Справа №  2-а-737/11

П О С Т А Н О В А

Іменем України

          09 березня 2011 р.                                                                                         м.Шахтарськ

          Шахтарський міськрайонний суд Донецької області в особі судді Пархоменко І.О., розглянувши у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов’язання  зробити перерахунок та виплатити державну соціальну допомогу «Дітям війни»,-  

ВСТАНОВИВ:

                    09 лютого 2011 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому просить стягнути недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу, як дитині війни, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що відповідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії підвищуються щомісячно на 30% мінімальної пенсії за віком, але йому така надбавка не виплачувалась. Просив стягнути на його користь  щомісячну державну соціальну  допомогу до пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком з 2007 року по 2010 рік.

                      Представником відповідача не було подано заперечення у встановлені законом строки.

            При вивченні матеріалів справи встановлено, що позивач є громадянином України, має правовий статус «Дитина війни», що підтверджується пенсійним посвідченням.

             Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб,  що передбачені Конституцією та законами України.

            Статтею 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007рік» дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» зупинена.   

     Поряд з цим, Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнані такими, що не відповідають Конституції України, серед інших, положення статті 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

   Конституційний Суд України відзначив, що положеннями Закону України «Про    Державний бюджет України на 2007 рік» не можуть скасовуватися чи змінюватися обсяги прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій громадян, передбачених іншими законами України, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.

   Законом України «Про соціальний захист дітей війни» визначено основи соціального захисту дітей війни та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг та державної соціальної підтримки.

    Статтею 6 цього Закону передбачено виплату державної соціальної підтримки дітей війни, яка додатково виплачується до пенсії. Законом України «Про Державний бюджет України на 2008рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р. внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема ст. 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалося, що дітям війни до пенсії або щомісячного грошового утримання; державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

      Рішенням  Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008р., положення п. 28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України», Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р. щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України.  

      Таким чином, вимоги позивача щодо зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську Донецької області здійснити перерахунок підвищення до пенсії «дитині війни» у 2008р. підлягають задоволенню.

      Що стосується нарахування пенсії з 01 січня 2009 року необхідно враховувати ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», якою передбачено підвищення пенсії  у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, суд вважає за необхідне ці вимоги задовольнити, оскільки відповідачем порушено право позивача у 2009 році і відповідач не сплачує передбачену надбавку до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, що передбачено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-IV від 18 листопада 2004 року, а сплачує тільки 10%  мінімальної пенсії за віком.

       Суд вважає, що вимога ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» від 26 грудня 2008 року  № 835-УI, якою було надане право Кабінету Міністрів України у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами, в даному випадку не можуть бути застосовані, оскільки на виконання вищезазначеної норми Кабінетом Міністрів України не приймалося окремої постанови щодо встановлення в 2009 році розміру підвищення до пенсії особам, віднесеним до категорії «дитина війни». Пунктом 8 постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремої категорії громадян» передбачено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня – 48,1 гривні, з 1 липня – 48,2 та з 1 жовтня – 49,8 гривні, проте вказана Постанова Кабінету Міністрів  протиречить принципам верховенства права.

       Відповідно до частини першої статті 2 Закону України від 15 липня 1999 року № 966-Х IV «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком. Крім того, статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

        Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

        Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни»

       Ухвалою Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 11 лютого 2011 року поновлений строк звернення  до суду за захистом своїх прав шляхом розгляду справи по суті. Суд зазначає при цьому, що за статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод особі, права та інтереси якої порушені, гарантується право на судовий захист. Право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати обмеженням, але їх застосування повинно зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Воловік проти України» (заява № 15123/03) від 6 грудня 2007 року). Конституція України у статті 46 гарантує громадянам право на соціальний захист, який включає отримання пенсій, інших видів соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування та мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. В статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що саме пенсія або виплати, які здійснюються за вибором громадянина замість пенсії - щомісячне довічне утримання чи державна соціальна допомога, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Обов'язки щодо призначення перерахунку та виплати пенсії за Законом України «Про пенсійне забезпечення» є основною функцією органів Пенсійного фонду України, тому зважаючи на наявність прямої норми в Конституції України, яка гарантує здійснення державними органами належних за законами України виплат сум пенсії з урахуванням встановленого підвищення дітям війни, то за приписами статті 8 Конституції України та вимог Кодексу адміністративного судочинства України, при розгляді справ за Законом України «Про соціальний захист дітей війни» пропущений шестимісячний строк для звернення до суду не є підставою для відмови у позові та при наявності заяви сторони відновлюється судом.

 Також суд враховує, що відповідно до преамбули і п. 13 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» під розміром і виплатою пенсії розуміється пенсія з  урахуванням надбавок, підвищень, додаткових   пенсій,  цільової  грошової  допомоги  та  пенсій  за особливі  заслуги  перед  Україною  та  інших  доплат  до  пенсій, встановлених  законодавством.  Таким чином,  передбачене ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, включено до пенсії.

На підставі викладеного та керуючись ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» положеннями ЗУ «Про загальнообов’язкове  державне пенсійне страхування», ст. 62 ЗУ « Про державний бюджет на України на 2007 рік», ст. 58 та п. 28 розділу ІІ ЗУ «Про державний бюджет на 2008 рік», ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 99, 100, 158-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

    Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов’язання  зробити перерахунок та виплатити державну соціальну допомогу «Дітям війни» задовольнити .

    Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську Донецької області по ненарахуванню щомісячної доплати до пенсії ОСОБА_1, як дитині війни, за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 р. по 31.12.2010 р., виходячи з розміру 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

    Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську перерахувати ОСОБА_1 пенсію, з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", і провести відповідні виплати  з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 р. по 31.12.2010 р.

    Постанова підлягає негайному виконанню.

   Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

   Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

    Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя                                                                                 І.О. Пархоменко