Справа № 2-1496/11

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

21 березня 2011 року                                                                                       м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м.Запоріжжя в складі: головуючого судді Калюжної В.В., при секретарі Гончаренко М.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, в якому вказав, що з відповідачем перебуває у шлюбі зареєстрованому 24.10.1981 року Новозлатопільською сільською радою Гуляйпольського району, актовий запис №10, неповнолітніх дітей від шлюбу сторони не мають.

Позивач просить розірвати шлюб з відповідачем, посилаючись на те, що спільне життя з відповідачем не склалося, в результаті чого було втрачене почуття любові. Позивач вказує, що сумісне господарство не ведеться, фактично шлюбні відносини припинені з 2008року,  вважає, що сім’я розпалась остаточно та її поновлення неможливо.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги просить їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні не заперечує проти задоволення позовних вимог.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому 24.10.1981 року, Новозлатопільською сільською радою Гуляйпольського району, актовий запис №10, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу НОМЕР_1.

Сімейні відносини між сторонами припинені з причини постійних сварок та суперечок, що виникали через відсутність взаєморозуміння між подружжям, у зв’язку з чим втрачена довіра та повага один до одного, сумісне господарство не ведеться, примирення та збереження сім’ї неможливе та суперечить інтересам сторін по справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного із подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 цього Кодексу.

Згідно із ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред’явлено одним із подружжя.

Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається (ст. 24 СК України).

Ураховуючи особливий характер сімейних відносин та їх об'єктивну недоступність для оточуючих, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, оскільки подальше спільне життя подружжя і збереження сім’ї є неможливим і суперечить інтересам позивача, так як фактично шлюбні відносини між подружжям припинені.

Відповідач  в судовому засіданні, просить суд залишити їй прізвище „ОСОБА_2”.

За викладених обставин, суд вважає за необхідне розірвати шлюб між сторонами, прізвище відповідача залишити „ОСОБА_2”.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 208, 209, 212, 214, 224, 225, 226  ЦПК України, суд, -

в  и  р  і  ш  и  в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу –задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 24.10.1981 року Новозлатопільською сільською радою Гуляйпольського району, актовий запис №10 – розірвати.

Прізвище відповідача ОСОБА_2 залишити - „ОСОБА_2”.

Рішення може бути оскаржене до  апеляційного суду Запорізької області  протягом десяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги.  

Суддя:                                                                                                                В.В.Калюжна