Справа № 2-а-532/11

П О С Т А Н О В  А

 І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

28 березня   2011 року                                        Тельманівський районний суд Донецької області

у складі:          головуючого судді                                                  Чиньонова О.В.,

при секретарі                                                            Чабан О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Тельманове справу за адміністративним позовом  ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Тельманівському районі Донецької області про зобов’язання суб’єкта владних повноважень вчинити дії щодо нарахування та виплати недоплаченого підвищення до пенсії за статус дитини  війни,

В С Т А Н О В И В:

позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Тельманівському районі Донецької області про зобов’язання суб’єкта владних повноважень вчинити дії щодо нарахування та виплати недоплаченого підвищення до пенсії за статус дитини  війни, мотивуючи тим, що він віднесений до категорії дітей війни, а тому відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який набрав чинності з 01.01.2006 року, має право на щомісячне підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Відповідач протягом 2006-2009 років порушував його  право, визначене законом, не нараховував та не виплачував йому щомісячне підвищення до пенсії. Позивач просив суд поновити йому строк звернення до суду, зобов’язати відповідача вчинити дії щодо нарахування та виплати недоплаченого підвищення до пенсії за статус дитини війни за період з 09.07.2007р.-31.12.2007р., з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р., 01.01.2009 р.  та по теперішній час з подальшим щомісячним нарахуванням та виплатою.

Сторони в судове засідання не з’явились. Позивач надав до суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, на позові наполягав.

Відповідач у десятиденний строк з дня одержання ухвали про відкриття скороченого провадження, копії позовної заяви та доданих до неї документів надав до суду заперечення проти позову,в якому посилається на те, що відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»(в редакції, що діяла на момент спірних відносин), дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, дійсно повинно підвищуватися  на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, але відповідно до ч. 2 ст. 95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків,  згідно п. 5 ст. 18 Закону України «Про загальнообов’язкове державне  пенсійне страхування»страхові внески не можуть зараховуватися до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів та не підлягають вилученню з Пенсійного Фонду або з Накопичувального фонду і не можуть використовуватися на цілі, не передбачені цим Законом, відповідно до ч. 2 ст. 72 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету України і не підлягають оподаткуванню,  відповідно  до ч. 2 ст. 73 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»забороняється використання коштів Пенсійного Фонду для оплати договорів страхування довічних пенсій і одноразових виплат та на цілі, не передбачені цим Законом. Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року у справі № 1-29/2007р. (справа про соціальні гарантії громадян) визнано не конституційними положення п. 12 ст. 71, ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»та ці положення втратили чинність. Таким чином, норми ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»є діючими з 09.07.2007 року. Разом с тим, Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»не передбачені виплати відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Крім того, законодавчим органом не прийнято жодного нормативного акту на виконання вказаних вимог Закону, не визначено на законодавчому рівні які органи повинні виплачувати підвищення пенсії, за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку, яким чином обчислювати вказаний розмір. Відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»позивачу виплачується підвищення до пенсії з 01.01.2008 року –47,00 гривень, з 01.04.2008 року –48,10 гривень, з 01.07.2008 року –48,20 гривень, з 01.10.2008 року –49,80 гривень, з 01.11.2009 року-57,30 гривень. Просить відмовити у задоволенні позову, при вирішенні справи застосувати п.2 ст.99 КАСУ, справу розглянути без участі представника управління. Відповідно ч. 4 ст. 183-2 КАС України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. Таким чином, суд вважає можливим розглянути справу в порядку скороченого провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню за наступними підставами.

Як встановлено судом і таке підтверджується матеріалами справи ОСОБА_1  народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року і мешкає в с. Шевченко Тельманівського району Донецької області, має правовий статус дитини війни та перебуває на обліку відповідача.

Відповідно до ст. 2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій  чи бездіяльності  суб'єктів  владних повноважень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За Преамбулою Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Закон України «Про соціальний захист дітей війни»установлює правовий статус дітей війни і визначає основи їх соціального захисту та гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року № 2195-IV, що набрав чинності 01.01.2006 року дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Водночас, ст. 7 цього Закону передбачено, що фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених зазначеним законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України.

Статтею 110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», було встановлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»запроваджується з 1 січня 2006 року, а статтею 6 –протягом 2006 року поетапно, за результатами виконання бюджету в першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Проте у 2006 році в порядку,  визначеному Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», Кабінетом Міністрів України не впроваджувався порядок надання пільг, передбачених статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», тому підвищення пенсії не провадилося.

Крім того, пунктом 17 статті 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»від 20 грудня 2005 року № 3235-ІУ, який набрав чинності з 1 січня 2006 року, встановлено, що з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом зупинити на 2006 рік дію абзацу 7 статті 5 та статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»від 19 січня 2006 року № 3367, який набрав чинності з 2 квітня 2006 року, пункт 17 статті 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»було виключено,  статтю 110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»було викладено в наступній редакції: «Установити, що пільги дітям війни передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджуються з 1 січня 2006 року, а статтею 6 –у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету». При цьому, Порядок надання пільг, передбачених статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у 2006 році Кабінетом Міністрів України розроблено не було.

З огляду на вищевказане, враховуючи те, що положення статті 110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»Конституційним Судом Україні до теперішнього часу не визнані неконституційними, суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо відмови у виплаті позивачу, як дитині війни у 2006 році підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком ґрунтуються на законі і є правомірними, а тому не вбачає законних підстав для задоволення вимог позивача щодо визнання дій відповідача у 2006 році неправомірними і покладення зобов’язання перерахунку та виплати підвищення до пенсії за 2006 рік та вважає їх такими, в задоволенні яких необхідно відмовити.  

Поряд з цим, згідно ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Відповідно до п. 12 ст. 71 цього Закону з метою приведення окремих норм законів у відповідність з цим Законом зупинена на 2007 рік дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), у  тому  числі,   п. 12 ст. 71 Закону  України «Про Державний бюджет України на 2007 рік». Рішення Конституційного суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними. Відповідне рішення Конституційного Суду України є обов’язковим для виконання на всій території України, остаточним і не може бути оскаржене.

          Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

          Згідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги позивача за 2007 рік підлягають задоволенню за період з 09 липня 2007 року, тобто з дня прийняття Конституційним Судом України рішення про неконституційність положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», зокрема п. 12 ст. 71, яким зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Відповідно ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Таким чином, немає підстав вважати, що органи Пенсійного фонду України повинні виплачувати таке підвищення із бюджету Пенсійного фонду.

Також, слід відзначити, що підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»внесені зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а саме, текст статті 6 викладений в такій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни».

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема, п. 41 розділу II Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Рішення Конституційного Суду України, як викладено вище, є обов’язковими до виконання на території України, остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Відповідно до принципу дії нормативно-правового акту у часі, у зв’язку з прийняттям нової редакції ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»(пп. 2 п. 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»), редакція зазначеної статті до 01.01.2008 року втратила свою чинність. На підставі Рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року втратила чинність і нова редакція ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе визнати бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачеві підвищення до пенсії як дитині війни за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року та з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року та з 01.01.2010 року неправомірною та зобов’язати відповідача зробити нарахування та виплату позивачеві підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року та з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року, з 01.01.2010 року по 31.12.2010 р., з 01.01.2011 року по день винесення рішення судом за рахунок коштів Державного бюджету України з подальшим щомісячним нарахуванням та виплатою.

За приписами абзацу 1 частини 5, частини 3 статті 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»№ 489-V від 19 грудня 2006 року (у редакції Закону України від 15 березня 2007 року № 749-V, який набрав чинності 28 березня 2007 року) для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»для осіб, які втратили працездатність затверджений прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць: з 1 січня 2007 року –380 гривень, з 1 квітня 2007 року –410 гривень 06 копійок, з 1 жовтня 2007 року –415 гривень 11 копійок. Виходячи з цього, підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»складає: з 9 липня 2007 року –123 гривні 02 копійки, з 1 жовтня 2007 року – 124 гривні 53 копійки.

Згідно статті 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»на 2008 рік було затверджено прожитковий мінімум на одну особу для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня –470  гривень, з 1 квітня – 481 гривня, з 1 липня –482 гривні, з 1 жовтня –498 гривень, а відповідач в наданому до суду запереченні зазначив, що з 01.01.2008 року позивачу виплачується підвищення до пенсії відповідно з Законом України «Про соціальний захист дітей війни»в таких розмірах: з 01.01.2008 року –47 гривень, з 01.04.2008 року – 48 гривень 10 копійок, з 01.07.2008 року –48 гривень 20 копійок, з 01.10.2008 року –49 гривень 80 копійок.

Стосовно позовних вимог позивача про визнання бездіяльності відповідача щодо нарахування та виплати доплати до пенсії, зобов’язання вчинити певні дії щодо нарахування та доплати підвищення до пенсії як дитині війни за 2009 рік суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»від 26.12.2008 року № 835-УІ Кабінету Міністрів України було надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

На виконання вищезазначеної норми Кабінетом Міністрів України не приймалось окремої постанови щодо встановлення у 2009 році розміру підвищення до пенсії особам, віднесеним до категорії Дитини війни, дія Закону України «Про соціальний захист дітей війни»не призупинялася,  тому  суд  вважає чинними  положення ст. 6  вказаного Закону  і позовні вимоги щодо покладення  на  відповідача зобов’язання здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії як дитині війни за 2009 рік такими,  що підлягають задоволенню.

Згідно статті 52 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»від 27.04.2010 року № 2154-VI на 2010 рік було затверджено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня –695 гривень, з 1 квітня –706 гривень, з 1 липня –709 гривень, з 1 жовтня 2010 року –723 гривні.

Згідно статті 21 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»від 23.12.2010 року № 2857-VI на 2011 рік було затверджено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня –750 гривень, з 1 квітня –764 гривень, з 1 жовтня 2011 року –784 гривні, з 1 грудня 800 гривні.

Враховуючи викладене, те, що дія Закону України «Про соціальний захист дітей війни»не призупинялася,  суд  вважає чинними  положення ст. 6  вказаного Закону і позовні вимоги позивача щодо покладення на відповідача зобов’язання здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії позивачу як дитині війни за 2010 -2011 роки такими,  що підлягають задоволенню.

               Позивачем заявлена вимога про зобов’язання нарахувати та виплатити недоплачене підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», однак для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача суд виходить за межі позовних вимог та розглядає питання про визнання протиправною бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України в Тельманівському районі Донецької області щодо не нарахування ОСОБА_1  щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з 01 січня 2010 року по 31 січня 2010 року, з 1 січня 2011 року день винесення рішення..

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Таким чином, сума судового збору, яка відповідно до ч. 1 ст. 94  КАС України повинна бути стягнута з Державного бюджету України на користь позивача, складає 3 гривні 40 копійок.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 158 –163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України,  суд,

П О С Т А Н О В И В:

          позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Тельманівському районі Донецької області про зобов’язання суб’єкта владних повноважень вчинити дії щодо нарахування та виплати недоплаченого підвищення до пенсії за статус дитини  війни  задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України в Тельманівському районі Донецької області щодо не нарахування ОСОБА_1 щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з  09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з 01 січня 2010 року  по  31 грудня 2010 року, з 1 січня 2011 року по 28 березня  2011 року.

Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в Тельманівському районі Донецької області здійснити нарахування та виплату щомісячного підвищення до пенсії ОСОБА_1 як дитині війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», виходячи зі встановленого законодавством розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2010 року, з 1 січня 2011 року по 28 березня 2011 року за рахунок коштів Державного бюджету України з урахуванням фактично отриманих сум та з подальшим щомісячним нарахуванням та виплатою.  

Стягнути  з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3 гривні 40 копійок.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Тельманівський районний суд Донецької області протягом десяти днів з дня  отримання її копії з одночасним надсиланням до суду апеляційної інстанції особою, яка її подає, копії  апеляційної скарги, а в разі надходження повідомлення про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді - протягом десяти днів з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя