АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-113/11 Головуючий по 1 інстанції
Категорія: ст. 122 ч.1 КК України Гончаренко Т.В.
Доповідач в апеляційній інстанції
Суходольський М.І.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"15" лютого 2011 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Суходольського М.І.
суддів Торопенка М.В., Шкреби Р.Д.
з участю прокурора Свищ Л.А.
адвокатів ОСОБА_3, ОСОБА_4
засудженого ОСОБА_5
розглянувши кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_5 на вирок Звенигородського районного суду від 30 листопада 2010 року, яким
ОСОБА_5,
ІНФОРМАЦІЯ_1, не судимий
визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.122 ч.1 КК України, і йому призначено покарання у вигляді 1 року обмеження волі.
На підставі ст.ст.75, 76 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання з випробуванням терміном на 1 рік та покладено обов’язки не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання та роботи, періодично з’являтися для реєстрації в органи КВІ.
Цивільний позов залишено без розгляду.
Речових доказів та судових витрат по справі немає.
в с т а н о в и л а :
Згідно вироку суду ОСОБА_5 засуджений за те, що 27.12.2009 року близько 10 год. на території кооперативного підприємства "Ринок" в м. Звенигородка, Черкаської області на ґрунті особистих неприязних стосунків, що виникли під час словесної сварки з потерпілим ОСОБА_6, умисно наніс останньому один удар валом рульової колонки від автомобіля по лівому колінному суглобі ноги, чим заподіяв тілесні ушкодження середньої тяжкості.
На вирок суду засуджений подав апеляційну скаргу, в якій не оспорюючи фактичних обставин події, доведеності вини та кваліфікації його дій, просить суд змінити вирок і закрити кримінальну справу на підставі ст.7 КПК України, посилаючись на те, що злочин він вчинив вперше, у вчиненому щиро розкаявся, вину визнав повністю, характеризується позитивно, переніс інфаркт та хірургічну операцію.
Крім цього, він вважає, що суд суворо його покарав, оскільки він являється приватним підприємцем і по роду заняття часто виїжджає за кордон на тривалий час, тому це може позбавити його своєчасно з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
На апеляційну скаргу засудженого прокурором подано заперечення, в якому прокурор просить апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення, а вирок суду без змін.
Потерпілим ОСОБА_6 також подано заперечення на апеляційну скаргу засудженого, в якому він просить суд апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення, а вирок суду без змін, посилаючись на те, що засуджений не відшкодував йому завдану шкоду, суд залишив це питання без розгляду і він має намір звертатися за відшкодуванням шкоди в порядку цивільного судочинства.
Крім цього, суд врахував всі пом’якшуючі обставини покарання і призначив засудженому м’яке покарання.
Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого та його адвоката в підтримку апеляції, пояснення потерпілого та його адвоката про залишення апеляції засудженого без задоволення, а вироку суду без змін, думку прокурора про залишення апеляції засудженого без задоволення, перевіривши та обговоривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Висновок суду щодо винності ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочині ґрунтується на зібраних в справі доказах, які досліджені в судовому засіданні і їм дана вірна юридична оцінка.
Кваліфікація дій засудженого є правильною. Ні обставини події, ні доведеність вини засудженого або кваліфікація його дій ніким із учасників процесу не оспорюється.
Призначаючи покарання суд врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу засудженого, обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання і прийшов до правильного висновку про можливість перевиховання засудженого без відбування покарання у вигляді обмеження волі з випробуванням, оскільки він злочин вчинив вперше, позитивно характеризується, вину у вчиненому визнав повністю, щиро покаявся, має незадовільний стан здоров’я та має на утриманні неповнолітню дитину.
Колегія суддів не може погодитись з доводами апелянта про можливість закриття кримінальної справи на підставі ст.7 КПК України, оскільки на підставі вказаної норми закону справа може бути закрита внаслідок зміни обстановки, а як свідчать матеріали справи обстановка ніяким чином не змінилася.
Крім цього, між засудженим і потерпілим не вирішено питання про відшкодування заподіяної шкоди, що є однією із умов, яка дає підстави для закриття справи за законом.
Разом з тим колегія суддів вважає за можливе виключити із мотивувальної та резолютивної частини вироку покладений на засудженого обов’язок, відповідно до ст.76 КК України, …періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи, оскільки засуджений дійсно працює підприємцем, періодично виїжджає за кордон для придбання запчастин до автомобілів і це може негативно вплинути на своєчасне з’явлення його для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
У зв’язку з наведеним, відповідно до ст.365 КПК України, вирок підлягає зміні в частині покладених на засудженого обов’язків при звільненні його від відбування покарання з випробуванням.
В решті вирок слід залишити без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.362, 365, 366 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Апеляцію засудженого ОСОБА_5 задоволити частково.
Вирок Звенигородського районного суду від 30 листопада 2010 року щодо засудженого ОСОБА_5 змінити.
Відповідно до ст.365 КПК України виключити з мотивувальної та резолютивної частин вироку, покладений на засудженого обов’язок, відповідно до ст.76 КК України,…періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
В решті вирок суду залишити без змін.
Головуючий
Судді