Справа № 22-Ц-808/06 Рядок 10
Головуючий у І інстанції - Шарунович В.В. Доповідач - Здрилюк О.І.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ЗО серпня 2006 року місто Луцьк
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Сівчука Є. І.,
суддів - Подолюка В.А., Здрилюк О.І,
при секретарі Савчук О.В.,
з участю позивача ОСОБА_1,
відповідача ОСОБА_2,
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі-продажу підсобного приміщення та усунення перешкод в користуванні ним за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Ковельського міськрайонного суду від 04 травня 2006 року.
Особи, які беруть участь у справі:
позивач - ОСОБА_1;
представник позивача - ОСОБА_5;
відповідачі - ОСОБА_2, ОСОБА_3.
Колегія суддів -
встановила:
Рішенням Ковельського міськрайонного суду від 04 травня 2006 року відмовлено в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі-продажу підсобного приміщення та усунення перешкод в користуванні ним.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати це рішення і ухвалити нове - про задоволення позову.
Вважає, що допущено невідповідність висновків суду обставинам справи.
Апелянт зазначає, що підсобне приміщення - це приналежна річ квартири і окремо проданим бути не може.
Заслухавши позивача, яка апеляційну скаргу підтримала, відповідача ОСОБА_2, яка скаргу заперечила, дослідивши матеріали справи, перевіривши докази в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідач ОСОБА_3 з червня 2002 року була власником квартири АДРЕСА_1 в смт.Люблинець Ковельського р-ну Волинської області і 12 грудня 2003 року продала відповідачу ОСОБА_2 належне їй нежитлове підсобне приміщення, тобто розпорядилась належним їй майном відповідно до вимог ст.4 Закону України «Про власність».
Позивач ОСОБА_1 придбала у відповідача ОСОБА_3 лише квартиру, про що й зазначено в самому договорі купівлі-продажу від 17.08.2005 року.
Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов*язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Колегія суддів приходить до висновку, що в даному випадку судом першої інстанції на підставі повного та об*єктивного дослідження обставин справи і встановлених в судовому засіданні фактів, що підтверджуються належними доказами, правильно визначено правовідносини між сторонами і застосовано норми матеріального права, що регулюють ці правовідносини.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.
Рішення постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його зміни чи скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 відхилити, а рішення Ковельського міськрайонного суду від 04 травня 2006 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.