його донька була змушена припинити відвідувати курси по підготовці до технікуму та відмовитись від вступу до технікуму  по закінченню 9-го класу, відмовитись від наданої путівки для оздоровлення у літньому дитячому таборі. Отже, внаслідок травмування його доньки,  вона та вся його сім»я втратила можливість вести повноцінне життя, оскільки  постійно переживала за стан її здоров’я та за взагалі за її подальше життя, не мали можливості відпочивати, так як ОСОБА_2 потребувала їх допомоги. Таким чином, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталась з вини відповідача ОСОБА_3 ,  ОСОБА_4 була завдана моральна шкоду, яку вони оцінюють в сумі 300 000 грн. , а йому було завдано  моральну шкоду, яку він оцінює в розмірі 20 000 грн.. Крім того, йому було завдано і матеріальну шкоду на загальну суму 6238 грн. 29 коп., при цьому,  на відшкодування такої шкоди ОСОБА_3 в добровільному порядку надав 3000 грн., тому невідшкодована матеріальна шкода становить 3238 грн. 29 коп. Однак, завдану матеріальну та моральну шкоду, слід стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_3 та Страхового товариства «Остра», оскільки цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 була застрахована в Страховому акціонерному товаристві «Остра», на адресу якого ними була направлена заява про відшкодування шкоди, що була завдана внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, але така заява,  з невідомих їм причин, страховим товариством була залишена без задоволення.

          В судовому засіданні ОСОБА_2 уточнені позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити з підстав вказаних її батьком –ОСОБА_1. Також просила суд врахувати, що вона втратила майже три роки дитинства та взагалі дана дорожньо-транспортна пригода змінила все її життя.  

          Представник позивачів –ОСОБА_5 в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

          Відповідач ОСОБА_3 та його представник позовні вимоги визнали частково та просили суд  стягнути з нього на користь ОСОБА_2 на відшкодування моральної шкоди 15 000 грн., а на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 5 000 грн. з відрахуванням 3 000 грн., які ним були сплачені раніше, тобто 2 000 грн. Відшкодування матеріальної шкоди покласти на Страхове акціонерне товариство «Остра», оскільки між ним та даним товариством  було укладено договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Стосовно відшкодування судових витрат вирішити на розсуд суду.

В судовому засідання представник відповідача –Страхового акціонерного товариства «Остра»позовні вимоги визнав частково та суду пояснив, що відповідно до п. 22.3 ст. 22 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страховиком відшкодовуються потерпілому моральна шкода не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у п. 9.3 ст. 9 цього Закону. Щодо відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 3 238 грн. 29 коп., то вважає, що розмір такої шкоди позивачами не доведено, оскільки витрати, які були понесені позивачем в період з 23 вересня по 03 жовтня 2008 року пов’язані з неправильним зрощенням кісток, тобто медичної помилки під час лікування. В той же час, як вбачається з додатків до позовної заяви, то позивачем підтверджено понесені ним витрати на придбання ліків лише на суму 876 грн. 90 коп.. Крім того, у відповідності до ст. 12 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи. Також просив суд відмовити позивачам в частині стягнення з ПАТ «Остра»витрат за юридичну допомогу  та судового збору у зв’язку з тим, що страхова компанія не порушувала права позивачів, оскільки останні не звертались до них  з заявою про відшкодування збитків, що і не підтверджено позивачами, так як на поштовому повідомленні про отриманні такої заяви поставила підпис особа на прізвище «Повреднюк», але така особа в їх компанії не працювала .

Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши і проаналізувавши  матеріали справи  та  надані сторонами докази, приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги позивача підлягають частковому  задоволенню з наступних підстав.

Згідно постанови Крюківського районного суду м. Кременчука від 27 серпня 2009 року ОСОБА_3 звільнений  від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 286 КК України на підставі п. «б»ст.. 1 Закону України «Про амністію»від 19.04.2007 року. Дана постанова чинна і ніким не оскаржувалась.

Зазначеною постановою встановлено, що ОСОБА_3  20 квітня 2007 року, приблизно о 16.00 год., рухаючись по вул. Макаренко в м. Кременчуці Полтавської області, порушив вимоги п. 12.3 Правил дорожнього руху, в результаті чого потерпіла ОСОБА_2 отримала тяжкі тілесні ушкодження, що є небезпечним  для життя в момент їх спричинення.  

Відповідно до висновків експерта № 988 від 07.06.2007 року та № 2058 від 28.11.2208 року, що знадяться в матеріалах кримінальної справи № 1- 340/09 ( а.с. 113-144 та 118-119), ОСОБА_2, в результаті вказаної  дорожньо-транспортної пригоди, отримала тілесні ушкодження у вигляді: відкритого перелому обох кісток лівої голені в нижній тритині, рана якого знаходиться на передньо-зовнішній поверхні лівої голені; закритого перелому 4-оїї пелюстневої кістки лівої стопи, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, по ознаці небезпеки для життя в момент їх спричинення.

Відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі , що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення  обов»язкові для суду , що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, не потребує доказуванню винність ОСОБА_3  у спричиненні  тяжких тілесних ушкоджень неповнолітній ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 1177 Цивільного кодексу України умови та порядок відшкодування майнової шкоди, завданої майну фізичної особи, яка потерпіла від злочину , встановлюється законом.

У відповідності до Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»22.02.2007 року між ОСОБА_3 та Страховим акціонерним товариством «Остра», яке 18.02.2010 року змінило своє найменування на Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Остра»( надалі Страхова компанія) було укладено договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, яким забезпечений транспортний засіб «КІА CERATO»державний номер НОМЕР_2, що підтверджуються копією поліса № ВВ / 0333396.

Позивачі відповідно  до ст. 35 Закону України  «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»на адресу Страхової компанії : м. Одеса, вул. Пушкінська,13, направили заяву про страхове відшкодування, яка була отримана останніми, що підтверджується поштовим повідомленням. Однак, Страхова компанія  не здійснила страхове відшкодування позивачам.

  При цьому, суд не приймає до уваги посилання представника Страхової компанії  відносно того, що ними не було отримано заяву позивачів про страхове відшкодування, а в повідомленні про отримання такої заяви стоїть підпис особи, яка не працювала в Страховій компанії , оскільки як вбачається з поштового повідомлення, що адреса одержувача вказано як : м. Одеса, вул. Пушкінська,13, яка відповідно до страхового полісу та свідоцтва про державну реєстрацію юридичних осіб і є місцезнаходженням  Страхової  компанії.

Згідно ч. 1 ст. 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної  договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).   

Відповідно до ч. 22.1. ст. 22 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів  відповідальності  страховика  відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди   життю,   здоров'ю,  майну  третьої особи.

Крім того, відповідно до ч. 12.2. ст. 12 Закону України  «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»франшиза  при  відшкодуванні  шкоди,  заподіяної  життю та/або здоров'ю потерпілих, не застосовується.

Згідно ст.1199 Цивільного Кодексу України у разі каліцтва або іншого ушкодження здоров»я малолітньої особи фізична або юридична особа , яка завдала цієї шкоди, зобов»язана відшкодувати витрати на її лікування …постійний догляд, посилене харчування тощо.

Також,  положенням ч. 24.1 ст. 24. Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що у  зв'язку  з  лікуванням  потерпілого  відшкодовуються обґрунтовані витрати,  які  пов'язані  з  доставкою,  розміщенням, триманням,  діагностикою, лікуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі  охорони  здоров'я, медичним  піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та купівлею лікарських препаратів.

В судовому засіданні встановлено, що витрати,  які були пов'язані  з  доставкою,  діагностикою, лікуванням та реабілітацією потерпілої ОСОБА_2 у відповідних закладах  охорони  здоров'я та придбанням лікарських препаратів, були понесені батьками ОСОБА_2, так як  остання на час отримання тілесних ушкоджень була неповнолітньою. Відповідно до свідоцтва про народження серія ІІІ-КЕ № 392219, виданого Крюківським районним відділом ЗАГС від 05.05.1992 року, батьками ОСОБА_2 є : мати –ОСОБА_6 та батько –ОСОБА_1.

          Так, відповідно до довідок 3-ої Кременчуцької міської лікарні від 02.11.2007р. за вих. № 2256/01-16, від 05.07.2009р., за вих. № 073, від 11.11.2009р. за вих. № 1147 та до довідки 2-ої Кременчуцької  міської лікарні від 12.12.2007 р. за вих. № 867/01-17,  за рахунок хворої –ОСОБА_2 на її лікування були придбані медикаменти та ліки та  на загальну суму 2425 грн. 50 коп.  (599,29 грн. +1061,09 грн.+577,86 грн. + 187,26 грн.)

Згідно квитанції № 59 і 60 від 09.09.2008р., ОСОБА_1  були перераховані кошти в суму 622 грн. 60 коп. для придбання гвинта кортикального (2 шт.), пластини та свердла , що були необхідні при проведенні операції ОСОБА_2, а також 18 грн. 68 коп. на оплату банківських послуг щодо перерахунку вказаних коштів.

Також, для проходження лікування ОСОБА_2 в ДП «Санаторій «Перемога», що було рекомендовано лікарями, ОСОБА_1  була придбана путівка  вартістю 1362 грн.

Позивачем ОСОБА_1 були понесені витрати на доставку ОСОБА_2 до лікарні в розмірі 78,05 грн. згідно фіскального чеку № 7948.

Окрім цього, оскільки ОСОБА_2 потребувала сторонньої допомоги, ОСОБА_1 за місцем роботи –ВАТ «Крюківський вагонобудівний завод»в період з 23 по 27 квітня 2007 року оформив відпустку без збереження заробітної плати , внаслідок чого не одержав заробітну плату в сумі 605, 60 грн., а ОСОБА_6, за місцем роботи ВАТ «Крюківський вагонобудівний завод»в період з 17 по 16 червня 2007 року оформляла відпустку без збереження заробітної плати у зв’язку з чим не одержала заробітну плату в сумі 1025, 86 грн.,  що підтверджується довідкою ВАТ «Крюківський вагонобудівний завод»(а.с. 30).

При цьому, суд не приймає до уваги посилання позивача  ОСОБА_1 щодо відшкодування витрат на суму 100 грн., які були ним внесені до каси лікарні в якості благодійного внеску, так як такий внесок є не обов’язковим, а добровільним.

Отже, судом встановлено, що загальна сума витрат,  які були пов'язані  з  доставкою,  діагностикою, лікуванням та реабілітацією потерпілої ОСОБА_2 у відповідних закладах  охорони  здоров'я, купівлею лікарських препаратів тощо, становить 6138 грн. 74 коп.

В той же час, позивач ОСОБА_1 в рахунок компенсації майнової шкоди отримав від  ОСОБА_7 кошти в сумі 3000 грн., що підтверджується розписко від 30.09.2009р..

Таким чином, не відшкодованою залишилась  майнова шкода в сумі 3138 грн. 74 коп..

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення майнової шкоди, слід задовольнити частково та стягнути з ПАТ «Страхова компанія «Остра»на користь ОСОБА_1 майнову шкоду в сумі 3138 грн. 74 коп.,  оскільки відповідно до вищезазначених норм законодавства, відшкодування таких витрат здійснюється страховиком.

Стосовно позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, суд вважає, що такі вимоги позивачів також підлягають частковому задоволенню зі слідуючих підстав.

Положеннями ст. 23 Цивільного кодексу України передбачено, що , особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я; 2) у душевних стражданнях, яких особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім»ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку із нищенням чи пошкодженням її майна; 4) у принижені честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. … Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральну шкоду, якщо вина є  підставою для відшкодування , а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначені розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.

Згідно ст.1168 Цивільного Кодексу України моральна шкода , завдана каліцтвом  або іншим ушкодженням здоров’я , може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів. Тобто, за неправомірні дії відповідача  рішенням суду вже було стягнуто моральну шкоду  одноразово.

Виходячи зі змісту Постанови  Пленуму Верховного Суд України від 31 березня 1995 року №4 „ Про судову практику в справах про відшкодування моральної(немайнової) шкоди” моральна шкода може полягати , зокрема : у приниженні честі , гідності,  порушенні стосунків з оточуючими людьми, моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків, що потребує додаткових зусиль для організації свого життя, тощо.

Враховуючи вищевикладені обставини, а саме: тривалість моральних страждань позивача ОСОБА_2  ,їх характер, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв’язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні, що  завдало ОСОБА_8  моральних страждань, суд приходить до висновку , що вимоги ОСОБА_2 щодо виплати їй моральної шкоди в сумі 300 000 грн. обґрунтовані  частково,  а тому слід стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2  моральну шкоду в сумі 35 000 грн., а також враховуючи моральні страждання позивача ОСОБА_1, то суд вважає, що на його користь слід стягнути з відповідача ОСОБА_3 моральну шкоду в сумі 5000 грн.

Крім того, відповідно до ч. 22.3 ст. 22 Закону України  «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»потерпілому  відшкодовується  також   моральна   шкода, передбачена  пунктами  1,  2  частини  другої статті 23 Цивільного кодексу  України . Така   шкода    відшкодовується   у встановленому   судом   розмірі  відповідно  до  вимог  статті  23 Цивільного  кодексу  України. При   цьому   страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у пункті 9.3 статті  9  цього  Закону.  Різницю  між  сумою  відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа,  яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ПАТ «Страхова компанія «Остра»на користь ОСОБА_2 2550 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Окрім цього, оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, то  у відповідності до ст. 88 ЦПК України, судові витрати слід розподілити між відповідачами пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.

          Отже,  слід стягнути з ПАТ «Страхова компанія «Остра»на користь держави судовий збір в сумі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення з розгляду справи в сумі 120 грн., а з ОСОБА_3 судовий збір на користь держави відповідно до підпункту  ж) п. 1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» в сумі 1750 грн. Також, слід стягнути на користь позивача ОСОБА_1 з відповідачів пропорційно витрати на правову допомогу в сумі 3000 грн., що були сплачені позивачем та підтверджується квитанцією № 2954 від 15.04.04.2010р., а саме : стягнути з ПАТ «Страхова компанія «Остра»на користь ОСОБА_1 250 грн. витрат на правову допомогу, а з відповідача ОСОБА_3 в сумі  2750 грн.. Крім того,  стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1  витрати на інформаційно-технічне забезпечення з розгляду справи в сумі 15 грн., що були сплачені позивачем при подачі позову.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 212, 213, 215 ЦПК України,ст.ст. 5, 6, 9, 12, 17, 22 - 24, 35 Закону України    ст.ст. 22,23, 979, 980, 981, 988, 990, 1167, 1168, 1177, 1187, 1199 Цивільного Кодексу  України , суд,-

                                                                   В И Р І Ш И В :

Позов  ОСОБА_1, ОСОБА_2 -  задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Остра на користь ОСОБА_1   матеріальну шкоду в сумі 3138 грн. 74 коп.

          Стягнути з Приватного акціонерного товариства  «Страхова компанія «Остра»на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в сумі 2550 грн.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в сумі 35 000 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 5 000 грн.

          Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Остра»на користь держави судові витрати в сумі 51 грн. та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення з розгляду справи.

          Стягнути з Страхового акціонерного товариства «Остра»на користь ОСОБА_1 витрати на правову дорогу в сумі 250 грн.

          Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_9 витрати на правову допомогу в сумі 2500 грн.

          Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення з розгляду справи в сумі 15 грн.

          Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в сумі 1750 грн.

          Апеляційна скарга  на рішення суду  подається протягом  десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.  

Суддя:           

          Повний текст рішення складено 15.04.2011 року.