Народицький районний суд Житомирської області    

                            Справа № 2-а-68/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 23 березня 2011 року                                                                смт. Народичі

 Народицький районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді   Бруховського Є.  Б.  

розглянувши у письмовому провадженні  справу за позовом  ОСОБА_1 до управління праці і соціального захисту населення Народицької районної державної адміністрації про стягнення коштів, передбачених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить  стягнути на його користь з управління праці та соціального захисту населення Народицької РДА не виплачені кошти, що передбачені ст.37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”(надалі Закону) за період з 01.01.2003 року по 31.12.2008 року в сумі 11599,6 грн., мотивуючи тим, що він проживає  в смт.Народичі Житомирської області, яке віднесено до зони безумовного обов»язкового відселення і йому виплачується компенсація, що встановлена в Законі, не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати, а згідно постанови КМ України № 836 від 26.07.96, що призвело до порушення його прав. Розмір невиплачених йому коштів за ст.37 Закону становить вказану вище суму.

Сторони просять справу  розглядати без їх участі, представник відповідача проти задоволення позову заперечує.

Дослідивши  докази, суд вважає, що позов слід  задовольнити частково з наступних підстав.

Згідно копії паспорту позивач проживає в смт.Народичі Житомирської області, яке Переліком населених пунктів Житомирської і Київської областей, віднесених до зони радіоактивного забруднення внаслідок катастрофи, затвердженого постановою КМ України № 106 від 23.07.91 та розпорядженням КМ України № 17 від 12.01.93,  віднесено до зони безумовного обов’язкового  відселення.

Відповідно до ст.37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” позивач має право на відповідну компенсацію, яку отримувала згідно постанови КМ України № 836 від 26.07.96 в конкретному розмірі, а зокрема за ст.37 –в сумі 2,6 грн.

Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”(надалі Закон) передбачені наступні виплати:

ст.37 Закону –громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства у зоні безумовного обов’язкового   відселення –50 % від мінімальної заробітної плати.

Зазначеною вище постановою № 836 усупереч Закону № 796-ХІІ, який визначив кратність одноразової компенсації в залежності від розміру мінімальної заробітної плати, яка визначається Законом, встановлено конкретні розміри таких компенсацій і, зокрема :

для щомісячної грошової допомоги громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва і особистого підсобного господарства у зоні безумовного обов’язкового    відселення –260 тис.крб. (2,6 грн. за гр.реф.).  

Відповідно до ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” визначено вказані виплати в кратному розмірі від мінімальної заробітної плати в Україні. Даним Законом (статті 62 та 67) Кабінету Міністрів надано право проводити лише роз’яснення порядку застосування цього Закону, якими є постанови КМ № 987 від 20.06.00, №936 від 20.09.05 та підвищувати розміри доплат, пенсій і компенсацій, передбачених цим Законом, відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати, але не зменшення їх та встановлення їх у твердій сумі, яка не відповідає Закону.

Частиною 2 ст.9 КАС України визначено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

За таких обставин, коли підзаконний нормативний акт суперечить Закону, обмежуючи права громадян, визначені останнім, застосування зазначеної постанови неможливе.

Позивачем ставиться питання про стягнення коштів за період з 01.01.2003 року по 31.12.2008року.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" дія ст.37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, в частині, що стосується виплат в залежності від розміру мінімальної заробітної плати, була зупинена, однак, 09.07.07 Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп (справа про соціальні гарантії громадян) п.30 ст.71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" визнано таким, що не відповідає Конституції України.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" дія ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в частині, що стосується виплат в залежності від розміру мінімальної заробітної плати, була зупинена, однак, 09.07.07 Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп (справа про соціальні гарантії громадян) п.30 ст.71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" визнано таким, що не відповідає Конституції України.

Відповідно до ст.73 Закону України "Про Конституційний Суд України" та п.3 резолютивної частини даного Рішення Суду вищевказаний п.30 ст.71 Закону, що стосується неможливості застосування мінімальної заробітної плати, оголошений не чинним і втратив чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про її неконституційність.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" було внесено зміни до ст.37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, якими виключено прив’язку до мінімальної заробітної плати, які були визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України №10-рп від 22.05.08. Вказане рішення зворотної дії в часі не має, а тому вимоги позивач про стягнення коштів за 2008 рік підлягають стягненню з травня.

Позивач звернулась до суду 13.03.2009 року. Згідно ст.99 КАС України (в редакції закону діючого на момент подачі позовної заяви) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який,  якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів  у зв"язку з чим вимоги позивача в частині стягнення коштів, передбачених ст.37   Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"   не підлягають задоволенню за  період з 01.01.2003 року по 30.04.2008 року в  межах  строків  позовної  давності  і  обмежень  визначених  законодавством.     

Розмір мінімальної заробітної плати в Україні становив:

з 1.04.2008 р. - 525 грн.,

з 1.10.2008 р. - 545 грн.,

з 1.12.2008 р. - 605 грн.

Статтею 62 Закону визначено, що роз’яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов’язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб’єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.

Відповідно до Порядку використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, затвердженого постановою КМ України від 20.06.00 № 987, та п. 2 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМ України № 936 від 20.09.05, розпорядниками коштів є управління праці та соціального захисту населення, а тому заборгованість підлягає стягненню з відповідача.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд виходить з того, що вимоги про стягнення з УПСЗН Народицької РДА щомісячної грошової допомоги громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва і особистого підсобного господарства у зоні безумовного обов»язкового відселення  у визначеній позивачем грошовій сумі не підлягають задоволенню, оскільки такі виплати не були йому  нараховані, а суд не може перебирати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування допомоги замість органу, якому надані такі повноваження.

На підставі викладеного, суд дійшов переконання, що при нарахуванні коштів, передбачених                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                              ст. 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", відповідач діяв всупереч вимогам Закону, а тому, у відповідності до ч.2 ст. 11 КАС України, суд виходить за межі позовних вимог та визнає дії відповідача протиправними.

Керуючись ст.19 Конституції України, ст.37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та ст.ст. 8-11, 18, 71, 160, 161,  162, 267 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити  частково.

Визнати дії управління праці та соціального захисту населення Народицької районної державної адміністрації щодо виплати  ОСОБА_1 коштів, передбачених ст.37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, у фіксованому розмірі, протиправними.

Зобов’язати   управління праці та соціального захисту населення Народицької районної державної адміністрації здійснити перерахунок та виплату   ОСОБА_1 допомоги у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва, передбаченої ст.37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, у розмірі 50 % від мінімальної заробітної плати щомісячно, що розраховується  виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року з урахуванням отриманих коштів за вказаний період.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Зобов’язати управління праці та соціального захисту населення Народицької районної державної адміністрації    подати звіт про виконання судового рішення протягом одного місяця з дня набрання постановою законної сили.   

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Народицький районний суд Житомирстької області  шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови.   

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.   

Суддя:Є. Б. Бруховський