ПОСТАНОВА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2007 p. травня місяця «07» дня, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, в складі:

Головуючого:   Яковенко Л.Г.

Суддів:   Куриленка О.С., Синельщікової О.В.

При секретарі:   Гребенніковій Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Сімферополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головної державної автоінспекції про поновлення на роботі, скасування наказів від 04 липня 2006р., 08 серпня 2006р., стягнення заробітку за час вимушеного прогулу і моральної шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 24 листопада 2006 року,

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваною постановою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на постанову суду, в якій просить скасувати постанову суду та ухвалити нову постанову про задоволення позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, які мають значення для справи, неправильність встановлення обставин, які мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність та обгрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія судців вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав:

Ухвалюючи постанову про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що при винесені йому догани 4.07.2006року, та при його звільненні 8.08.2006р. порушень законодавства з боку адміністрації Головної державної інспекції на автомобільному транспорті не встановлено.

Але з такими висновками суду колегія суддів погоджується частково.

Так, відносно наказу №1069-ВК/1 від4.07.2006р. судом встановлено, що дана догана оголошена за результатами прокурорської перевірки, якою встановлені суттєві упущення при здійсненні керівництва управлінням.

Висновки перевірки не спростовані і ОСОБА_1 до звільнення його з посади даний наказ не оскаржувався.

Таким чином в даній частині позовних вимог позиція місцевого суду є правильною і постанова суду в цій частині є законною, обґрунтованою і доводами апеляційної скарги не спростовується.

Справа №22-а-1314/2007           Головуючий в суді І інстанції: Поєдинок А.О.

                                                      Доповідач: Куриленко О.С.

Відносно звільнення позивача з посади начальника територіального управління Головавтотрансінспекції в АРК 8.08.2006р. за п.3 ч.1 ст.40 КЗпП України постанова суду, на думку колегії суддів, суперечить ч.3 ст.40 КЗпП України.

Детальне розуміння якої дане в п.17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992р. №9 „Про практику розгляду судами трудових спорів", де роз'яснено, що розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не може бути визнано обґрунтованим, якщо в день звільнення працівнику видано лікарняний листок.

З матеріалів справи вбачається що 8.08.2006р. ОСОБА_1 був виданий листок непрацездатності.

Доводи відповідачів про отримання листка непрацездатності позивачем після ознайомлення його з наказом про звільнення не можуть братися до уваги, так як законодавець повязує тимчасову непрацездатність особи з днем її встановлення, а не з іншим проміжком часу.

При таких обставинах постанова суду в цій частині підлягає скасуванню за п.4 ч. 1 ст.202 КАС України з ухваленням по справі в цій частині нової, якою вимоги ОСОБА_1 в частині поновлення його на роботі підлягають задоволенню.

При поновленні на роботі працівникові відповідно до ст.235 КЗпП України виплачується середній заробіток за час вимушеного прогулу.

За розрахунком ця сума становить: 21772гр.62коп.

Відшкодування моральної шкоди на думку колегії суддів позивачем обґрунтовано не належним чином і тому поновлення його порушеного права шляхом поновлення на роботі буде достатньою компенсацією його моральних страждань.

Керуючись ст.ст. 195, 198, 202, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 24 листопада 2006 року в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу скасувати.

Ухвалити по справі нову постанову в цій частині: поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Автономній Республіці Крим.

Стягнути на користь ОСОБА_1 з Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Автономній Республіці Крим середній заробіток за час вимушеного прогулу 21772,62 (двадцять одну тисячу сімсот сімдесят дві) грн.

В решті постанову суду залишити без змін.

Допустити негайне виконання в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за один місяць.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.212 КАС України.