Копія
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 жовтня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого: Смоковича М.І.
суддів: Весельської Т.Ф.
Горбатюка С.А.
Мироненка О.В.
Чумаченко Т.А.,
розглянувши у порядку попереднього розгляду касаційну скаргу ОСОБА_1на рішення Апеляційного суду м. Києва від 17 червня 2005 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової адміністрації України про визнання недійсним рішення Державної податкової адміністрації України №418/к/25-2115 від 28.01.2004 року та зобов'язання розглянути його скаргу за №525/Б від 29.12.2003 року, -
в с т а н о в и л а:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної податкової адміністрації України про визнання недійсним рішення Державної податкової адміністрації України №418/к/25-2115 від 28.01.2004 року та зобов'язання розглянути його скаргу за №525/Б від 29.12.2003 року. Свої вимоги обґрунтував тим, що оспорюване рішення не містить результатів дослідження матеріалів справи та доказів, на яких ґрунтуються висновки державної податкової служби, а тому є немотивованим. Остаточно просив суд визнати недійсним рішення Державної податкової адміністрації України від 28.01.2004 року та повністю задовольнити його скаргу за вхідним номером Державної податкової інспекції України №525Б від 29.12.2003 року.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 03 березня 2005 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано недійсним рішення Державної податкової адміністрації України №418/к/25/2115 від 28.01.2004 року. В решті позовних вимог відмовлено.
Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 17 червня 2005 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено. Апеляційну скаргу Державної податкової адміністрації України задоволено. Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 03 березня 2005 року скасовано в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 щодо визнання недійсним рішення Державної податкової адміністрації України від 28.01.2004 року № 418/к/25/2115 і відмовлено в цій частині в задоволенні вимог ОСОБА_1 В решті рішення районного суду залишено без зміни.
Не погоджуючись з постановленим у справі рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постановлене у справі рішення суду апеляційної інстанції і направити справу на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції.
В письмових запереченнях на касаційну скаргу Державна податкова адміністрація України зазначає, що рішення Апеляційного суду м. Києва від 17 червня 2005 року винесене без порушень норм матеріального чи процесуального права. Просить відмовити в задоволенні касаційної скарги ОСОБА_1
Заслухавши доповідь судді щодо обставин необхідних для ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи касаційної скарги та заперечення на неї, правильність правової оцінки обставин у справі та застосування судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.
Відповідно до пункту 10 «Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби» зі змінами, внесеними наказом Державної податкової адміністрації України №260 від 30.05.2003 року, за розглядом скарги (заяви) платника податків або посадової особи платника податків чи громадянина приймається рішення, яке оформляється відповідно до вимог законодавства. Зміст рішення складається зі вступної, описової, мотивувальної та резолютивної частин. Рішення оформляється на бланку органу державної податкової служби, який розглядав скаргу (заяву).
У вступній частині рішення зазначається повне найменування особи, яка подала скаргу (заяву): прізвище та ініціали громадянина або фізичної особи - платника податку - суб'єкта підприємницької діяльності, посадової особи платника податків - юридичної особи, відомості про інших осіб, які брали участь у розгляді скарги (заяви), відомості про предмет оскарження якого стосується скарга (заява), дата прийняття скарги (заяви) до розгляду (дата і номер зазначається за даними журналу реєстрації вхідної кореспонденції).
Описова частина рішення повинна містити перелік документів, які були взяті до уваги при розгляді скарги (заяви), дата і номер податкового повідомлення про суми податкових зобов'язань, рішення або постанови і назва органу державної податкової служби, який видав зазначені документи, та стисле викладення вимог і клопотання посадової особи (платника податків), яка подала скаргу (заяву).
В мотивувальній частині рішення мають бути наведені результати дослідження матеріалів скарги (заяви) та докази, на яких ґрунтуються висновки органу державної податкової служби, який розглядав скаргу (заяву), а також посилання на конкретні статті та пункти законів України та інших нормативно-правових актів, якими обґрунтовано відповідь на скаргу (заяву).
Резолютивна частина рішення повинна містити висновок про задоволення чи часткове задоволення скарги (заяви) або про відмову в задоволенні вимог чи клопотання особи, викладених у скарзі (заяві).
Суд апеляційної інстанції визнав встановленим, що результати дослідження матеріалів справи містяться у восьмому абзаці оспорюваного рішення Державної податкової адміністрації України; докази, на яких ґрунтуються висновки органу державної податкової служби, що розглядав скаргу, перелічені у абзацах третьому та четвертому рішення; посилання на конкретні статті і пункти законів та інших нормативно-правових актів, якими обґрунтована відповідь на скаргу, містяться у абзацах четвертому-сьомому оскаржуваного рішення.
Колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, який відмовляючи у задоволенні скарги, виходив з того, що рішення Державної податкової адміністрації України за своїм змістом відповідає вимогам чинного законодавства і підстави для визнання його недійсним відсутні.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що судом при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які зазначені у статтях 225-229 Кодексу адміністративного судочинства України.
Оскаржуване судове рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстави для його зміни чи скасування відсутні.
Керуючись статтями 220, 2201, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_1залишити без задоволення.
Рішення Апеляційного суду м. Києва від 17 червня 2005 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової адміністрації України про визнання недійсним рішення Державної податкової адміністрації України №418/к/25-2115 від 28.01.2004 року та зобов'язання розглянути його скаргу за №525/Б від 29.12.2003 року - залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає, крім як у порядку та з підстав, передбачених статтями 237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: (підписи)
З оригіналом згідно: відповідальний секретар