Справа № 2а-250

2011 року

П О С Т А  Н О В А

І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И

29 березня 2011 року                місто Запоріжжя

Жовтневий районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого –судді                     - Скользнєвой Н.Г.,

при секретарі                                - Голубятникової І.А.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до старшого сержанту міліції дорожньої патрульної служби взводу № 1 роти ДПС відділу державної автомобільної інспекції № 1 Запорізького міського управління УМВС Охрея Осипа Олексійовича про скасування постанови АР 1 № 033120 від 2 грудня 2010 року в справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження по справі, -

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до старшого сержанту міліції дорожньої патрульної служби взводу № 1 роти ДПС відділу державної автомобільної інспекції № 1 Запорізького міського управління УМВС Охрея Осипа Олексійовича про скасування постанови АР 1 № 033120 від 2 грудня 2010 року в справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження по справі.  

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 2 грудня 2010 року о 11 годині 20 хвилин, він,  рухаючись по перехрестю вулиці Грязнова/проспекту Леніна в місті Запоріжжі, здійснював поворот праворуч. При здійсненні зазначеного повороту, він, звернув увагу на те, що дорогу перетинають пішоходи, але іншу сторону проїзної частини, а коли він проїхав, пішоходи ще не почали перетинати його частину проїзної частини. Через декілька метрів він був зупинений інспектором ДПС 1 взводу роти ДПС ВДАІ ЗМУУМВС України в Запорізькій області Охрея О.О., який зазначив, що він порушив ПДР, не надав переваги у русі пішоходам, які переходили проїну частину, на яку він повертав та склав протокол про вчинення ним адміністративного правовопрушення та виніс постанову АР 1 № 033120 за фактом вчинення ним правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КпАП України про накладення адміністративного стягнення в сумі 425 гривень. Вважає, що у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачного ч. 2 ст. 122 КпАП України, оскільки діяв у відповідності до п.16.2 ПДР України та дорожньої обставки. На підставі викладеного, просить суд скасувати постанову АР 1 № 033120  інспектора ДПС 1 взводу роти ДПС ВДАІ ЗМУУМВС України в Запорізькій області Охрея О.О. від 2 грудня 2010 року про накладення на нього адміністративного стягнення по ч. 2 ст. 122 КпАП України в розмірі 425 гривень та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення  у зв”язку з відсутністю у його діях складу правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КпАП України.

          Позивач у судове засідання не з”явився, але надав суду заяву з проханням розглянути справу за його відсутності з зазначенням того, що на задоволенні адміністративного позову він наполягає в повному обсязі та просить його задовольнити.

          Відповідач у судове засідання не з”явився, але надав суду заяву з проханням розглянути справу за його відсутності, зазначивши, що проти адміністративного позову заперечує, вважає постанову законною та обґрунтованою та просив суд відмовити ОСОБА_1 у задоволенні  адміністративного позову.  

Взявши до уваги заяви позивача та відповідача, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 2 грудня 2010 року та постанови по справі АР 1 № 033120 про адміністративне правопорушення від 2 грудня 2010 року, ОСОБА_1  2 грудня 2010 року о 11годині 20 хвилин, рухаючись по перехрестю вулиці Грязнова та проспекту Леніна в місті Запоріжжі при звороті праворуч не надав переваги в русі пішоходам, які переходили проїзжу частину, на яку він повертав, чим порушив вимоги п. 16.2 ПДР України, що є правопорушенням, передбаченим ст. 122 ч. 2 КУпАП.  (а.с. 6-7)

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення,є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото -і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

З матеріалів справи також вбачається, що інспектор ДПС 1 взводу роти ДПС ВДАІ ЗМУУМВС України в Запорізькій області Охрей О.О. на момент складання протоколу про адміністративне правопорушення та винесення постанови АР 1 № 033120 від 2 грудня 2010 року, не мав будь-яких фактичних даних, на підставі яких можливо було встановити наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, оскільки мав тільки пояснення ОСОБА_1 і начебто відеозапис скоєння правопорушення, який стороною відповідача суду наданий не був.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КУпАП, відповідальність передбачено: за порушення водіями транспортних засобів правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонений сигнал світлофора пбо жест регулювальника, ненадання переваги у русі маршрутним транспортним засобам, порушення правил обгону і зустрічного проїзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування водієм під час руху транспортного засобу засобами зв’язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил н                                                                                                  авчальної їзди.  

Згідно п. 16.2 ПДР України (затверджені постановою Кабінету Міністраів України № 1306 від 10.10.2001р.), на регульованих і нерегульованих перехрестях водій, повертаючи праворуч або ліворуч, повинен дати дорогу пішоходам, які переходять проїзну частину, на яку він повертає, а також велосипедистам, які рухаються прямо в попутному напрямку.

Як вбачається з пояснень ОСОБА_1, останній при здійсненні зазначеного повороту звернув увагу на те, що дорогу перетинають пішоходи, але іншу сторону проїзної частини, а коли він проїхав, пішоходи ще не почали перетинати його частину проїзної частини.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 при здійснені руху по перехрестю вулиці Грязнова та проспекту Леніна в місті Запоріжжі керувався п. 16.2 ПДР України та п. 18.2 ПДР України.

Відповідно до ст. 280 КпАП України, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також не з'ясовані інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доводи, наведені позивачем, знайшли підтвердження під час розгляду справи по суті; постанова про адміністративне правопорушення є безпідставною та необгрунтованою, оскільки, відповідно ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

          Вимога позивача щодо закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення не підлягає задоволенню, оскільки відповідно до вимог ч. 3 ст. 222 КпАП України від імені органів внутрішніх справ (міліції) розгляд справи про адміністративне правоворушення і накладення адміністративного стягнення за адміністративні правопорушення, передбачені частинами 1, 2, 4, 5 ст. 121, ст. ст. 121-1, 121-2, частинами 1 та 2 ст. 122, частинами 1 та 2 ст. 123, ст. 125, ч. 1 ст. 126, частинами 1 та 2 ст. 127, частинами 3, 8 та 9 ст. 133-1 КУпАП –здійснюються працівниками Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України, які мають спеціальні звання і не  належать до компетенції суду, який розглядає позов про оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, 287-289 КпАП України,  суд –

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.  

Скасувати постанову серії АР 1 № 033120 старшого сержанту міліції дорожньої патрульної служби взводу № 1 роти ДПС відділу державної автомобільної інспекції № 1 Запорізького міського управління УМВС Охрея Осипа Олексійовича від 2 грудня 2010 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по ч. 2 ст. 122 КпАП України в розмірі 425 гривень.

В решті позовні вимоги залишити без задоволення.

У відповідності до ч. 2 ст. 171-2 КАС України постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя:                                                                                                    Н.Г.Скользнєва