Справа  № 2-80/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

22 квітня 2011 року Диканський районний суд Полтавської області в складі:

          головуючого - судді Щабельської І.  В

          при секретарі Слинько  Я.  Ю.,

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Диканька цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, -

В С Т А Н О В И В :

Сторони 27 квітня 1991 року уклали щлюб, який був розірваний рішенням Диканського  районного суду від 14 жовтня 2010 року. За час перебування у шлюбі сторони побудували житловий будинок з господарськими будівлями, який розташований у мст. Диканьці по вул. Плеханова, 12-г, та на ім'я відповідача був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку внаслідок безоплатної передачі її із земель комунальної власності, на якій будинок розташований.

Вказуючи на те, що зазначене нерухоме майно було передане відповідачем банку в якості застави по кредитному договору і в даний час вона в повному обсязі сплатила банку заборгованість відповідача по кредиту, який він використав на розвиток свого приватного підприємництва,  позивач, з врахуванням змінених позовних вимог, просила визнати за нею право власності на вказане домоволодіння та земельну ділянку.

Позивач у судовому засіданні змінені позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Відповідач заявлений до нього позов визнав, вказавши, що позивачем повністю сплачена його заборгованість по кредиту перед Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" /далі - ПАТ "Укрсоцбанк"/, тому він не заперечує проти визнання за позивачем права власності на вказане нерухоме майно.

Представник  третьої особи - ПАТ "Укрсоцбанк" в судовому засіданні не заперечував проти позовних вимог, вказавши, що позивачем повністю сплачена заборгованість відповідача перед банком по тілу кредиту та відсотках.

Від третьої особи - відділу державної виконавчої служби Диканського районного управління юстиції Полтавської області - надійшов лист про розгляд справи без участі його представника. Заперечень проти позову не надійшло.

Вислухавши пояснення сторін та представника третьої особи, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст.ст. 60, 61, 69 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що одни з них не мав з поважної причини  самостійного заробітку /доходу/. Об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту, в тому числі і земельна ділянка, набута внаслідок безоплатної передачі її одному з подружжя із земель державної або комунальної власності, в тому числі приватизації. Чоловік і дружина мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу,  і частки майна дружини і чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним контрактом.

Відповідно до ст. 73 СК України за зобов'язаннями одного з подружжя стягнення може бути накладене лише на його особисте майно і на частку у праві спільної сумісної власності подружжя, яка виділена йому в натурі.

Відповідно до вказаного позивач та відповідач кожен є власником 1/2 частни вказаного нерухомого майна, яке зареєстроване на ім'я відповідача і загальна вартість якого, згідно наданих документів, в даний час складає 200 814 грн. Згідно іпотечного договору № 728/269-Ф/1 від 28 березня 2008 року, укладеного між відповідачем та третьою особою ПАТ "Укрсоцбанк", відповідач за згодою позивача передав банку в заставу вказане нерухоме майно в рахунок забезпечення зобов'язання за Договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 728/269-Ф від 28 березня 2008 року. За рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків по справі № 80/10 від 14 травня 2010 року відповідач на користь банку повинен був сплатити заборгованість по кредиту в сумі 126 936 грн. Вказана заборгованість та додаткові відсотки на користь банку були сплачені позивачем, чого не заперечував у суді і відповідач. Він також не заперечував того факту, що одержаний у банку кредит був використаний не в інтересах сім''ї, а на розвиток його приватного підприємництва.

За таких обставни суд приходить до висновку, що позивачем в рахунок заборгованості відповідача перед банком сплачено навіть більше, ніж 1/2 частина спільного майна подружжя, тому наявні підстави для визнання за нею права власності на все майно подружжя, тобто для задоволення позову.

на підставі викладеного, керуючись ст.ст. 60, 61, 69, 73 СК України, ст.ст. 60, 212 -215  ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1 в цілому право власності на житловий будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами, який розташований в селищі Диканька Полтавської області по вул. Плеханова, 12 -г та зареєстрований на ім'я ОСОБА_2 згідно дублікату Свідоцтва про право власності на житловий будинок, виданого виконкомом Диканської селищної ради від 28.02.2006 р. № 34 взамін втраченого Свідоцтва про право власності від 18.09.1996 року.

Визнати за ОСОБА_1 в цілому право власності на земельну ділянку площею 0,21 га, передану для обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства, розташовану на території смт. Диканька Диканської селищної ради, яка зареєстрована на ім'я ОСОБА_2 згідно Державного акту на право власності на землю, серії Ш-ПЛ № 034391,   виданого Диканською селищною радою народних депутатів 19 червня 1998 року і зареєстрованого в Книзі державних актів на на право власності на землю за № 829.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Полтавської області шляхом подачі через Диканський районний суд апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

ГоловуючийОСОБА_3