Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

29 квітня 2011 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючої судді :                                                  Писанець Н.В.,

при секретарі:                                                          Афендиковій А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Красноармійську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи –ОСОБА_6, Орган опіки та піклування виконкому Красноармійської міської ради, відділення в справах громадянства, імміграції і реєстрації фізичних осіб Красноармійського МРВ ГУМВС України у Донецькій області  про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа відділення в справах громадянства, імміграції і реєстрації фізичних осіб Красноармійського МРВ ГУМВС України у Донецькій області про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням ,-   

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, яка діє у інтересах також малолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання осіб такими, що втратили право на користування жилим приміщенням посилаючись на те, що він є власником квартири АДРЕСА_1, що підтверджується договором купівлі-продажу квартири від 21.08.2004р. реєстр.№5207. Згідно даних витягу з особистого рахунку та довідки Красноармійського центру єдиного замовника, прописаними за вищевказаною адресою є поряд з позивачем також його син ОСОБА_6-третя особа по справі, невістка ОСОБА_1- відповідач по справі, та їх дитина –онук позивача- ОСОБА_4

Після припинення шлюбних відносин між ОСОБА_6 та ОСОБА_1- з червня 2010р. відповідач ОСОБА_1 разом з малолітнім ОСОБА_4 виїхали з квартири АДРЕСА_1 та мешкають у іншому місці. Ці обставини підтверджуються актом КП «КЦЕЗ»від 08.12.2010р. та набравшим чинності рішенням Красноармійського міськрайонного суду від 05.11.2010р. про розірвання шлюбу між ОСОБА_6 та ОСОБА_1, у якому зазначена дата припинення спільного проживання сторін –червень 2010р. Відповідач комунальні платежі не сплачує, добровільно виписатися зі вказаної адреси не бажає, а тому позивач просить суд визнати відповідача та її малолітню дитину такими, що втратили право користування житловим приміщенням за вказаною адресою та зняти їх з реєстрації. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 також просить відмовити за необґрунтованістю.

У судовому засіданні позивач підтвердив позовні вимоги, наполягав на їх задоволенні.

Відповідач, будучи належним чином повідомленою про час та дату розгляду справи, у судове засідання не з»явилась, подала заяву про представництво її інтересів у суді ОСОБА_5, з позовними вимогами не погодилась та подала зустрічну позовну заяву до ОСОБА_3, третя особа - відділення в справах громадянства, імміграції і реєстрації фізичних осіб Красноармійського МРВ ГУМВС України у Донецькій області про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням.

На підтвердження своїх вимог зазначила, що дійсно перебувала у шлюбі з сином відповідача ОСОБА_3 –ОСОБА_6 Від шлюбу мають малолітню дитину –ОСОБА_4, 2008 р.н. Сім»єю мешкали з адресою: АДРЕСА_1. Після розірвання шлюбу, відповідач ОСОБА_3 почав чинити їй та дитині перешкоди у користуванні квартирою, не давав забрати особисті речі та іграшки дитини та взагалі мешкати у квартирі. Просить суд зобов»язати ОСОБА_3 не чинити їй перешкод у користуванні житловим приміщенням, у якому вона та її дитина є прописаними та віддати ключі від квартири АДРЕСА_1.

Представник третьої особи по основному та зустрічному позову, будучи належним чином повідомленим про час та дату розгляду справи, у судове засідання не з»явився, просив розглядати справу на розсуд суду.

Представник третьої особи по основному позову –Орган опіки та піклування виконкому Красноармійської міської ради у судовому засіданні пояснила, що у разі задоволення основних позовних вимог ОСОБА_3,  будуть порушеними права на житло малолітньої дитини ОСОБА_4, 2008 року народження. Просить розглянути справу на розсуд суду.

Суд, заслухавши пояснення позивача, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.ст.60 ЦПК України кожна із сторін зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін виникає спір.

Відповідно до ст. 213 ч.3 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно та всебічно з»ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1, що підтверджується договором купівлі-продажу квартири від 21.08.2004р. реєстр.№5207 (а.с.11-15).

Згідно даних витягу з особистого рахунку та довідки Красноармійського центру єдиного замовника, прописаними за вищевказаною адресою є поряд з позивачем також його син ОСОБА_6-третя особа по справі, невістка ОСОБА_1- відповідач по справі, та їх дитина –онук позивача- ОСОБА_4 (а.с.21-24).

Факт відсутності проживання ОСОБА_1 та її малолітньої дитини ОСОБА_4, 2008 р.н. з червня 2010р. у квартири АДРЕСА_1 підтверджується актом КП «КЦЕЗ»від 08.12.2010р. та набравшим чинності рішенням Красноармійського міськрайонного суду від 05.11.2010р. про розірвання шлюбу між ОСОБА_6 та ОСОБА_1, у якому зазначена дата припинення спільного проживання сторін –червень 2010р., а також це факт не спростовувался відповідачкою ОСОБА_1, а, навпаки, зазначався нею у зустрічній позовній заяві (а.с.18-20; 24).

Відповідно до вимог ст..150 ЖК України, громадяни, що мають у приватній власності квартиру, користуються нею для особистого проживання та проживання членів їх сімей, та вправі розпоряджатись цією власністю за своїм розсудом.

У відповідності до ст.71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім’ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Відповідач без поважних причин не проживає у спірній квартирі більш 6 місяців, а тому у відповідності зі ст.72 ЖК України, він може бути визнаний таким, що втратив право користуватись жилим приміщенням внаслідок відсутності понад встановлені строки.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1, будучи прописаною за адресою: АДРЕСА_1, не є власником зазначеної квартирі у жодній її частині, більш шести місяців не проживає там, у зв»язку з чим, суд вправі визнати її такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 є похідними від основних вимог ОСОБА_3, та у зв»язку із визнанням її такою, що втратила право користування житловим приміщенням, задоволенню також не підлягають.

Стосовно вимог позивача ОСОБА_3 про визнання малолітньої дитини ОСОБА_4 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, суд приходить до наступного.

Відповідно до вимог ст. 160 СК України, діти є членами сім»ї наймача або власника жилого приміщення та мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем. Місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Як правило, таким місцем є місце проживання обох батьків або одного з них.

Як було встановлено у судовому засіданні, у квартирі АДРЕСА_1 є прописаними поряд із власником –ОСОБА_3- його син ОСОБА_6-третя особа по справі, невістка ОСОБА_1- відповідач по справі, та їх дитина –онук позивача- ОСОБА_4  

Місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 було обрано за місцем проживання обох його батьків та може бути змінено за місцем проживання одного з них.

У даному випадку, у разі визнання судом ОСОБА_1 такою, що втратила право користування житловим приміщенням та відсутністю у неї іншого житла, де вона та її дитина може бути прописана, місце проживання та прописки малолітнього ОСОБА_4 може бути обрано та залишено за місцем проживання його батька –ОСОБА_6

Враховуючи викладене, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 у частині визнання малолітнього ОСОБА_4 таким, що втратив право користування житловим приміщенням слід відмовити.

Керуючись ст.ст., ст. 71,71,150 Житлового кодексу  України, ст.ст. 10, 11, 212, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України          

                                                       В И Р І Ш И В :

      Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково .

Визнати ОСОБА_1 такою, що втратила право користування житловим приміщенням, розташованим за адресою: АДРЕСА_1.

Відмовити у задоволенні інших позовних вимог за необґрунтованістю.

У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсягу за необґрунтованістю.

    Апеляційна скарга на рішення може бути подана Апеляційному суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд протягом десяти днів з моменту проголошення рішення.

Суддя:                                                                                   Н.В.Писанець