Справа №  2-а-2461/11  

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

05 травня 2011 року                                                                            м. Івано-Франківськ

 Тисменицький районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді                                          Струтинського Р.Р.,

секретаря                                                          Кожуховської О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Тисменицького районного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі про визнання неправомірними дій та перерахунок раніше призначеної пенсії згідно ст. 51 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катасрофи”, -

встановив:

Позивач звернувся з адміністративним позовом до відповідача про визнання неправомірними дій та перерахунок раніше призначеної пенсії згідно ст. 51 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катасрофи”. Свої позовні вимоги обгрунтував тим, що 01.04.2002 року йому відповідачем  призначено пенсію за віком. Його загальний трудовий стаж складає 29 років, крім того є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС другої категорії. В грудні 2010 року він  звернувся до відповідача із заявою про перерахунок раніше призначеної додаткової пенсії як потерпілому від наслідків аварії на ЧАЕС другої категорії, згідно ст. ст.ст.51, 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, визначеної ч.1 ст.28 Закону України „Про  загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленому Закону України про Державний бюджет на відповідні роки. Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі відмовило йому у проведенні перерахунку та інформувало, що йому виплачується додаткова пенсія у розмірі 15% від прожиткового мінімуму. Вважає, що відповідач по справі додаткову пенсію призначив йому невірно, а його дії щодо не проведення перерахунку додаткової пенсії є незаконними виходячи з наступного. Згідно ст. 51 вищевказаного Закону особам, віднесеним до категорії 2, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 30 процентів мінімальної пенсії за віком. Розмір мінімальної заробітної плати у 2002-2003 роках встановлювався спеціальними Законами (Про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2002 та  2003 роки), а у 2004-2006 роках - Законами про Державний бюджет на відповідний рік. В подальшому законодавцем було внесено зміни в ст. 67 Закону, згідно яких доплати встановлювались в залежності від мінімальної пенсії (прожиткового мінімуму). Частиною 3 ст.67 Закону, яка набрала чинності 31.10.2006р., визначено, що у разі збільшення визначеного законом розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, підвищується розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму. Оскільки пенсія йому має визначитись виходячи з мінімальної  пенсії за віком, яка встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то у разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії повинен проводитись, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком. Проте, відповідач йому проводить виплату додаткової пенсії як потерпілому від наслідків аварії на ЧАЕС другої категорії у заниженому розмірі - 15%, а не у розмірі 30% прожиткового мінімуму.

Позивач в судове засідання не з”явився. Від нього надійшла заява, в якій він просив справу розглядати без його участі, позов підтримує, просив його задоволити.

Представник відповідача в судове засідання не з”явився. Від нього надійшла заява, в якій він просив справу розглядати без його участі, позов не визнає, просив відмовити у його задоволенні. У поданому суду запереченні суду пояснив, що позивач дійсно є потерпілим від Чорнобильської катастрофи другої категорії та отримує пенсію, яка відповідно до ст.49 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” складається з державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 15% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Зазначив, що твердження позива щодо застосування як базової величини для перерахунку пенсії відповідно до ст.54 вказаного Закону є помилковим, оскільки за ч.4 ст. 54 Закону порядок обчислення пенсії по інвалідності визначається КМ України, що і було передбачено даними постановами, які за період 2005-2007 роківне не визнані такими, що не підлягають застосуванню чи скасованими.  Крім того, визначення поняття мінімального розміру пенсії за віком закладено в Законі України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” і підлягає застосуванню тільки щодо пенсій призначених за цим законом. Окрім того, просив застосувати позовну давність, встановлену ст.ст. 99, 100 КАС України.

            Дослідивши матеріали справи та зібрані по справі докази, суд вважає, що  позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

 Судом встановлено, що 01 квітня 2002 року позивачу управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі призначено пенсію за віком. Мій загальний трудовий стаж складає 29 років, крім того є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС другої категорії, що підтверджується копією трудової книжки, пенсійної книжки, посвідченням учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, розпорядженням управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі.

В грудні 2010 року він звернувся до управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області із заявою про перерахунок раніше призначеної додаткової пенсії як потерпілому від наслідків аварії на ЧАЕС другої категорії, згідно ст. ст.ст.51, 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, визначеної ч.1 ст.28 Закону України „Про  загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленому Закону України про Державний бюджет на відповідні роки. Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі листом від 31.12.2010р. № 5057/М-15 відмовило йому у проведенні перерахунку та інформувало, що  виплачується додаткова пенсія у розмірі 15% від прожиткового мінімуму.

Так, відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 ст.46 Конституції України - громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991р. №796-XII.

Згідно статті 49 Закону пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до ст. 51 Закону особам, віднесеним до категорії 2, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 30 процентів мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до припису ст. 67 Закону (в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати.

Частиною третьою ст.67 Закону, яка набрала чинності 31.10.2006р., визначено, що у разі збільшення визначеного законом розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, підвищується розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Відповідно до статті 63 Закону фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок державного бюджету.

Згідно чинного законодавства розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Розмір прожиткового мінімуму встановлюється Законами  про Державний бюджет на відповідний рік.

Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить тільки від нового розміру прожиткового мінімуму.

Оскільки пенсія мені має визначитись виходячи з мінімальної  пенсії за віком, яка встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то у разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачу повинен проводитись, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.

Проте, суб’єкт владних повноважень, всупереч перелічених вимог Законів України  позивачу проводить виплату додаткової пенсії як потерпілому від наслідків аварії на ЧАЕС другої категорії  у заниженому розмірі - 15%, а не у розмірі 30% прожиткового мінімуму та/або у розмірі, що встанолювались Постановами КМУ (підзаконними актами), які носять нижчу юридичну силу і невідповідали вимогам Конституції України та суперечили вимогам ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Таким чином, своїми протиправними діями управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі порушило право позивача на соціальний захист та на належний життєвий рівень.

         Згідно ст. 99 ч.2 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Судом встановлено, що позивач звернувся до суду з адміністративним позовом лише 15.03.2011 року, а тому у задоволенних вимог в частині перерахунку раніше призначеної пенсії згідно ст. 51 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катасрофи”  за період з 01 квітня 2002 року до 14 вересня 2011 року, з урахуванням виплачених сум, слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.49, 51, 63, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ч.2 ст.87 Закону України "Про пенсійне забезпечення", Законом України „Про державний бюджет на 2010 рік”, Законом України „Про державний бюджет на 2011 рік” та  керуючись ст.ст. 158, 159-163, 167 КАС Укаїни, суд,-

постановив:

Позов задоволити частково.

  Визнати незаконними дії управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області щодо з відмови   ОСОБА_1, в перерахунку додаткової пенсії як потерпілому від наслідків аварії на ЧАЕС другої категорії, згідно ст. ст.ст.51, 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, визначеної ч.1 ст.28 Закону України „Про  загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленому Законом України „Про державний бюджет на 2010 рік”, Законом України „Про державний бюджет на 2011 рік” з 15.09.2010 року, з урахуванням виплачених сум.

 Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області провести ОСОБА_1, перерахунок додаткової пенсії як потерпілому від наслідків аварії на ЧАЕС другої категорії, згідно ст. ст.ст.51, 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, визначеної ч.1 ст.28 Закону України „Про  загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленому  Законом України „Про державний бюджет на 2010 рік”, Законом України „Про державний бюджет на 2011 рік” з 15.09.2010 року, з урахуванням виплачених сум.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тисменицький районний суд Івано-Франківської області.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС  – з дня складення в повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб”єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч. 4 ст. 167 КАС, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п”ятиденного строку з моменту отримання суб”єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.  

      Головуючий                                                                                               Струтинський Р.Р.