Справа № 2-а-1655/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

24 березня 2011 року суддя  Совєтського районного суду м.Макіївки Донецької області Любченко С.Д., розглянувши у порядку скороченого провадження в залі суду цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного Фонду України в Совєтському районі м.Макіївки  про виплату щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, -

В С Т А Н О В И В :

11.03.2011 року позивач звернувся в Совєтський районний суд м.Макіївки з адміністративним позовом про визнання бездіяльності відповідача протиправною, зобов’язання здійснити виплату підвищення до пенсії за віком як дитині війни.

Свої  вимоги обґрунтовує тим, що він віднесений до категорії дітей війни і відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має право на щомісячне підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, але відповідач такі виплати не проводив.   

У позові позивач просив відновити передбачений законом строк звернення до суду, визнати неправомірною бездіяльність відповідача по ненарахуванню належної йому щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії в Україні за віком та зобов’язати відповідача здійснити йому зазначене нарахування пенсії за період з 01.08.2010 року  та зобов’язати відповідача проводити відповідні виплати щомісячно в подальшому.

Ухвалою судді Совєтського районного суду м.Макіївки Донецької області від 14.03.2011 року адміністративну позовну заяву ОСОБА_2  до управління Пенсійного Фонду України в Совєтському районі м.Макіївки про виплату щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни за період з 01.08.2010 року залишено без розгляду в частині позовних вимог про виплату щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни за період з 01.08.2010 року по  14 вересня 2010 рік у зв’язку з пропуском строку звернення до суду, в іншій частині позовних вимог ухвалою судді від 14.03.2011 року відкрито скорочене провадження по справі.

Представник відповідача у встановлений строк не надав суду заяву про визнання ним позову, заперечення на позов також не представив. За таких підстав відповідно до п.2  ч 5 ст. 183-2 КАС України суддя розглядає справу на підставі представлених позивачем обставин.

Дослідивши письмові докази по справі, суд дійшов висновку що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»до дітей війни віднесені особи, які є громадянами України, та яким на час закінчення Другої світової війни / 2 вересня 1945 року/ було менше 18 років.

Позивач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, віднесений до категорії дітей війни, знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду України в Совєтському районі м. Макіївки та отримує пенсію.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 р., що набрав чинності 01.01.2006р., дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 %   мінімальної пенсії за віком.   

Відповідно до положень ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії  за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок –20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб,  які втратили  працездатність, визначеного законом.   

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України «Про прожитковий мінімум»від 15 липня 1999 року № 966-14, а також Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»від 5 жовтня 2000 року № 2017-III, згідно статті 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення,  у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який  відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.   

28.05.2008 року Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», відповідно до пункту 8 якої встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у  твердих розмірах: з 22 травня –48,10 грн., з 01 липня –48,20 грн., з  01 жовтня –49,80 грн.   

Відповідно до ст. 96 Конституції України  Державний  бюджет України  затверджується щорічно Верховною Радою України  на період з 1 січня по 31 грудня.

Відповідно до ст. 52 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік»від 27.04.2010 р. № 2154-VI, опублікований у газеті «Голос України»від 30.04.2010 р.. № 80, прожитковий мінімум у 2010 р.  на одну  особу для осіб, які втратили працездатність  встановлений у розмірах : з 01 січня -695 грн., з 01 квітня -706 грн., з 01 липня –709 грн., з 01 жовтня -723 грн., з 01 грудня –734 грн. та визначено, що розміри  соціальних  гарантій на 2010 рік, що  визначаються залежно  від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.   

З урахуванням вимог   Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 р.»від 27.04.2010 р. № 2154-VI,   з 01.01.2010 р.  відповідач  виплачує позивачу, як дитині  війни, підвищення  у  твердих розмірах у розмірі 49,80 грн.  в порушення  вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», тобто у розмірах менших за 30 % мінімальної пенсії за віком.   

На підставі викладеного, суд дійшов до висновку, що відповідач повинен був нараховувати позичу державну соціальну допомогу як дитині війни   в наступних розмірах: з 01.01.2010 р.- 695 грн. х 30 % , з 01.04.2010 р. –706 грн. х 30%, з 01.07.2010 р. 709 грн. х 30 %, з 01 жовтня-723 х 30%,  з 01 грудня -734 грн. х 30%.    

За період з 01.01.2010 року по 01.12.2010 рік відповідачем нарахована та виплачена  позивачу щомісячна державна допомога  по 49,80 грн. щомісячно.   

Згідно ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органу державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Враховуючи, що  відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний суд може лише визнавати дії суб’єктів владних повноважень незаконними та покласти обов’язок на відповідача провести нарахування та виплату належних сум відповідно до закону за відповідний рік, і не є уповноваженим органом провадити розрахунок суми заборгованості по виплатам підвищення пенсії як дитині війни.   

Керуючись ст. ст. 2-154, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167,183-2, 185-186,  Кодексу адміністративного судочинства України,  суддя -  

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до управління Пенсійного Фонду України в Совєтському районі м.Макіївки  про виплату щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни за період з 11 вересня 2010 року  задовольнити частково.   

Визнати противоправною бездіяльність управління Пенсійного Фонду України в Совєтському районі м.Макіївки Донецької області по не нарахуванню та невиплаті щомісячної доплати до пенсії ОСОБА_2, як дитині війни, починаючи з 11 вересня 2010 року,  виходячи з розміру 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».   

Зобов’язати управління Пенсійного Фонду України в Совєтському районі м.Макіївки Донецької області здійснити нарахування  та виплату на користь ОСОБА_2 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни,  починаючи з 11 вересня 2010 року, виходячи з розміру 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням виплачених сум допомоги як дитині війни.

В іншій частині позову відмовити.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами до апеляційного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду подається  до  Адміністративного Апеляційного суду Донецької області через Совєтський районний суд м.Макіївки Донецької області протягом десяти днів  з  дня її проголошення. Якщо постанову було постановлено у письмовому провадженні або за відсутності особи, яка брала учать але не була присутня при її проголошенні, апеляційна скарга подається протягом  десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                                                                               С.Д.Любченко