УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2007 року квітня місяця 24 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді Новікова Р.В.,
суддів: Берещанської І.І., Сокола B.C.
при секретарі: Гребенніковій H.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на рішення і дії державного виконавця Державної виконавчої служби м. Красноперекопська і Красноперекопського району Автономної Республіки Крим, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвали Красноперекопського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 16 січня 2007 року, від 01 лютого 2007 року та на додаткове рішення того ж суду від 30 січня 2007 року, -
ВСТАНОВИЛА:
зазначеними вище ухвалами і додатковим рішенням скарга ОСОБА_1 задоволена частково. Визнано дії державного виконавця Державної виконавчої служби м. Красноперекопська і Красноперекопського району АРК Лобуцької З.В. по стягненню витрат виконавчого провадження №2-250 від 23 січня 2006 року у розмірі 7, 45 грн. неправомірними. Стягнено на користь ОСОБА_1 з Державної виконавчої служби м. Красноперекопська і Красноперекопського району АРК 7, 45 грн. В іншій частині заявлених вимог ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмови в задоволені його вимог і в цій частині ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги скарги повністю, посилається на незаконність судових рішень внаслідок порушення судом норм процесуального і матеріального права.
Перевіривши законність та обгрунтованість судових рішень в межах доводів апеляційної скарги та заявлених у суді першої інстанції вимог, колегія судів вважає необхідним апеляційну скаргу відхилити за наступними підставами.
Ухвалюючи рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що заявник, являючись боржником відповідно до виконавчого провадження, добровільно не виконав рішення суду у встановлений строк, тому для нього наступили передбачені ч.3 ст. 6, ст. ст. 45, 46 Закону України „Про виконавче провадження" наслідки по стягненні з нього сум виконавчого збору, тому в цій частині вимог йому було відмовлено.
З таким висновком суду колегія погоджується.
Справа № 22-ц-2854/2007 Головуючий суду першої інстанції
Зіньков В.І.
Доповідач Сокол B.C.
Як вбачається з матеріалів справи (а.с.4, 5) відповідно до постанов від 25 вересня 2006 року державним виконавцем державної виконавчої служби м. Красноперекопська і Красноперекопського району АРК Лобуцькою З.В. відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-250, боржник ОСОБА_1 зобов'язаний добровільно виконати рішення в семиденний строк (до 03 жовтня 2006 року і в іншій частині до 11 жовтня 2006 року), в разі невиконання рішення виконати його в примусовому порядку, стягнувши з боржника суми виконавчого збору.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 добровільно не виконав вимоги державного виконавця, про що свідчать складені державним виконавцем акти і надіслані ОСОБА_2 повідомлення про час і місце проведення виконавчих дій(а.с.23-26).
З огляду на встановлене судом і на обов"язковість виконання як судових рішень, так і вимог державного виконавця (ст. 6 Європейської конвенції про захист прав та основних свобод людини, ст. 124 Конституції України, ст. 14 ЦПК України, ст. 6 Закону України „Про виконавче провадження") доводи апеляційної скарги в цій частині являються безпідставними, а дії ОСОБА_1 не відповідали ст. 1 Європейської конвенції про захист прав та основних свобод людини, коли кожна фізична або юридична особа має право мирно долодіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або за загальними принципами міжнародного права.
В іншій частині доводи апеляційної скарги не можуть бути прийняті апеляційним судом з передбачених ст. 221 ЦПК України підстав.
Таким чином, суд першої інстанції обгрунтовано відмовив в частині заявлених ОСОБА_1 вимог, а апелянт, всупереч вимогам ст. 60 ЦПК України, не надав належних допустимих доказів, які мали б спростувати викладені в рішенні суду першої інстанції висновки, тому передбачені ст. 309 ЦПК України підстави для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення відсутні.
На підставі вказаного, керуючись статтями 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, ухвалу Красноперекопського міськрайонного суду Автономної* Республіки Крим від 16 січня 2007 року, додаткове рішення Красноперекопського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 30 січня 2007 року, ухвалу Красноперекопського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 01 лютого 2007 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.