Справа №  2-208/11  

                                        Р І Ш Е Н Н Я

                       ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

22 березня 2011 року                                                                                      м. Снятин

Снятинський районний суд Івано-Франківської області  у складі:

          головуючого судді -                          Калиновського М.М. ,

          з участю секретаря -                         Равлюк М.І. ,

          розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Снятин цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Горішньозалучанської сільської ради, треті особи на стороні відповідача –управління Держкомзему в Снятинському районі, Снятинський районний відділ Івано-Франківської регіональної філії ДП «Центр ДЗК»про визнання державних актів на право власності на земельні ділянки недійсними, -

В С Т А Н О В И В:

          ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2, Горішньозалучанської сільської ради, треті особи на стороні відповідача – управління Держкомзему в Снятинському районі, Снятинський районний відділ Івано-Франківської регіональної філії ДП«Центр ДЗК» про визнання державних актів Серія ЯД № 846060 від 03.09.2007 р. та Серія ЯД № 846061 від 03.09.2007р.на право власності на земельні ділянки недійсними.

          В процесі розгляду справи позивач збільшив позовні вимоги, а саме, просив суд зобов’язати ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні частиною земельної ділянки площею 0,0290 га, яка знаходиться в АДРЕСА_1 та перебуває в його користуванні, а саме: демонтувати металеву огорожу, яка розміщена по лінії зазначеній літерами «А» до «Б» та фундамент для влаштування огорожі , який розміщений по лінії зазначеній літерами «Б», «В», «Г» на плані земельних ділянок виготовленому землевпорядною організацією «Геоземкадсервіс», визнати недійсними та скасувати рішення сесії Горішньозалучанської сільської ради від 30.11.2006 року № 49/4 в частині виділення  ОСОБА_2 земельної ділянки в АДРЕСА_1 розміром 0,20 га для обслуговування житлового будинку та 0,12 га для ведення особистого селянського господарства, визнати недійсним та скасувати рішення сесії Горішньозалучанської сільської ради від 10.04.2007 року № 192/6 в частині передачі гр. ОСОБА_2 у приватну власність земельної ділянки площею 0,35 га в АДРЕСА_1 для житлового будинку та ведення особистого селянського господарства, встановити, що розміри і межі земельної ділянки, які знаходяться в АДРЕСА_1 та перебувають у його користуванні відповідають розмірам та межам написаним в плані земельної ділянки виготовленому землевпорядною організацією «Геоземкадсервіс».

          У судовому засіданні позивач позов підтримав і пояснив, що він є належним користувачем земельної ділянки площею 1,13 га, що в АДРЕСА_1.

          Посилався на те, що підставою для винесення спірних державних актів на право власності на земельні ділянки є рішення сесії Горішньозалучанської сільської ради, однак дані рішення жодним чином не стосуються передачі земельних ділянок відповідачу.

          Вказував на те, що відповідачу ОСОБА_2 передано у приватну власність земельну ділянку для обслуговування житлового будинку та ведення особистого селянського господарства у значно більшому розмірі, ніж передбачено земельним законодавством.

          Крім того, зазначив, що згідно вищезазначених спірних державних актів, відповідач ОСОБА_2 захопив частину належної йому земельної ділянки, чим порушив його права, як землекористувача.

          Просив позовні вимоги задоволити.

          Відповідач Горішньозалучанська сільська рада позов не визнала, просила справу слухати у їхній відсутності.

           Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав та пояснив суду, що він правомірно користується спірними земельними ділянками, які належать йому на праві приватної власності.

          Зазначив, що ним не порушено межові знаки земельної ділянки, яка перебуває у користуванні у позивача.

          Вказував на те, що ОСОБА_1 погодився з встановленням та узгодженням меж належних йому спірних земельних ділянок та підписав відповідний акт.

          Посилався на те, що позов є безпідставним, тому просив у його задоволенні відмовити.

          Треті особи – управління Держкомзему в Снятинському районі та Снятинський районний відділ Івано-Франківської регіональної філії ДП «Центр ДЗК», позовні вимоги визнали, просили справу розглядати у їхній відсутності.

          Суд, заслухавши пояснення учасників судового розгляду повно та всебічно оцінивши докази по справі, встановивши дійсні обставини справи, приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

          Відповідно до ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому нормами ЦПК України, звертатися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних, або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

          Як слідує з матеріалів справи, ОСОБА_1 передано згідно рішення Горішньозалучанської сільської ради від 07.12.2007 року., у приватну власність земельну ділянку: 0,25 га для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та 0,88 га для ведення особистого селянського господарства, а всього 1,13 га. У даному рішенні зазначено, що немає можливості видати державний акт на право власності, тому необхідно видати план, як тимчасовий документ.

          Позивач, закладаючи даний позов до суду, мотивував свої вимоги тим, що відповідач, порушив його право користування зазначеною земельною ділянкою,  а саме захопив частину земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні.

          З матеріалів справи слідує, що на ім’я ОСОБА_2 видано Державні акти на право власності на земельну ділянку площею 0,0953 га для ведення особистого селянського господарства, та на земельну ділянку площею 0,2147 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель  та споруд. Зазначені акти видано на підставі рішення  Горішньозалучанської сільської ради від 10.04.2007 року № 191/6.

          З досліджених у судовому засіданні матеріалів справи вбачається, що є два різновиди рішення Горішньозалучанської сільської ради  № 191/6 від  10.04.2007 року.

           В одному із цих рішень зазначено, що ОСОБА_2 вирішено передати у приватну власність земельну ділянку площею 0,32 га, а саме 0,20 га  для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та 0,12 га для ведення особистого селянського господарства, а у другому рішенні вирішено питання про вилучення земельної ділянки у ОСОБА_5 розміром 0,20 га та переведення її у землі запасу сільської ради.

           З спірного рішення  Горішньозалучанської сільської ради № 49/4 від 30.11.2006 року слідує, що ОСОБА_2 виділено земельну ділянку в АДРЕСА_1 розміром 0,20 га для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та 0,12 га для ведення особистого селянського господарства.

          Відповідно до ст.. 116 Земельного Кодексу України, громадяни набувають права власності та права користування земельним ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади, або органів місцевого самоврядування.

           Зі змісту даної норми закону вбачається, що правовстановлюючі документи на земельну ділянку повинні відповідати рішенням органів влади про її надання.

          Встановлення меж земельних ділянок, що передаються у приватну власність, на місцевості виконують землевпорядні організації та замовлення рад, після чого громадяни одержують державний акт на право власності на  землю.

          З досліджених у судовому засіданні актів встановлення та узгодження меж спірної земельної ділянки на місцевості слідує, що один акт складений представниками сільської ради, а в другому акті відсутня дата складення. Крім того, обидва акти складені без затвердженого проектом відведення земельної ділянки площею 0,20 га, яка виділена ОСОБА_2 для обслуговування жилого будинку.

          У акті обстеження земельної ділянки ОСОБА_2 для обслуговування жилого будинку по  АДРЕСА_1 зазначено, що її розмір становить 21,29 га та  вказано, що дана земельна ділянка є суміжною з земельною ділянкою ОСОБА_1 по ширині 33 м.

          З спірного Державного акту на право власності на землю слідує, що межа між земельними ділянками ОСОБА_2 та ОСОБА_1 становить 33,32 га.

          Суд приходить до висновку, що виданий ОСОБА_2 Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,2147 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та розміри даної земельної ділянки не відповідають рішенню органу місцевого самоврядування про її виділення та передачу у власність, а також встановлено, що вказана земельна ділянка порушує межові знаки земельної ділянки, яка перебуває у користуванні ОСОБА_1

           У  визнанні  недійсним  Державного  акту на  право власності  на земельну ділянку для  ведення особистого селянського господарства площею 0,0953 га виданого ОСОБА_2 та визнання недійсним рішень сесії  Горішньозалучанської сільської ради № 49/4 від 30.11.2006 року в частині виділення ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,12 га для ведення особистого селянського господарства та № 192/6 від 10.04.2007 року в частині передачі ОСОБА_2 у приватну власність земельної ділянки площею 0,35 га для обслуговування житлового будинку та ведення особистого селянського господарства слід відмовити, оскільки позивач не надав суду доказів, що зазначені Державні акти та рішення порушують його права на користування земельною ділянкою.

          Не підлягає до задоволення вимога ОСОБА_1 про встановлення розмірів та меж земельної ділянки, яка знаходиться в АДРЕСА_1 та перебуває  у його користуванні та їх відповідність розмірам та межам написаним у площі земельної ділянки виготовленому землевпорядною організацією «Геоземкадсервіс», оскільки розміри та межі земельної ділянки визначаються і встановлюються у визначеному законом порядку, який регулюється земельним законодавством.

          Згідно ст. 152 Земельного Кодексу України держава забезпечує громадянам захист прав на землю.

          Відповідно до ст. 155 Земельного Кодексу України у разі видання органом виконавчої влади, або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи, щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Відповідно до змісту ст. ст. 10, 11, 58-60 ЦПК України суд слухає цивільну справу на засадах змагальності сторін, в межах заявлених вимог та на підставі, наданих сторонами та їх представниками доказів, які належно оцінені судом в їх сукупності.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 12, 40, 81, 116, 118, 125, 152, 184 Земельного Кодексу України, ст.. ст.. 212 – 215 ЦПК України, суд, -

                                                             В И Р І Ш И В :

Позов задоволити частково:

          Визнати недійсним державний акт на право приватної власності на земельну ділянку, який виданий ОСОБА_2, серія ЯД № 846061 від 03.09.2007 року для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.                                                  

Визнати недійсним рішення сесії Горішньозалучанської сільської ради № 49/4 від 30.11.2006 року в частині виділення ОСОБА_2 земельної ділянки в АДРЕСА_1 розміром 0,20 га для обслуговування житлового будинку.

          Зобов’язати ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_1 земельною ділянкою, яка знаходиться в АДРЕСА_1 та межує з земельною ділянкою призначеною для обслуговування житлового будинку ОСОБА_2, шляхом демонтажу житлової огорожі та фундаменту довжиною 33 м.

          В решті позову відмовити.

           Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду  Івано-Франківської області  протягом 10 днів з дня його проголошення через Снятинський районний суд. У разі відсутності сторін, під час проголошення  судового рішення подається апеляційна скарга протягом десяти  днів з дня отримання копії цього рішення.

           Рішення набирає законної сили в строк та в порядку передбаченому ст. 223 ЦПК України.

          Головуючий:підпис

          Суддя Снятинського райсуду                                        Калиновський М.М.