Справа № 2-26/11

Машівський районний суд Полтавської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

14 квітня 2011 року. Машівський районний суд Полтавської області у складі:

          головуючого-судді                                                            Косик С.М.,

за участю секретаря                                                            Гезели Л.Р.,                   

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Машівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про вселення, усунення перешкод в користуванні квартирою і виселення та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Кошманівської сільської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_3, ОСОБА_4, орган опіки і піклування при виконкомі Кошманівської сільської ради, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Кошманівської сільської ради, свідоцтва про право власності на житло, визнання права власності,

Відповідно до ч.3 ст.209 ЦПК України в судовому засіданні 14 квітня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частину рішення,

в с т а н о в и в :

У грудні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що з 1977 року по 28.11.2001 року він перебував в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2. В 1980 році, колгоспом ім.Шевченка йому була надана квартира АДРЕСА_1, так як він працював в колгоспі, а дружина в ресторані с.Кошманівка. Від шлюбу мають двох повнолітніх доньок, які прописані у вищевказаній квартирі, але не проживають в ній. 21.09.1992 року його батьки купили в агрофірмі «Кошманівка»квартиру АДРЕСА_1, але договір купівлі-продажу оформлений на його ім’я. 25.03.2010 року виконавчим комітетом Кошманівської сільської ради на його ім’я було видано свідоцтво про право власності на квартиру, ? сараю та ворота і згідно витягу з державного реєстру прав власності дана квартира належить лише йому.

Після розірвання шлюбу, 28.11.2001р., в зв’язку з тим, що колишня дружина створила  такі умови, що він змушений був проживати окремо, він став проживати в будинку своїх батьків по вул.Мічуріна, 22 в с.Кошманівка. В даний час він не може проживати в будинку батьків, оскільки там проживає його сестра з дочкою та внуком, а відповідачка прийняла іншого чоловіка, не впускають його в квартиру, поміняли замки на вхідних дверях.

Оскільки він позбавлений права користуватися своїм майном, просить винести рішення про вселення його, як власника, в належну йому на праві власності квартиру АДРЕСА_1 та зобов’язати відповідачку не чинити перешкод в користуванні квартирою, виселивши її з квартири. Стягти з ОСОБА_2 судові витрати.

30 грудня 2010 року ОСОБА_2 звернулася до суду з зустрічним позовом, який ухвалою суду прийнятий до спільного розгляду з первісним. 12 січня 2011 року ОСОБА_2 надала заяву про внесення змін до зустрічного позову.

В зустрічній позовній заяві  ОСОБА_2 посилається на те, що рішенням Машівського районного суду шлюб між нею та позивачем ОСОБА_1 було розірвано в 2001 році, але останній припинив проживати з нею не після розірвання шлюбу, в 2001 році, як він стверджує, а з 20.11.1996 року, як вказано в рішенні суду про розірвання шлюбу. В 1996 році ОСОБА_1 добровільно залишив квартиру, вибув на інше постійне місце проживання, адресу якого не повідомив, а вона залишилася проживати з їхньою неповнолітньою донькою в квартирі, а в 1997 році почала проживати у фактичному шлюбі з іншим чоловіком.

В спірній квартирі вона проживає та зареєстрована з 25.08.1977 року, ОСОБА_1 зареєстрований з 10.10.1997 року. Згідно договору купівлі-продажу, квартиру було викуплено в агрофірми «Кошманівка»та оформлено на позивача 21.09.1992 року, договір зареєстрований в органі БТІ не був. З позову вона довідалася про оформлення ОСОБА_1 25.03.2010 року рішенням виконавчого комітету Кошманівської сільської ради права власності на квартиру та видачу йому взамін дублікату договору купівлі-продажу свідоцтва про право власності. Вважає, що дане рішення сільською радою прийняте без її відома та незаконне. Наявність правовстановлюючого документу, а саме договору купівлі-продажу на квартиру виключала можливість оформлення на ОСОБА_1 права власності на квартиру, оригінал вказаного договору знаходився в неї, тому що останній вибираючись з квартири не забрав договір.

Спірна квартира є її та ОСОБА_1 спільною сумісною  власністю, їхні частки в ній є рівними та складають по ? частці . З 1996 року позивач участі у витратах на утримання квартири не брав, вона утримувала квартиру в цілому, в тому числі і частку ОСОБА_1 ОСОБА_5 останній зобов’язаний був утримувати квартиру, будь-яких договорів щодо утримання квартири вони не укладали.

В зв’язку з наведеним просить визнати ОСОБА_1 таким, що втратив право користування квартирою №2 по вул.Космонавтів,3 в с.Кошманівка. Визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Кошманівської сільської ради від 25.03.2010 року №27 про оформлення права власності на житло з видачею свідоцтва про право власності на  квартиру АДРЕСА_1 на ім’я ОСОБА_1. Визнати незаконним та скасувати свідоцтво про право власності на житло, за яким ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1. Визнати за нею в цілому право власності на квартиру АДРЕСА_2. Стягти з ОСОБА_1 судові витрати.

В судовому засіданні позивач –відповідач за зустрічним позовом підтримує свої позовні вимоги, зустрічний позов не визнає, пояснив, що спірну квартиру купляли його батьки, згідно витягу з державного реєстру прав власності  дана квартира належить тільки йому, відповідачка не має права перешкоджати йому користуватися нею. Він дійсно значний час не проживав за вказаною адресою. Внаслідок хвороби придбати інше житло не має можливості і він проживає в своєї сестри, яка має свою сім’ю. Бувша дружина та її співмешканець в квартиру його не впускають, поміняли замки на вхідних дверях і сказали йому, що йому там місця немає, так як всі кімнати зайняті. Зазначив, що претензій до дітей та онуків не має. Витрати по утриманню квартири не ніс, але і не зобов’язаний був, так як в ній не проживав.

Відповідач –позивач за зустрічним позовом, первинний позов не визнає, підтримує зустрічний позов. Пояснила, що в квартирі проживають ще їхні з відповідачем дочки, неповнолітня онука та її співмешканець. Якщо в квартиру заселеться ОСОБА_1, їй з дітьми ніде буде жити. Перешкод в користуванні квартирою ОСОБА_1 не чинила, останній за власною волею тривалий час  не проживав в квартирі, залишив сім’ю, дітей –пішов до іншої жінки. Участі в утриманні квартири не брав, вона за власний рахунок зробила ремонт, сплатила борги за газ, сплачувала податки та витрати за комунальні послуги. Коли відповідач сказав, щоб вона дала йому кімнату, відповіла –як суд вирішить. Замок поміняли, бо поміняли двері.

Відповідач за зустрічним позовом Кошманівська сільська рада з рішенням суду згоден(а.с.162). Представник ОСОБА_6 пояснила, що рішення про видачу свідоцтва про право власності на  спірну квартиру  ОСОБА_1 прийнято виконавчим комітетом Кошманівської сільської ради. Вважає, що рішення було прийнято законно, так як це є дооформленням права власності на квартиру.  Договір купівлі-продажу квартири не скасований, арешту та заборон  на квартиру не накладено. ОСОБА_1 до сільської ради запрошувався, ОСОБА_2 не викликалася.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача-позивача за зустрічним позовом  ОСОБА_3, ОСОБА_4 зустрічний позов підтримують, проти задоволення первісного позову заперечують. Кожна окремо пояснили, що якщо вселити ОСОБА_1, то їм життя в квартирі не буде. Останній їм нічим не допомагав і не допомагає. Всі кімнати в квартирі зайняті –в одній проживає мати, ОСОБА_2, з своїм співмешканцем та онукою ОСОБА_7, в двох інших –вони.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача-позивача за зустрічним позовом орган опіки і піклування при виконкомі Кошманівської сільської ради в судове засідання не з’явилася, про дату, час та місце слухання справи повідомлена належним чином, надала суду заяву, в якій просить справу розглянути без її участі, з рішенням суду згодні (а.с.118,119).

Заслухавши пояснення сторін, третіх осіб, дослідивши матеріали справи та надані докази, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, підтверджується наявними в справі доказами і не заперечується сторонами, що квартира №2, розташована в будинку №3 по вулиці Космонавтів в                        с. Кошманівка Машівського району Полтавської області, згідно договору купівлі-продажу, який посвідчений секретарем виконавчого комітету Кошманівської сільської ради, придбана ОСОБА_1 в Агрофірми «Кошманівка»21 вересня 1992 року, (а.с.6, 55).

Згідно рішення Машівського районного суду по справі 2-347/2001 про розірвання шлюбу, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено 11 червня 1977 року (а.с.39).

Як вбачається з свідоцтва про розірвання шлюбу, шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, розірвано 28 листопада 2001 року (а.с.15).

Згідно довідки Кошманівської сільської ради №1101  від 01 грудня 2010 року ОСОБА_1 зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_1, по вулиці Космонавтів в                        с. Кошманівка Машівського району Полтавської області і разом з ним в квартирі зареєстровані: його колишня дружина ОСОБА_2, дочка ОСОБА_4, дочка ОСОБА_3, онука ОСОБА_7В.(а.с.9).

Згідно довідки Кошманівської сільської ради №34  від 20 січня 2010 року, за домогосподарством ОСОБА_1, розташованому за адресою: АДРЕСА_3, вулиця Космонавтів, с. Кошманівка Машівського району, станом на 20.01.2010 року числиться земельна ділянка площею 0,52 га, в тому числі 0,09 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та 0,43 га для ведення особистого селянського господарства (а.с.9).

Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 30.03.2010 року, виданого виконавчим комітетом Кошманівської сільської ради, ОСОБА_1 є власником  квартири №2, ? сараю, воріт  по вул.Космонавтів,3, в с.Кошманівка Машівського району. Свідоцтво видане на підставі рішення виконавчого комітету Кошманівської сільської ради від 25.03.2010 року за №27; взамін дублікату, виданого виконавчим комітетом Кошманівської сільської ради від 20.10.2009 року за № 139 договору купівлі-продажу, посвідченого виконавчим комітетом Кошманівської сільської ради від 21.09.1992 року за № 134(а.с.8).

Згідно витягу з державного реєстру прав власності квартира №2, по вул.Космонавтів,3, в с.Кошманівка Машівського району належить ОСОБА_1 (а.с.7).

Відповідно актів від 25.11.2010 року, комісією в складі депутата сільської ради ОСОБА_8 та сусідів ОСОБА_9, ОСОБА_10, було встановлено, що ОСОБА_1 в квартирі №2, по вул.Космонавтів,3, в с.Кошманівка не проживає з 20 листопада 1996 року, його місце проживання невідоме, ОСОБА_5 з 08.08.1997 року проживає і має спільне господарство з ОСОБА_2 в квартирі №2, по вул.Космонавтів,3, в с.Кошманівка (а.с.28, 29).

З квитанцій про оплату житлово-комунальних послуг, податків та зборів вбачається, що платником в них зазначена ОСОБА_2 (а.с.49, 51-133).

Згідно акту обстеження житлово-побутових умов неповнолітньої ОСОБА_7 (а.с.109), остання проживає в  квартирі №2, по вул.Космонавтів,3, в с.Кошманівка з матір’ю ОСОБА_4, бабусею ОСОБА_2, тіткою ОСОБА_3, які зареєстровані і проживають в цій квартирі. Без реєстрації проживають співмешканець матері  ОСОБА_11, співмешканець бабусі ОСОБА_12 В квартирі зареєстрований, але не проживає дідусь –ОСОБА_1  Квартира складається з 3-ї житлових кімнат, з комунальними зручностями. ОСОБА_7 проживає разом з матір’ю та її спів жителем в окремій житловій кімнаті. В ті дні, коли її тітка ОСОБА_3 перебуває у від’їзді, мати з співмешканцем займають кімнату тітки, а дитина проживає в кімнаті одна. Для проживання неповнолітньої створені всі умови.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 показала, що ОСОБА_1 в квартирі не проживає близько 16 років, з 1996 року, на даний час проживає в с.Кошманівка.

Свідок ОСОБА_13 показала, що ОСОБА_1 являється її братом. Майже рік він проживає в неї, так як йому ніде жити, хворіє. В спірну квартиру його не впускають.

Свідок ОСОБА_14 показав суду, що ОСОБА_1 є його братом. Раніше він чув від батьків, що вони купили брату квартиру. В брата були плани купити будинок, але через хворобу він не зміг цього зробити. Зараз йому ніде жити, проживає в сестри. Говорив йому, що бувша дружина не впускає в квартиру.

Враховуючи те, що договір купівлі-продажу спірної квартири укладено у 1992 році, шлюб між сторонами розірвано в 2001 році, а тому суд вважає, що до виниклих правовідносин слід застосовувати положення Цивільного кодексу, 1963 року, КпШС України, 1969 року.

Суд вважає, що оскільки квартира №2, по вул.Космонавтів,3, в с.Кошманівка придбана під час перебування ОСОБА_1 і ОСОБА_2 в шлюбі, а тому у відповідності з ст.22 КпШС України є спільною сумісною власністю останніх.

Згідно ч.1 ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Виходячи з правил ст.317 ЦК України зміст права власності складають три правомочності –володіння, користування і розпорядження. Власникові належать права володіння, користування і розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливає місце проживання власника та місцезнаходження майна.

За змістом ст.361 ЦК України здійснення права спільної часткової власності повинно відбуватися за згодою всіх співвласників. Проте закон дозволяє співвласникам здійснювати правомочність розпорядження щодо своєї частки у праві спільної часткової власності.

Так,  згідно  ст.  391 ЦК України,  власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.   

Відповідно до ст.150 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), користуються ним для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд:продавати, дарувати…

Статтею 163 ЖК України передбачено, що у разі тимчасової відсутності наймача або членів його сім’ї за ним зберігається займане жиле приміщення у випадках і в межах строків, установлених статтею 71 ЖК України, тобто зазначена норма не поширюється на учасників спільної власності на будинки чи квартири. У таких випадках захист прав цих осіб може здійснюватися іншими способами, передбаченими ст.6 ЦК України.

В судовому засіданні встановлено,  що відповідачка-позивач за зустрічним позовом,  яка мешкає в спірній квартирі,  заперечує проти проживання позивача у спірній квартирі,  не впускає його до квартири,  не дає можливості занести до квартири власні речі, чим перешкоджає позивачу,  як власнику,  в користуванні цією квартирою.

За таких обставин, враховуючи, що спірна квартира набута сторонами під час шлюбу і вони мають на неї рівні права, права позивача-відповідача за зустрічним позов були порушені, його вимога про зобов’язання відповідача –позивача за зустрічним позовом не чинити перешкод в користуванні квартирою та вселення підлягає задоволенню, а вимога про виселення останньої з квартири задоволенню не підлягає.

За змістом ст. 227 Цивільного кодексу України, 1963 року, договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Договір купівлі-продажу житлового будинку підлягає реєстрації.

          Виходячи зі змісту абзацу 13 підпункту «а»п.6.1. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 18.02.2002 року за № 157/6445, наявність правовстановлюючого документу, а саме договору купівлі-продажу квартири, виключала видачу Кошманівською сільською радою свідоцтва про право власності на квартиру.

          Таким чином,  вимога відповідача –позивача за зустрічним позовом визнати позивача – відповідача за зустрічним позовом таким, що втратив право користування квартирою №2 по вул.Космонавтів,3 в с.Кошманівка задоволенню не підлягає; рішення виконавчого комітету Кошманівської сільської ради від 25.03.2010 року №27 про оформлення права власності на житло та свідоцтво про право власності на житло є незаконним та підлягає скасуванню. Також за відповідачем –позивачем за зустрічним позовом ОСОБА_2 суд визнає право власності на ? частину квартири АДРЕСА_2.

Суд відкидає доводи відповідача –позивача за зустрічним позовом про те, що вона має право на квартиру в цілому, так як утримувала житло самостійно з 1996 року по даний час, тому що сам факт утримання нею квартири не є підставою для позбавлення співвласника його частки.

Безпідставним є посилання відповідача –позивача за зустрічним позовом на те, що вільної кімнати, в яку б можна було вселити позивача немає, так як вимога про визначення порядку користування спірною квартирою не заявлялася.

Суд також відкидає доводи позивача –відповідача за зустрічним позовом про те, що квартира придбана його батьками, а отже є його особистою власністю, так як доказів на підтвердження цього останній не надав, чим не виконав вимоги ч.4 ст.60 ЦПК України, якою передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судові витрати підлягають розподілу згідно ст.88 ЦПК України.

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 89, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 6, 316,317,361,391 ЦК України, ст.ст.21,227 ЦК 1963р, ст.ст. 71, 150, 163 ЖК України суд,

в и р і ш и в :

          Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про вселення, усунення перешкод в користуванні квартирою і виселення –задовольнити частково.

          Вселити ОСОБА_1 в квартиру №2, по вул.Космонавтів,3, в с.Кошманівка Машівського району Полтавської області.

          Зобов’язати ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_1 в користуванні квартирою №2, по вул.Космонавтів,3, в с.Кошманівка Машівського району.

          В задоволенні інших позовних вимог –відмовити.

          Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 5 (п’ять) грн.60коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі  24 (двадцять чотири) грн. 60коп., всього 30(тридцять) грн. 20 коп.

          Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Кошманівської сільської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_3, ОСОБА_4, орган опіки і піклування при виконкомі Кошманівської сільської ради, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Кошманівської сільської ради, свідоцтва про право власності на житло, визнання права власності  - задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Кошманівської сільської ради від 25.03.2010 року №27 про оформлення права власності на житло з видачею свідоцтва про право власності на  квартиру АДРЕСА_4 на ім’я ОСОБА_1.

Визнати незаконним та скасувати  свідоцтво про право власності на житло за яким ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_4.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на ? частку квартири АДРЕСА_4.

В задоволенні інших позовних вимог –відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 458(чотириста п’ятдесят вісім) грн.09коп. та  витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі  53(п’ятдесят три) грн.80коп., всього 511(п’ятсот одиннадцять) грн. 89 коп.

            Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Полтавської області через Машівський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги, а особою, яка не була присутньою під час проголошення рішення в той же строк з дня отримання його копії.  

Суддя : (підпис)

Копія вірна:

Суддя Машівського районного суду                                                                         С.М.Косик

Повний текст рішення виготовлено 18 квітня 2011 року.