Справа № 2-А-866/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

05 березня 2011 року                        смт. Кельменці

14 година 20 хвилин

Суддя Кельменецького районного суду Чернівецької області Туржанський ВВ., розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області про визнання дій протиправними та зобов‘язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому, просить:

1.          Розглянути позовну заяву та ухвалити рішення яким визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі  Чернівецької області, щодо відмови провести перерахунок та виплату його державної та додаткової пенсії в розмірі передбаченому ст.ст. 50,54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ч.1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов‘язкове державне пенсійне страхування”, в період з 22 травня 2008 року пор день ухвалення судом рішення у справі.

2. Зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області провести перерахунок та виплату його державної пенсії згідно зі статтею 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, яка повинна становити шість мінімальних пенсій за віком, та додаткової пенсії за шкоду , заподіяну здоров‘ю, згідно зі статтею 50 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, яка повинна становити 50% від мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов‘язкове державне пенсійне страхування”, в період з 22 травня 2008 року по день ухвалення судом рішення.

3. Стягнути з Державного бюджету України на його користь судові витрати.

Відповідач –управління Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області  позов не визнало та подало до суду заперечення.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС першої категорії  та інвалідом третьої групи у зв’язку з Чорнобильською катастрофою,  що стверджується посвідченням НОМЕР_1, Пенсійним посвідченням, довідкою НОМЕР_2.

Управлінням Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області позивачу нараховується та виплачується пенсія в порядку та розмірі, передбаченому Постановою Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 року          № 654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян». Вказана обставина стверджується письмовими запереченнями відповідача. 05 січня 2011 року  позивач звернувся до відповідача з вимогою про перерахунок пенсії та її виплату відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»Проте, відповідач відмовив позивачу у таких перерахунках та виплаті і виплачує позивачу пенсію у розмірі меншому, ніж встановлено в ст. 50 та 54 Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Така бездіяльність відповідача є частково протиправною, виходячи з наступного.

Згідно ст. 50 «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах:  інвалідам III групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - 50 процентів мінімальної пенсії за віком. Згідно ст.54 даного Закону в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком. Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України. Аналогічна норма міститься і в «Порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи», затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.1997 року.

Згідно підпунктів 12 та 15 пункту 28 розділу II Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” ст. 50 та 54 «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» були викладені в новій редакції . Згідно  рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року  №10-рп/2008 зміни, внесені підпунктами 12 та 15 пункту 28 розділу II Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Отже, з 22.05.2008 року ст.ст.50, 54  Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» діє в редакції даного закону, яка діяла до 01.01.2008 року і з 22.05.2009 року відповідач зобов’язаний був нараховувати та виплачувати позивачу державну пенсію у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком.

Таким чином, бездіяльність Управлінням Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області є протиправною, так як ним не нараховувалась та не виплачувалась позивачу, починаючи з 22.05.2008 року державна пенсія у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткова пенсія у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року.

Відносини, що склалися між позивачем та відповідачем є публічно-правовими відносинами, виходячи із змісту статті 2 та 3 КАС України.

Відповідно до статті 22  Конституції України  конституційні  права і  свободи  гарантуються   і  не  можуть    бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та    обсягу існуючих прав і свобод. Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право па забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Суд відхиляє доводи представника відповідача про те, що  розмір мінімальної пенсії за віком, що визначений положенням ч.1 ст.28 Закону України "Про  загальнообов'язкове державне  пенсійне   страхування" не може застосовуватись для обчислення пенсії, що встановлюється, Законом України «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»так як згідно ч.3 ст. 28 Закону України "Про  загальнообов'язкове державне  пенсійне   страхування" мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1   ст. 28 Закону  України  "Про  загальнообов'язкове державне  пенсійне   страхування" мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється     у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. При цьому, статтею 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Однак, суд вважає за можливе застосувати саме частину 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю , виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а також дане, не суперечить вимогам частини 3 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та ч. 7 ст. 9 КАС України згідно якої у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), що підтверджується практикою застосування положень ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" Вищим Адміністративним Судом України та Верховним Судом України ( зокрема, ухвала Вищого адміністративного суду  України від 28.04.2009 року).

Посилання представника відповідача на те, що виплати позивачу проводились відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України  від 16.07.2008 року №654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян»суд відхиляє, оскільки дана постанова суперечить ст.ст. 50 та 54 Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»якими передбачена державна пенсія в розмірі не нижчому за 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії в розмірі50 процентів мінімальної пенсії за віком. Суд відхиляє доводи представника відповідача про те, що ст.50, 54 даного закону не відновлені в попередній редакції, оскільки статті 50,54 даного закону діють в редакції до 01.01.2008 року, що встановлено рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року  №10-рп/2008 і це не потребує додаткових рішень про відновлення попередньої редакції закону, який визнаний неконституційним. Закони України мають вищу юридичну силу, ніж підзаконні нормативно –правові акти, зокрема Постанови Кабінету Міністрів України. Відповідно до ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Згідно   ст. 69  Закону   України   «Про   Конституційний   Суд   України» рішення і висновки Конституційного Суду України рівною мірою є обов'язковими до виконання. Таким чином, після прийняття рішення Конституційним Судом України відповідач був зобов’язаний  здійснити   перерахунок   пенсії  позивача та  здійснити   виплати   у   розмірах, передбачених  ст.ст. 50 та 54 Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».  Проте управління Пенсійного фонду України у Кельменецькому районі Чернівецької області будь-яких дій, пов'язаних з перерахунком та виплатою позивачу пенсії відповідно доданих положень закону  не здійснювало.

Постанова Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 року №654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян»суперечить ст.ст. 50 та 54 Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», тому суд вважає, що відповідно до ч.4 ст. 9 КАС України необхідно застосовувати до правовідносин, що склалися між сторонами  ст.ст. 50 та 54 Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року, що встановлено рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року  №10-рп/2008.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. В матеріалах справи відсутні, а відповідач та його представники в порушення ч.2 ст.71 КАС України не надали суду належних та допустимих доказів того, що згідно закону управління пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області не зобов’язаний  виплачувати позивачу пенсію  розмірах, встановлених  ст.ст.50 та 54 Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Враховуючи викладене вище, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства суд вважає, що позов слід задовольнити частково.

Суд вважає, що слід визнати протиправною  бездіяльність відповідача щодо не нарахування  та невиплати позивачу пенсії в розмірах, передбачених ст.ст. 50 та 54 Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за період  з 14 серпня 2010 року по день прийняття даної постанови, тобто в межах строків звернення до суду передбачених ст. 99 КАС України.

Зокрема іншими нормативно-правовими актами не визначено строк звернення до суду за не нарахованими пенсіями, відтак, посилання позивача  на ст.87 Закону України «Про пенсійне забезпечення»є помилковим, оскільки вона регламентує строки звернення до суду щодо нарахованих сум пенсій.

Вказані вище обставини стверджується взаємним зв'язком наявних у справі доказів, досліджених судом, у їх сукупності.

На підставі ст.19,22,46,152 Конституції України, ст. 69  Закону   України   „Про   Конституційний   Суд   України”, ст. ст. 50 та 54 Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», рішення  Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008, керуючись ст.ст. 2, 5, 7, 9, 14, 86, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 183-2, 256  КАС України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність управління пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області щодо не нарахування та невиплати позивачу ОСОБА_1  державної та додаткової пенсії   з 14 серпня 2010 року у розмірі меншому, ніж встановлено ст.ст. 50 та ч.4 ст. 54 Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов'язати управління пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області здійснити перерахунок та виплатити позивачу ОСОБА_1   пенсію по інвалідності у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком, визначених відповідно до ч. 1   ст. 28 Закону  України  "Про  загальнообов'язкове державне  пенсійне   страхування",  з урахуванням виплаченої йому пенсії відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 року №654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян»з 14 серпня 2010 року по день прийняття даної постанови – 05  березня 2011 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1  3 (три) гривні 40 (сорок) копійок в рахунок відшкодування понесених позивачем судових витрат у вигляді судового збору.

Позовні вимоги ОСОБА_1  за період до 14 серпня 2010 року –залиши без розгляду.

Зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області виконати дану постанову негайно.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів  з дня її отримання сторонами до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Кельменецький районний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Вінницького  апеляційного адміністративного суду.

Суддя: