Коростенський міськрайонний суд Житомирської області    

                                                                        Справа № 2-а-5612/11   

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

          "05" травня 2011 р.                                                                    

Суддя Коростенського міськрайонного суду Житомирської області           Кондратюк А. Д. розглянувши у у письмовому провадженні в приміщенні суду в м.Коростені адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Коростенському районі про визнання неправомірних дій, та забов`язання відповідача провести перерахунок та виплату недовиплачених коштів, передбачених ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»,

в с т а н о в и в :

          Позивачка звернулась до суду з даним позовом та просить рішенням суду визнати дії відповідача неправомірними, та зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Корост енському районі провести їй перерахунок та виплату недовиплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни»за період з 01.01.2008 року по 31.12.2010 року, відповідно до ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», мотивуючи це тим, що вона має статус дитини війни, та має право на отримання щомісячної державної соціальної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. У вказаному розмірі протягом 2008-2010 років допомога нею у вказаному розмірі не отримувалась.

          Крім того, позивачка просить поновити їй строк звернення до суду з даним позовом з 01.07.2010 року, вказавши, що пропустила його з поважних причин, оскільки на протязі останнього року неодноразово вносились зміни до діючого законодавства, що й призвело до пропуску строку звернення до суду.

          В заяві до суду позивачка просила справу розглядати в її відсутність, а позовні вимоги задовольнити.

          Представник відповідача управління Пенсійного фонду України в Коростенському районі в судове засідання не з'явився, але до початку розгляду справи надав до суду заперечення проти позову, позов не визнає.  

          Дослідивши матеріали справи, в їх сукупності та давши їм оцінку, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з слідуючих підстав.

Судом встановлено, що позивачка має статус дитини війни, що стверджується відповідним посвідченням.

Відповідно до ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»(крім тих, на яких поширюється дія закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни (30% мінімальної пенсії за віком, розмір якої, відповідно до ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»встановлюється відповідно до розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, який визначається законом про бюджет на відповідний календарний рік). Фінансове забезпечення держаних соціальних гарантій, передбачених цим законом, здійснюється за рахунок Державного бюджету України (ст.7 закону). Виплата допомоги проводиться органами, що виплачують пенсію, одночасно з її виплатою.

          Законами України "Про державний бюджет України на відповідний рік", та внесення змін до деяких законодавчих актів, передбачалась виплата вищевказаної допомоги у визначених ними розмірах, які не відповідали законодавчо встановленому.

          Рішеннями Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007 року (справа про соціальні гарантії громадян) та №10-рп/2008 від 22.05.2008 року (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), ряд положень вищевказаних Законів, в тому числі і тих, якими визначався розмір вищевказаної допомоги.

Враховуючи принципи верховенства права, пріоритетності Закону, як нормативного акту, що має вищу юридичну силу, недопущення звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод, які передбачені ст.ст.8,22 Конституції України, отримання позивачем допомоги, передбаченої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», не у визначених ним розмірах є порушенням його прав та законних інтересів, тому відповідно до ст.ст.8,9 КАС України  при врегулюванні спору, що виник між сторонами, застосуванню підлягає саме закон в межах його дії в зазначений позивачем часовий період.

Що стосується вимог позивача щодо поновлення строку звернення до суду з 01.07.2010 року, то суд вважає, що строк звернення до суду, за даний період, порушений з поважних причин і підлягає поновленню.

З врахуванням наведеного, суд вважає, що позивачу слід здійснити перерахунок та виплату коштів у розмірах визначених ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», за період з 01.07.2010 року по 31.12.2010 року, з урахуванням та того, що дія закону в 2008 році була зупинена, а заперечення відповідача проти позову безпідставні.

Належним відповідачем по справі є управління Пенсійного фонду України в Корост енському районі, яким у 2010 році позивачеві нараховувались та проводились виплати даної допомоги, а заперечення відповідача проти позову є безпідставні, і не є підставою для відмови у задоволенні вимог позивача. Так, як саме відповідач (управління Пенсійного фонду України Коростенському районі) має обов’язок провадити нарахування конкретних сум соціальних виплат, передбачених ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»-позивачу. Фінансування таких виплат, здійснюється за рахунок державного бюджету. Відповідачем не було надано суду доказів тому, що відповідні перерахування бюджетних коштів на їх рахунки для виплати позивачу не було здійснено, а тому суд забов`язує відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу вищевказаних коштів, що передбачені ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», у відповідності до вимог даного закону.

В решті вимог відмовити за безпідставністю.

          На підставі вищевикладеного та керуючись  ст.ст. 6-12,102,158-163,167,254 КАС України, ст.ст. 8,22 Конституції України, ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,

                                                           п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Поновити позивачу строк звернення до суду та визнати дії управління Пенсійного фонду України в Коростенському районі щодо невиплати в повному розмірі ОСОБА_1 коштів, в розмірах визначених ст.6 ЗУ ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" неправомірними, за період з 01.07.2010 року по 31.12.2010 року.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Коростенському районі провести перерахунок та виплатити ОСОБА_1 недовиплачену щомісячну державну соціальну допомогу у розмірах визначених ст.6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни", як дитині війни за період з 01.07.2010 року по 31.12.2010 року.

В решті вимог відмовити.

          Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку через Коростенський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.

                    Суддя: