ПОСТАНОВА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2007 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного

суду Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді   - Іващенко В.В.,

суддів             - Летягіної О.В.,

                        - Сінані О.М.,

при секретарі - Гребеннікової Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Сімферопольської міської ради про зобов'язання до здійснення дій, за апеляційною скаргою виконавчого комітету Сімферопольської міської ради на постанову Центрального районного суду м. Сімферополя від 05 лютого 2007 року,

встановила:

ОСОБА_1 звернувся до Центрального районного суду м. Сімферополя з адміністративним позовом до виконавчого комітету Сімферопольської міської ради про зобов'язання до здійснення дій, третя особа - Сімферопольська міська рада, мотивуючи свої вимоги тим, що йому на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1. Досягнувши домовленості з сусідами про можливе переобладнання належної йому на праві власності квартири у перукарню та з метою здійснення у подальшому підприємницької діяльності, він звернувся до виконавчого комітету Сімферопольської міської ради для отримання дозволу на право розташування перукарні у зазначеної квартирі. Проте у наданні дозволу йому було відмовлено на підставі ст. 6 ЖК України. Вважає відмову незаконною та на підставі ст.ст. 319, 320 ЦК України просить зобов'язати виконавчий комітет Сімферопольської міської ради надати дозвіл на розташування перукарні в квартирі АДРЕСА_1.

Постановою Центрального районного суду м. Сімферополя від 05.02.2007 р. позов ОСОБА_1 задоволений, виконавчий комітет Сімферопольської міської ради зобов'язаний видати дозвіл на розміщення у квартирі АДРЕСА_1 об'єкту сфери послуг населення, а саме перукарні.

Не погодившись з постановою суду, виконавчий комітет Сімферопольської міської ради подав апеляційну скаргу, відповідно до якої просив постанову скасувати та ухвалити нову про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального права. Так вважає, що суд помилково дійшов висновку про наявність відмови виконкому, оскільки відповідно до ЗУ „Про місцеве самоврядування", рішення виконкому повинно бути оформлено належним чином. Рішення суду не відповідає вимогам ст. 4 ЗУ „Про власність", так як ст.ст. 4, 6 ЖК передбачено, що житлові будинки та приміщення призначені для постійного проживання громадян, використання зазначених приміщень не за їх цільовим призначенням (у побутових, виробничих та інших цілях) можливо лише з дотриманням вимог ст. 7 ЖК України, як непридатне для проживання. Зі ст.ст. 7, 8, 100, 152 ЖК України випливає, що переведення придатних для проживання житлових будівель та приміщень у не житлові може здійснюватись лише у виняткових випадках з дозволу виконавчого комітету місцевих рад. Також вважає,

Справа № 22а-2913/2007 р.                      Головуючий у першої інстанції Тимошенко К.Г.

                                                                     Доповідач Сінані О.М.

що судом першої інстанції не враховано, що надання дозволу на право розташування об'єкту торгівлі здійснюється не громадянам, а суб'єктам господарювання, у зв'язку з чим спір підлягає до розгляду Господарським судом АР Крим. Судом не встановлено наявність згоди співвласників житлового будинку, чи є позивач суб'єктом господарювання, наявність доказів належності об'єкту до торгових об'єктів, відповідності торгового приміщення для роздрібної торгівлі санітарно-гігієнічним, технологічним та протипожежним правилам.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 на праві власності належить квартира АДРЕСА_1, яку він має намір використовувати як приватний підприємець в якості перукарні.

Проте, заступником голови з питань діяльності виконавчих органів ради Черкашиним Ю.А. відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на право розміщення перукарні в квартирі АДРЕСА_1, що вбачається з листа № 24/01-08/1416 (а.с. 5).

Обставини місцевим судом справи судом встановлені повно і правильно.

При вирішенні справи, місцевий суд виходив з того, що відповідно до ст.ст. 19, 56 ЗУ „Про власність", громадяни мають право використовувати належне їм майно для ведення господарчої та іншої не забороненої законом діяльності, а 150 ЖК України власникам квартири надано право розпоряджатися своєю власністю на власний розсуд: продавати, дарувати, здавати в оренду та укладати інші не заборонені законом угоди.

Задовольняючи позовні вимоги суд зазначив, що з висновку експерта вбачається, що квартира відповідає вимогам, що пред'являються до об'єктів побутового обслуговування населення, а виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради не надані докази правомірності відмови.

З такими висновками не може погодитись колегія суддів та вважає, що вони зроблені з порушенням норм матеріального права

Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 на праві власності належить квартира АДРЕСА_1, (а.с. 6-9), яку він має намір використовувати в якості перукарні.

Проте, заступником голови з питань діяльності виконавчих органів ради Черкашиним Ю.А. відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розміщення перукарні в квартирі АДРЕСА_1, що вбачається з листа № 24/01-08/1416 (а.с. 5).

Відповідно до ст. 59 ч. 6 ЗУ „Про місцеве самоврядування", виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті ради в межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданнях більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету та підписуються сільським, селищним, міським головою, головою районної в місті ради.

Проте, з матеріалів справи не вбачається, що предметом розгляду виконавчого комітету Сімферопольської міської ради була заява ОСОБА_1 про надання дозволу на розміщення перукарні в квартирі АДРЕСА_1. Бездіяльність виконавчого комітету чи дії заступника міського голови позивачем до суду оскаржено не було.

За таких підстав колегія суддів вважає, що у задоволенні позову ОСОБА_1 необхідно відмовити.

Довід апеляційної скарги щодо підвідомчості спору господарському суду колегія суддів до уваги не приймає, оскільки статтею 12 ГПК України, зазначена справа не віднесена до підвідомчості господарського суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 196, 202 ч. 1 п. 4, 207 КАС України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим,

постановила:

апеляційну скаргу виконавчого комітету Сімферопольської міської ради задовольнити.

Постанову Центрального районного суду м. Сімферополя від 05 лютого 2007 року скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до виконавчого комітету Сімферопольської міської ради про зобов'язання до здійснення дій, відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.