Справа № 2а-2798/2011р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2011 року Харцизький міський суд Донецької області в складі:          

головуючого судді –Демидової В.К.,

при секретарі –Поливяної І.О.,

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в місті Харцизьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Харцизьку  Донецької області  про визнання дій неправомірними та стягнення недоплаченої  щомісячної державної соціальної допомоги „Дітям війни”  , -

ВСТАНОВИВ:

    Позивачка звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в місті Харцизьку Донецької області  про визнання дій неправомірними та стягнення недоплаченої  щомісячної державної соціальної допомоги „Дітям війни”.  

    Позов мотивує тим, що вона народилась 18 липня 1935 року та віднесена до категорії дітей війни, а тому відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має право отримувати доплату до пенсії щомісячно в розмірі 30% від розміру мінімальної пенсії за віком.  Ніяких доплат до пенсії відповідач їй не нараховував і не виплачував в 2007 році, а в 2008, 2009 та  2010 роках  сплачував надбавку в  розмірі 10% пенсії.

    Не ставлячи питання про стягнення судових витрат, просить, визнавши бездіяльність неправомірною, зобов'язати УПФУ в м. Харцизьку зробити нарахування до пенсії їй, як "дитині війни", за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року та з 01 січня 2010р. по 31 грудня 2010 року.

     Позивачка підтримала позовні вимоги, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність.  

     Представник відповідача - УПФУ в м. Харцизьку в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи в його відсутність та  надав письмові заперечення на вказаний позов, зазначаючи, що позов не визнає і просить в його задоволенні відмовити, оскільки  Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" дія ст.. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"  була зупинена, а Законом України «Про Державний бюджет  України на 2008р.»у вказану статтю були внесені зміни. Не зважаючи на прийняття Конституційним Судом України рішень від 9.07.2007р. та 22.05.2008р., відповідно до яких відповідні положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік",  Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" були визнані неконституційними,   дія старої редакції ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,  автоматично не відновилась. Стара редакція закону може поширювати свою дію на відповідні правовідносини тільки за спеціальною вказівкою нового нормативно-правового акту. Однак, ні рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р., ні іншим нормативно-правовим актом не передбачено  відновлення дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в редакції, що діяла до 1.01.2008р.

Крім того, зазначає, що відповідно до вказаного Закону підвищення до пенсії дітям війни виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України, а не за рахунок коштів Пенсійного фонду України, і державні видатки не можуть використовуватися з іншою метою, ніж за їх цільовим призначенням. При цьому,  Законом України «Про Державний бюджет України на 2010р.»не передбачені видатки на виплату в 2010р. підвищення до пенсії дітям війни. Тому, з метою врегулювання спірної ситуації, в 2010р. позивачу виплачувалась підвищення до пенсії як дитині війни відповідно до постанови КМУ №530 від 28.05.2008р. "Про деякі  питання соціального захисту окремих категорій громадян", в твердій грошовій сумі 49,80 грн. щомісячно. Вважає, що виплата позивачу підвищення до пенсії як дитині війни в 2010р. здійснювалось відповідно до вимог діючого законодавства, у зв’язку з чим вважає позовні вимоги незаконними.

    Суд,  вважає можливим розглянути справу у відсутності позивача та представника відповідача - Управління пенсійного фонду України в м.Харцизьку.

    Дослідивши матеріали справи, суд знаходить позов обґрунтованим і таким, що підлягає  задоволенню.

    Відповідно до закону України "Про соціальний захист дітей війни" до дітей війни віднесені особи, які є громадинами України та яким на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.

    З матеріалів справи вбачається, що позивачка народилась 18 липня 1935 року, має правовий статус  "дитина війни", що підтверджується пенсійним посвідченням та знаходиться на обліку в УПФУ в м. Харцизьку Донецької області та отримує пенсію за віком.

Так, відповідно до  ст.. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

          Згідно ст. 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, держава відповідає перед людиною за свою діяльність, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави.

          Згідно ст.. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

          Закон України Про соціальний захист дітей війни"  визначає основні положення по реалізації конституційних прав громадян, віднесених до категорії «Дітей війни».

   Відповідно до ст. 6 вказаного Закону в редакції, яка діяла до 01.01.2007 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

   Відповідно до ст. 71 п. 12  Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим законом , на 2007 рік зупинено, зокрема, дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у вищевикладеній редакції.

   Однак, відповідно до рішення  Конституційного Суду України від 9.07.2007р. визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема, п. 12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" .

  При цьому, Конституційний Суд України відзначив, що положеннями Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" не можуть скасовуватися чи змінюватися обсяги прав  і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій громадян,  передбачених іншими  законами України, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися  інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.

   Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" /п. 41 розділу 2 внесення змін до деяких  законодавчих актів/ текст ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладено в такій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.     Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що  виплачується  замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус  ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"  дане підвищення провадиться   за їх вибором згідно з  одним із законів».

  Однак, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, вищевказані положення п. 41 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік", внаслідок чого відновлена попередня редакція закону.

   Відповідно до ст. 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Отже, при втраті чинності законів, інших нормативно-правових актів або їх окремих положень на підставі рішення Конституційного Суду України для регулювання відповідних правовідносин автоматично вступають в дію норми, що діяли до прийняття в них змін, які в подальшому були визнані неконституційними, прийняття будь-яких спеціальних актів про відновлення дії таких норм законодавством не передбачено.

    Таким чином, у зв’язку з прийняттям вищевказаних рішень Конституційного Суду України  з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року  та з 22 липня 2008 року відновлена дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в редакції, яка діяла до 01.01.2007р., крім того, суд враховує, що   ніяких змін до вказаної статті після  прийняття рішення Конституційного Суду України  від 22 травня 2008 року   внесено не було, тому вона діяла і в 2010 році.

   У зв’язку з вищевикладеним суд вважає, що позивач як дитина війни мав право на отримання щомісячно підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком в період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року та з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2010 року.

    В  2008, 2009, 2010 роках позивачу, як дитині війни, надбавка до пенсії нараховувалась, але не у повному розмір, що підтверджується довідкою відповідача.

  Відповідно до ст.. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»розмір мінімальної пенсії за віком встановлений в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Розмір прожиткового мінімуму на кожний рік встановлюється Законом України «Про державний бюджет України»на відповідний рік.

  Крім того, згідно з ст.. 17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»до основних соціальних гарантій включається мінімальний розмір пенсії за віком. Основні державні соціальні гарантії, які є основним джерелом існування, не можуть бути нижчими від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Ст.. 19 вказаного закону зазначає, що виключно законами України визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

  Також суд не приймає до уваги доводи відповідача відносно відсутності бюджетного фінансування для здійснення соціальних виплат в обсязі, передбаченому ст. 6 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни», з огляду на те, що судові рішення ухвалюються в межах норм діючого законодавства в незалежності від причин ненадходження коштів з Державного бюджету України.

Таким чином, постановляючи судове рішення у даній справі, суд виходить з того, що конституційні принципи, на яких базується здійснення прав та свобод людини і громадянина в України, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачене Конституцією України,  іншими Законами України, не може бути  скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов'язань.

Виходячи з принципу верховенства права, закріпленого ст. 8 Конституції України, принципу пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, у зв’язку з чим Закони України мають вищу юридичну силу, суд вважає, що при вирішенні даного спору  підлягає застосуванню саме ст. 6 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни»в редакції, яка діє після прийняття рішень Конституційного Суду України, у урахуванням  вимог ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», яка визначає мінімальну пенсію за віком на рівні  прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, а не вищевказана постанова КМУ, на підставі якої позивачу і здійснювалась виплата підвищення до пенсії як дитині війни.

  На підставі викладеного суд вважає необхідним визнати неправомірною бездіяльність відповідача, яка виразилася в ненарахуванні та невиплаті позивачу щомісячно за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року та з 01 січня 2010року по 31 грудня 2010року підвищення до пенсії як дитині війни відповідно до ст. 6 Закону України  "Про соціальний захист дітей війни"  в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, і зобов’язати відповідача провести нарахування та виплату вищевказаного підвищення з урахуванням вже фактично отриманих сум, задовольнивши позовні вимоги в цій частині повністю.

    Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не було заявлено вимоги про повернення  йому здійснених ним судових витрат.

  Таким чином, суд вважає за можливе  не присуджувати    здійснені ним судові витрати з Державного бюджету.

    На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 19, 22, 46, 152 Конституції України, ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст.. 17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», рішеннями Конституційного Суду України від 9.07.2007р., від 22.05.2008р., ст.ст. 2, 7, 17, 70, 71, 99, 100, 159-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

    Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті   Харцизьку  Донецької області  про визнання дій неправомірними та стягнення недоплаченої  щомісячної державної соціальної допомоги „Дітям війни”   - задовольнити.

    Визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку Донецької області по не нарахуванню та невиплаті ОСОБА_1 щомісячного підвищення до пенсії,  як дитині війни ,за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року , з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року та з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2010року у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, встановленої  ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

    Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку Донецької області здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року , з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року та з 01 січня 2010року по 31 грудня 2010 року, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої  ч.1 ст. 28 Закону України "Про  загальнообов'язкове державне  пенсійне страхування", з урахуванням  встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням  фактично здійснених виплат.       

      Постанова  може бути оскаржене до Донецького апеляційного адміністративного суду через Харцизький міський суд  протягом 10-ти днів з дня проголошення постанови.  

                              Суддя: