БЕРЕЗАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
07540, вул. Леніна, 32, м. Березань, Київська обл.
Справа № 1002/2-а-12/11
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.04.2011
Березанський міський суд Київської області в складі головуючого судді Кірєєва Р.В. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (далі по тексту – ОСОБА_1, позивач) звернувся до Березанського міського суду Київської області з позовом до управління Пенсійного фонду України в місті Березань Київської області (далі по тексту – УПФУ в м. Березань, відповідач) про (з урахуванням уточнень позовних вимог) визнання неправомірними дій УПФУ у м. Березань щодо нарахування і перерахування основної (державної) та додаткової пенсії ОСОБА_1, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та зобов»язання УПФУ в м. Березань провести перерахунок раніше призначених основної (державної) та додаткової пенсії по інвалідності ОСОБА_1 у відповідності з ст..ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ст.. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» з 1 січня 2007року по день винесення рішення суду та виплатити ОСОБА_1 перераховану основну (державну) та додаткову пенсії,а також зобов»язання УПФУ в м. Березань здійснити нарахування основної (державної) та додаткової пенсії по інвалідності ОСОБА_1, з подальшим перерахуванням у відповідності зі ст..ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ст.. 28 Закону України «Про загальнообов»язкоев державне пенсійне страхування» та ст.. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та до внесення змін в законодавство України, починаючи з дати прийняття рішення по даному позову.
Ухвалою Березанського міського суду Київської області від 5 квітня 2011року адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без розгляду за період до 18 жовтня 2010року.
В обґрунтування заявленого позову ОСОБА_1 посилається на те, що він є потерпілим внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, віднесений до категорії 1 та є інвалідом ІІ групи захворювання, яке пов»язане з впливом на ЧАЕС, а тому відповідно до положень ст..ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», має право на одержання щомісячної додаткової пенсії в розмірі 75% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та основної пенсії не нижче восьми мінімальних пенсій за віком.
Позивач стверджує, що відповідач, в порушення положень Конституції та Законів України, не проводить нарахування та виплату основної та додаткової пенсії в розмірах, передбачених Законом відповідно до рішень Конституційного суду України від 9 липня 2007року №6-рп/2007 та від 22 травня 2008року.
Відповідач проти позову заперечив, посилаючись на пропуск позивачем строку звернення до суду.
В судове засідання 05 квітня 2011року сторони не з»явились. Позивач та відповідач просять проводити розгляд справи за їх відсутності.
Відповідно до частини 2 статті 128 КАС України неприбуття в судове засідання сторін без поважних причин або неповідомлення ними про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.
Керуючись вимогами частини 6 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує справу на підставі наявних в ній доказів.
Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
На підставі положення частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України Березанський міський суд Київської області розглядає справу в порядку письмового провадження.
Відповідно до ст. 41 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Березанський міський суд Київської області встановив наступне.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач віднесений до першої категорії як особа, постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та є інвалідом ІІ групи, захворювання, яке пов’язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, проти чого відповідач не заперечив.
Позивач звертався до УПФУ у м. Березань з заявою про перерахунок пенсії, на яку отримав відповідь про те, що розмір мінімальної пенсії за віком визначався постановами Кабінету Міністрів України, в яких зазначались обмеження щодо їх застосування при призначенні певних видів виплат.
Відповідач, відмовляючи позивачу в перерахунку пенсії, посилається на положення Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та постанову КМ України №530 від 28 травня 2008року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».
При цьому відповідач вказує, що розмір мінімальної пенсії за віком визначався постановами Кабінету Міністрів України, в яких зазначались обмеження щодо їх застосування при визначенні певних видів виплат.
Окрім того, відповідач стверджує, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений статтею 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.
Статтею 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (у відповідній редакції, з урахуванням рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008р. від 22 травня 2008року, далі по тексту – Закон № 796-ХІІ) передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
За змістом ст. 50 Закону № 796-ХІІ особам, віднесеним до категорії 1, інвалідам ІІ групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах - 75 процентів мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ч. 4 ст. 54 цього Закону, якою визначено підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв'язку з втратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів ІІ групи, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими 8 мінімальних пенсій за віком.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року № 8 «Про незалежність судової влади» зазначено, що відповідно до статей 8 та 22 Конституції України не підлягають застосуванню судами закони та інші нормативно-правові акти, якими скасовуються конституційні права і свободи людини та громадянина, а також нові закони, які звужують зміст та обсяг встановлених Конституцією України і чинними законами прав і свобод (абз.1 п.19).
Відповідно до положень Конституції України, найвищою соціальною цінністю в Україні є людина, її права і свободи та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а їх утвердження і забезпечення є головним обов'язком держави (ст.3), права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними (стаття 21), їх зміст і обсяг при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не може бути звужений (стаття 22).
Таким чином, проведення відповідачем розрахунку пенсії позивачу згідно положень Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI, після визнання положень вказаної редакції неконституційними та постанов Кабінету Міністрів України є безпідставним і таким, що звужує обсяг передбачених законом прав позивача.
Вихідним критерієм розрахунку державної пенсії виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно з частиною 1 статті 28 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-ІV “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” (далі – Закон № 1058-ІV) встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Судом, на підставі дослідження матеріалів справи та наданих відповідачем письмових заперечень встановлено, що з 19 жовтня 2010року позивачу основна та додаткова пенсії, передбачені статтями 50, 54 Закону 796-ХІІ не виплачувалась в розмірі, встановленому Законом, що стверджується інформацією УПФУ в м. Березань.
Не можуть бути підставою для відмови в позові твердження органів Пенсійного фонду щодо відсутності коштів для здійснення встановлених Законом виплат. Оскільки відповідно до рішення Європейського Суду від 8 листопада 2005 року справа "Кечко проти України" встановлено, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань.
Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 року № 121/2001 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює управління фінансами пенсійного забезпечення. Основним завданням Пенсійного фонду України є забезпечення збирання та акумулювання коштів, призначених для пенсійного забезпечення, повного і своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій та інших соціальних виплат, що здійснюються з коштів Пенсійного фонду України. Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження через створені в установленому порядку його територіальні управління.
Тому, саме на Управління, а не інші органи, покладений обов’язок щодо нарахування та виплати коштів про стягнення яких ставить питання позивач.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково, суд визнає протиправною відмову УПФУ у м. Березань у проведенні перерахунку пенсії та приходить до висновку про необхідність зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачу, як особі, віднесеній до категорії 1, інваліда II групи, щодо якого установлено зв’язок із Чорнобильською катастрофою відповідно до положень ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виходячи з восьми мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком виходячи із розміру визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та провести відповідні перерахунок та виплати за період з 19 жовтня 2010року по 05 квітня 2011року.
В той же час, позивач, згідно поданого позову, просить в подальшому нараховувати йому підвищення пенсії, регламентованої Законом.
В цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки чинним законодавством не передбачено такого способу захисту прав позивача, як зобов’язання проведення виплат на майбутнє, без обмеження будь-яким строком, не навів таких способів захисту і сам позивач.
За таких обставин, враховуючи те, що позивачем суду не надано жодного обґрунтованого доказу протиправних дій Управління по фактах виплати гарантованих йому пенсійних виплат на майбутнє, порушення його прав і чинним законодавством не передбачено такого абстрактного способу захисту прав позивача, названі вимоги до задоволення не підлягають.
Представник ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою, в якій просить, враховуючи тяжкий стан здоров»я її чоловіка, необхідність забезпечувати його ліками, допустити негайне виконання судового рішення в повному обсязі.
Враховуючи, що в матеріалах справи міститься копія експертного висновку №451, який підтверджує обставини, вказані представником позивача в заяві про допуск до повного негайного виконання постанови, суд, на підставі положень ч. 2 ст. 256 КАС України, приходить до висновку про її обґрунтованість.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 11, 94, 128, 160-163, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -,
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України у м. Березань Київської області щодо відмови у перерахунку ОСОБА_1 пенсії відповідно до вимог Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов»язати Управління Пенсійного фонду України у м. Березань Київської області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 як особі, віднесеній до категорії 1, інваліда II групи, щодо якого установлено зв’язок із Чорнобильською катастрофою відповідно до положень ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виходячи з восьми мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком виходячи із розміру визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та провести відповідні перерахунок та виплати за період з 19 жовтня 2010року по 05 квітня 2011року, з урахуванням вже проведених виплат.
В іншій частині позову ОСОБА_1 – відмовити.
Постанова підлягає негайному виконанню.
Судові витрати по справі віднести за рахунок Державного бюджету України.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку заяву не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Р. В. Кірєєв