Справа № 2-а-784/11

                              П О С Т А Н О В А

                          І м е н е м  У к р а ї н и

м. Донецьк                                                                                                                 06 квітня 2011 р.

Петровський районний суд м. Донецька в складі: головуючий –суддя Сліщенко Ю.Г., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою

ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Петровському районі м. Донецька про поновлення строку для звернення до суду, стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги, -

В с т а н о в и в :

Позивачка звернулася до суду із позовною заявою про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та стягнення з відповідача недоплаченої соціальної допомоги.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачка, народившись в 1932 році та будучи громадянкою України, відноситься до категорії дітей війни, а тому у відповідності зі                     ст. 6 Закону «Про соціальний захист дітей війни»має право на отримання щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Однак відповідач ніяких доплат до пенсії не виплачує, в зв’язку з чим позивачка просить поновити пропущений строк для звернення до суду та зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити їй недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу, починаючи з 09 липня 2007 року щомісячно.

Позивачка та представник відповідача в судове засідання не з’явились, надавши клопотання про розгляд справи за їх відсутності, в зв’язку з чим судовий розгляд справи у відповідності зі ст. 122 ч. 3 КАС здійснюється в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

У відповідності зі ст. 99 ч. 2 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивачка стверджує, що про порушення її права на отримання щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком вона дізналася із засобів масової інформації у жовтні 2010 року.

Приймаючи до уваги викладене, а також враховуючи похилий вік позивачки,                               її юридичну необізнаність, суд вважає, що строк звернення до адміністративного суду нею пропущений з поважних причин, що є підставою для його поновлення.

Вирішуючи спір по суті, суд приймає до уваги наступне.

У відповідності зі ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дитина війни –це особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянкою України, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Петровському районі м. Донецька, отримує пенсію за віком, тому на неї, у відповідності із Законом України «Про соціальний захист дітей війни», розповсюджується правовий статус дітей війни.

У відповідності зі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»(в редакції Закону від 18 листопада 2004 р., оскільки текст ст. 6 в редакції Закону від 28 грудня 2007 р.  визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду від 22 травня 2008 р.), який набрав чинності з 1 січня 2006 р., дітям війни пенсії підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Згідно зі ст. 7 того ж Закону, фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до положень ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25 років, а у жінок –20 років страхового стажу встановлюється на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дають Закони України «Про прожитковий мінімум»від 15 липня 1999 р., «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»від 5 жовтня 2000 р.

У відповідності зі ст. 1 Закону України «Про прожитковий мінімум»прожитковий мінімум –це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я, набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості. Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема, осіб, які втратили працездатність.

Згідно зі ст. 2 того ж Закону прожитковий мінімум застосовується, зокрема, для встановлення розмірів мінімальної пенсії за віком, який у відповідності зі ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до ст. 4 ч. 3 Закону України «Про прожитковий мінімум»прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік та публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.

Судом встановлено, що ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»від 19 грудня 2006 р., зупинено на 2007 р. дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», але рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 р. ця норма визнана неконституційною.

Оскільки у відповідності із ст. 152 ч.2 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»відновлено з 9 липня 2007 р.

Викладене є підставою для задоволення позовних вимог в частині виплати підвищеної пенсії за період з 9 липня до 31 грудня 2007 р.

При визначенні розміру доплати до пенсії за віком необхідно прийняти до уваги наступне.

У відповідності зі ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»від 19 грудня 2006 р., прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність, визначено у розмірі 380 грн. з 1 січня 2007 р., 387 грн. –з 1 квітня 2007 р., 395 грн. –                       з 1 жовтня 2007 р.

Законом України «Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік»від 15 березня 2007 р., внесено зміни у ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», згідно якого, прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність, затверджено у розмірі 380 грн. з 1 січня 2007 р., 406 грн. –з 1 квітня 2007 р., 411 грн. – з 1 жовтня 2007 р.

Такі ж розміри прожиткового мінімуму зазначені позивачкою у позовній заяві, що впливає на визначення розміру соціальної допомоги.

Разом з тим, ст. 7 Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік»від 15 березня 2007 р., встановлено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком, відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування",  з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток.

Із урахуванням зазначених положень розмір щомісячної доплати до пенсії за віком необхідно визначати, виходячи із наступних сум: з 9 липня 2007 р. – 410 грн. 06 коп. (406 х 101 : 100), з 1 жовтня 2007 р. до 31 грудня 2007 р. –415 грн. 11 коп. (411 х 101 : 100).

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28 грудня 2007 р., текст ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»викладено у новій редакції, якою виключено положення про підвищення дітям війни пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Рішенням Конституційного Суду від 22 травня 2008 р. це положення вказаного Закону визнано неконституційним, тому дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»(в редакції Закону від 18 листопада 2004 р.) відновлено з 22 травня 2008 р.

Викладене є підставою для задоволення позовних вимог в частині виплати підвищеної пенсії з 22 травня 2008 р.

Таким чином, позовні вимоги позивачки підлягають задоволенню за період з 09 липня  2007 р. до 31 грудня 2007 р. та з 22 травня 2008 р. щомісячно.

Постановляючи рішення про задоволення позовних вимог щомісячно, суд враховує, що конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені Конституцією України, не може бути скасовано чи звужено. Правовою гарантією забезпечення державою права на пенсійне забезпечення є виконання прийнятих на себе зобов'язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого ст. 8 Конституції України, ст. 8 КАС України.

У відповідності зі ст. 11 ч. 2 КАС суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

При цьому судом приймається до уваги, що у відповідності зі ст. 8 ч. 4 КАС України відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини, забороняється, а згідно зі ст. 9 ч. 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини,  суд  застосовує  закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 11, 88, 159–163 КАС України, суд, -

        П о с т а н о в и в :

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Петровському районі м. Донецька про поновлення строку для звернення до суду, стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги –задовольнити частково.

Поновити ОСОБА_1 пропущений строк для звернення до суду.

Визнати протиправною несплату Управлінням Пенсійного фонду України в Петровському районі м. Донецька ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період з 09 липня 2007 р. до 31 грудня 2007 р. та з 22 травня 2008 р. щомісячно.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Петровському районі м. Донецька нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, передбачену ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період з 09 липня 2007 р. до 31 грудня 2007 р. та з 22 травня 2008 р. щомісячно, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ст. 28 ч. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційну скаргу на цю постанову може бути подано до Донецького апеляційного адміністративного суду через місцевий суд протягом десяти днів з дня отримання її копії.

          Суддя                                                                                             Ю.Г. Сліщенко.