Справа №2-411/07 p.

РІШЕННЯ

 Іменем України

8 травня 2007 року Баришівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді            Лисюк О.Д.

при секретарі                       Ющенко Л.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Баришівка справу за позовом ОСОБА_1 до відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, відділу громадянства імміграції і реєстрації фізичних осіб Баришівського РВ ГУ МВС України в Київській області про визнання права користування жилим приміщенням,-

Встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою про визнання права користування жилим приміщенням.

В судовому засіданні позивачка повністю підтримала свої позовні вимоги та пояснила суду, що в 2000 році за спільною згодою ОСОБА_2 та ОСОБА_3, вона заселилася до них у квартиру як член сім'ї, без встановлених між ними певних правил порядку користування даною квартирою. В квітні місяці 2007 року на її звернення про реєстрацію в даній квартирі, відповідачі відмовилися надати дозвіл на реєстрацію мотивувавши відмову тим, що вона не має права користуватися даною квартирою. Дані дії відповідачів вона розцінює як невизнання наданого їй чинним житловим законодавством права як члену сім'ї наймача, яке підлягає судовому захисту.

Відповідачі по справі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на розгляд справи не з'явилися , від них до суду надійшли заяви , в яких вони просять справу слухати у їхню відсутність, проти задоволення  позовних вимог не заперечують.

Представник відповідача відділу громадянства імміграції і реєстрації фізичних осіб Баришівського РВ ГУ МВС України в Київській області також позов визнав та не заперечує проти його задоволення

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи суд вважає, що заявлений позов є обґрунтованим та підлягає до задоволення виходячи з наступних міркувань.

Згідно ст. 65 ЖК України особи, що вселились в житлове приміщення як члени сім»ї наймача , набувають рівного з іншими членами сім»ї права користування житловим приміщенням , якщо при вселенні між; цими особами наймачем та членами його сім»ї, які проживають з ним, не було угоди про порядок користування жилим приміщенням.

Відповідно до п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України « Про деякі питання , що виникли в практиці застосування судом житлового кодексу України» від 12 квітня 1985 року № 2 , вирішуючи спори про порядок користування жилим приміщенням осіб , які вселилися до наймача, суд повинен з'ясувати , чи дотриманий

2

встановлений порядок при їх вселенні , чи було це приміщення постійним місцем їх проживання, чи вели вони з наймачем спільне господарство, тривалість часу проживання , чи не обумовлювався угодою між цими особами певний порядок користування жилим приміщенням.

Судом встановлено, що дійсно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є наймачем та членом сім'ї наймача квартири АДРЕСА_1. В 2000 році, за спільною згодою обох відповідачів, ОСОБА_1 заселилася до них у квартиру як член сім'ї, без встановлених між ними певних правил порядку користування даною квартирою, та почала спільно проживати і вести з ними спільне господарство. В зв'язку з тим, що відповідачі з 2003 року почали працювати вахтовим методом за межами Баришівського району, то в квартирі з'являлися лише декілька разів в місяць, тому Баришівською ФЕГГ, Баришівським районним комбінатом комунальних підприємств були укладені Договори про надання відповідних послуг з ОСОБА_1 , як споживачем. Також, Баришівською ЖЕК та Баришівською ФЕГГ з нею були укладені договори про реструктуризацію заборгованості за житло, комунальні послуги та за послуги з газопостачання по вищезазначеній квартирі.

Відповідно до п.З Постанови Кабінету Міністрів від 16 січня 2003 року № 35 «Про затвердження Тимчасового порядку реєстрації фізичних осіб за місцем проживання» -місцем проживання фізичної особи є місце , де вона постійно або переважно проживає як власник житлового будинку (приміщення), за договором його наймання , піднаймання , оренди або на інших підставах передбачених законодавством України.

Таким чином , в судовому засіданні знайшло своє підтвердження той факт, що ОСОБА_1 вселилася у вказану квартиру як член сім'ї наймача, а тому має право на реєстрацію у вказаній квартирі.

Керуючись ет.ст.10,11,88,209,212,214-215,218 ЦПК України, ст.ст. 64, 65 ЖК України, постанови Пленуму Верховного Суду України «Про деякі питання що виникли в практиці застосування судом житлового кодексу України» від 12 квітня 1985 року № 2 , Постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 35 «Про затвердження Тимчасового порядку реєстрації фізичних осіб за місцем проживання», -

ВИРІШИВ:

Справу за позовом ОСОБА_1 до відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, відділу громадянства імміграції і реєстрації фізичних осіб Баришівського РВ ГУ МВС України в Київській області, про визнання права користування жилим приміщенням,-

Визнати за ОСОБА_1 право користування квартирою АДРЕСА_1.

Зобов'язати відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Баришівського РВ ГУ МВС України в Київській області зареєструвати ОСОБА_1 в квартирі АДРЕСА_1.

Рішення набирає законної сили після 10-ти денного строку для подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга на рішення суду не буде подана протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, рішення суду набуває законної сили після закінчення цього строку.

Суддя:   Лисюк О.Д..