Справа № 2-75, 2007 p.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 квітня 2007 року Диканський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - голови суду Новак Д.І.
при секретарі - Серга Н.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Диканька цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
встановив:
Позивачка вказує, що близько 15 год. 30 хв. 19 грудня 2006 року біля її двору с Чернещина Диканського району, відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на ґрунті неприязних особистих відносин удвох умисно побили її та заподіяли їй легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я у вигляді закритої черепно-мозкової травми. У зв'язку з цим вона проходила лікування та понесла витрати в сумі 66 грн. 35 коп. на придбання медпрепаратів. Крім цього, вказує позивачка, через нанесення їй тілесних ушкоджень відповідачами їй був спричинений фізичний біль, завдані хвилювання і переживання, порушені її життєві зв'язки, що є моральною шкодою, завданою їй діями відповідачів.
Посилаючись на вказані обставини, позивачка звернулася в суд з позовом до відповідачів та просить стягти з них солідарно на її користь у відшкодуванні матеріальної шкоди 66 грн. 35 коп. та відшкодування моральної шкоди 2000 грн., а також судові витрати по справі.
В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала та просила їх задоволити, виходячи з обставин, викладених нею в позовній заяві та у судовому засіданні.
Відповідачі в судовому засіданні позовних вимог не визнали. Разом з тим пояснили, що дійсно в денний час 19.12.06 року між ними та позивачкою на вулиці поруч з їх подвір'ям виникла сварка через те що, позивачка виганяла своїх курей і заглядала в їх двір з вулиці. В ході цієї сварки він, вказав відповідач ОСОБА_2, двічі штовхнув позивачку і через це вона двічі падала на землю. Вона ж, вказала відповідачка ОСОБА_3, в цей час один раз вдарила позивачку палицею. Позовних вимог, пояснили відповідачі, вони не визнають, бо після сварки з позивачкою ніяких тілесних ушкоджень у неї не було.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенні зі слідуючих підстав.
В судовому засіданні встановлено, і це не заперечували самі відповідачі по справі, що 19 грудня 2006 року за місцем проживання сторін між ними на ґрунті особистих неприязних відносин виник конфлікт, в ході якого відповідачі удвох побили позивачку та в результаті цього заподіяли їй легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я у вигляді закритої черепно-мозкової травми та струсу головного мозку.
Ці обставини також стверджуються постановою Диканського РВ УМВС від 25.12. 2006 року про відмову в порушенні кримінальної справи відносно відповідачів по справі за ознаками ст.
296 КК України, якою встановлено факт, що саме відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 застосували до позивачки ОСОБА_1 фізичне насилля та вчинили проти неї протизаконні дії.
З наявних у справі документів, оглянутої в суді медичної картки на ім'я позивачки видно, що з приводу завданих їй тілесних ушкоджень відповідачами вона в період часу з 21 грудня 2006 року по 11 січня 2007 року проходила медичне обстеження та лікування з приводу струсу мозку і закритої черепно-мозкової травми і при цьому відповідно до припису лікаря позивачка за власні кошти придбала ліки на суму 57 грн. 25 коп., що стверджується копією чеку, яка мається в матеріалах справи.
Так як ці витрати сталися з вини відповідачів, які спільними умисними діями завдали тілесних ушкоджень позивачці, витрати в сумі 57 грн. 25 коп. для позивачки є матеріальною шкодою, то відповідно да ст. 1160, 1190 ЦК України відповідачі солідарно зобов'язані відшкодувати цю шкоду позивачці.
Підстав для відшкодування іншої частини матеріальної шкоди позивачці суд не вбачає, так як позивачка в суді не довела відповідними доказами спричинення їй матеріальної шкоди в більшому розмірі, ніж встановлено при розгляді справи в сумі 57 грн. 25 коп.
Приймаючи до уваги, що через застосування відповідачами спільно до позивачки фізичного насилля позивачці були завдані легкі тілесні ушкодження, спричинений фізичний біль через це, вона перенесла у зв'язку з цим душевні хвилювання і переживання, були порушені її нормальні життєві зв'язки, що є моральною шкодою, то вона підлягає відшкодуванню позивачці відповідно до положень ст. 23, 1067, 1190 ЦК України відповідачами солідарно у зв'язку із заподіянням іїспільними умислами винними діями відповідачів по справі.
Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд враховує як характер і обставини вчинення дій відповідачами, глибину фізичних та душевних страждань позивачки, ступінь тяжкості завданих позивачці тілесних ушкоджень, які є легкими, так і обставин заподіяння моральної шкоди, поведінку самої позивачки, яка своїми словами тоді спровокувала виникнення конфлікту.
Тому з урахуванням вказаних вище обставин, виходячи з вимог розумності і справедливості, суд приходить до висновку, що у відшкодування моральної шкоди з відповідачів слід стягти 500 грн. та вважає що ця сума буде в повному обсязі компенсувати завдану позивачці моральну шкоду.
При таких обставинах підстав для задоволення іншої частини позовних вимог про відшкодування моральної шкоди суд не вбачає.
Враховуючи наявну по справі сукупність доказів, яка з достовірністю стверджує нанесення спільно відповідачами побоїв позивачці, що самі відповідачі підтвердили в суді при розгляді справи, заподіяні через це їй тілесних ушкоджень та спричиненої матеріальної та моральної шкоди, суд, виходячи з викладеного, вважає безпідставними твердження відповідачів про відсутність підстав для відшкодування ними вказаних видів шкоди позивачці.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 23, 1166, 1167, 1190 ЦК України, ст. ст 4, 8, 10, 11, 88, 212 - 215 ЦПК України, суд -
вирішив:
Позов задовольнити частково
Стягти солідарно з ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 57 (п'ятдесят сім )грн. 25 коп. матеріальної шкоди та 500 (п'ятсот) грн. моральної шкоди, а всього 557 (п'ятсот п'ятдесят сім) грн. 25 коп.
У задоволенні іншої частини позовних вимог про відшкодування матеріальної та моральної шкоди відмовити за безпідставністю.
Стягти з ОСОБА_2 і ОСОБА_3 по 40 (сорок) грн. 50 коп.3 кожного на користь ОСОБА_1 понесених судових витрат по справі.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Полтавської області шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення суду через районний суд та подання апеляційної скарги на рішення суду протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження через районний суд.