ВИРОК

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

06 квітня 2011 року                                                                Справа  № 1-58/2011 р.

           Богородчанський районний суд  Івано-Франківської області                                                      

в складі: головуючого-судді                Гутича П.Ф.

                секретаря                                          Соловей Л.П.   

                 з участю прокурора                        Кузенка В.М.

                 захисника                                         ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Богородчани         справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1,          працюючого на посаді майстра зміни фанерного цеху Дзвиняцької філії ТзОВ "Уніплит",        не одруженого, не судженого, г-на України –по ч.2 ст.272 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2, працюючи на посаді змінного майстра фанерного цеху Дзвиняцької   філії ТзОВ "Уніплит", 24 листопада 2010 року порушив правила безпеки під час          виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві, особою, яка зобов’язана їх дотримувати, що спричинило тяжкі наслідки –тяжкі тілесні ушкодження ОСОБА_3

Злочин вчинено за таких обставин.

Наказом директора Дзвиняцької філії ТзОВ "Уніплит" № 106-кф від 3.09.2010 року ОСОБА_2 призначено на посаду майстра зміни фанерного цеху.

Відповідно до п.4.4.1 Посадової інструкції, майстер цеху забезпечує дотримання робітниками  трудової і виробничої дисципліни, правил і інструкцій з безпечного ведення робіт, технологічних режимів і регламентів, забезпечує застосування безпечних методів праці. Не допускає роботи на несправному устаткуванні і застосування несправних інструментів, пристроїв.

У відповідності з наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці № 15 від 26.01.2005 року, роботи по механічній обробці деревини, експлуатація обладнання деревообробної промисловості, відносяться до робіт з підвищеною небезпекою.

24.11.2010 року ОСОБА_2 при виконанні посадових обов’язків допустив до роботи на сушарці шпону СУР-4 МГ операторів ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, в якій не працював кінцевий вимикач огородження ланцюгових передач приводу механізму завантаження шпону.

Як наслідок, оператори неодноразово відчиняли захисне огородження ланцюгових передач приводу механізму завантаження сушарки та виправляли шпон, не зупиняючи привід.

Приблизно о 4 год. оператор ОСОБА_3, в обов’язки якої входила подача сирого шпону зі стола в завантажувальний пристрій сушарки, не зупинивши її привід, відчинила огородження передач приводу механізму завантаження, кінцевик вимикача якого не спрацював та не зупинив роботу. З метою виправлення залому шпону просунула руку між  ланцюгом приводу роликів другого поверху механізму завантаження, які рухалися. В результаті натяжна зірочка приводу захватила рукав халату і ліву руку оператора і ОСОБА_3 отримала тяжкі тілесні ушкодження.

Свою вину у вчиненому ОСОБА_2 визнав повністю та пояснив, що виконуючи посадові обов’язки майстра зміни, в ніч з 23 на 24 листопада 2010 року дійсно допустив до роботи оператора сушильної установки ОСОБА_3, особисто не перевіривши технічний стан сушарки СУР-4МГ. Внаслідок цього стався нещасний випадок на виробництві. Поступив так тому, що майстер попередньої зміни не повідомив йому про будь-які неполадки в роботі механізму.

Не оспорюючи фактичних обставин справи, кваліфікацію дій, відповідно до ст.299 КПК України ОСОБА_2 вказав про недоцільність дослідження доказів по справі.

Вина ОСОБА_2 доведена також зібраними в ході досудового слідства доказами.

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_3 показала, що в ніч на 24 листопада 2010 року працювала в 3-тю зміну. Під час зміни разом з напарницею ОСОБА_4 проводила роботи по cушці шпону лущельного на сушарці. В процесі роботи ОСОБА_4 попросила її поправити лист шпону, який зайшов один за одного. Не зупиняючи  роликового механізму подачі шпону, вона відчинила захисне огородження сушарки та виправляла  руками шпон, яких заломився. В цей час роликовий механізм захопив рукав халата і рука була затиснута механізмом подачі. Після цього була госпіталізована в Івано-Франківську ОКЛ, де їй була ампутована ліва рука.

Аналогічним чином вона поправляла шпон постійно.

Претензій до ОСОБА_2 не має. Просила суворо його не карати.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 53 від 22.02.2010 року у ОСОБА_3 малися тілесні ушкодження: травма лівої верхньої кінцівки з ранами лівого плеча, розміжченням м’язів та набряком м’яких тканин кінцівки, ушкодженням ліктьового та променевого нервів, що ускладнилась прогресуючою ішемією та некрозом м’яких тканин кінцівки та викликала необхідність ампутації лівої верхньої кінцівки на рівні верхньої третини лівого плеча. Дані тілесні ушкодження відносяться до тяжких, як таких що викликали втрату органа та його функцій.

Згідно з висновком експертизи технічного стану роликової сушки СУР-4МГ № 26.09.14.3078.10, нещасний випадок з ОСОБА_3 стався внаслідок неспрацювання кінцевого вимикача при відкритті огородження ланцюгової передачі сушарки.

У відповідності з актом № 3 про нещасний випадок з ОСОБА_3 від 8.12.2010 року, ОСОБА_2, допустивши до роботи працівників на несправному устаткуванні, допустив порушення п.4.4.1 Посадової інструкції майстра зміни фанерного цеху.

Суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_6, які виразилися в порушенні правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві, особою, яка зобов’язана їх дотримуватись, що  спричинило тяжкі наслідки, слід кваліфікувати по ч.2 ст.272 КК України.

При призначенні покарання ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують покарання.

Такими суд визнає його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Враховуючи вищенаведені обставини, особу винного, що злочин вчинив вперше, по місцю роботи та проживання характеризується позитивно, суд вважає, що його виправлення можливе без ізоляції від суспільства. Тому йому слід призначити покарання у виді обмеження волі, однак від відбування покарання звільнити з випробуванням, на підставі ст.75 КК України.

При цьому суд також враховує грубу необережність при виконанні трудових обов’язків з боку потерпілої, її думку про незастосування до підсудного суворого покарання.

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд,

     з а с у д и в:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.272 КК України та призначити покарання 2 роки обмеження волі з позбавленням права займати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих обов’язків на 1 рік.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік.

У відповідності з ст.76 КК України зобов’язати ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти ці органи про зміну місця проживання та роботи, періодично з’являтися туди для реєстрації.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити попередньообраний –підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 15 діб з моменту його проголошення.

          Головуючий