Народицький районний суд Житомирської області    

                            Справа № 2-а-92/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 18 березня 2011р.                                                                              смт.Народичі

   Народицький районний суд Житомирської області в складі:

головуючого –судді                    Бруховського Є.Б.,

розглянувши у письмовому провадженні  справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці і соціального захисту населення Народицької районної державної адміністрації про стягнення коштів, передбачених Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач 16.03.2009 року звернувся до суду з зазначеним позовом  та просить стягнути на його користь з управління праці та соціального захисту населення Народицької районної державної адміністрації за період з 05.11.1999 року по 30.04.2001 року  не виплачені кошти, що передбачені ст.39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”(надалі Закон) в сумі 5224,16 грн.,мотивуючи тим, що він  отримував зазначені кошти у відповідача не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати, як це визначено в Законі, а згідно постанови КМ України № 836 від 26.07.96, що призвело до порушення його прав. Розмір не виплачених коштів за ст. 39 Закону становить вказану вище суму.

Сторони просять справу  розглядати без їх участі, представник відповідача проти задоволення позову заперечує.

Дослідивши  докази, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Позивач з 05.11.1999 року по 30.04.2001 року  працював  в смт.Народичі  Житомирської області, яке Переліком населених пунктів Житомирської і Київської областей, віднесених до зони радіоактивного забруднення внаслідок катастрофи, затвердженого постановою КМ України № 106 від 23.07.91 та розпорядженням КМ України № 17 від 12.01.93,  віднесено до зони безумовного  обов»язкового відселення.

Вказані обставини підтверджуються наданими копіями паспорту, трудової книжки,  посвідченням потерпілого ЧАЕС, довідкою.

Відповідно до ст.с 39 Закону позивач має право на відповідні доплату та допомогу, які отримувала згідно постанови КМ України № 836 від 26.07.96 в конкретних розмірах, а зокрема, за за ст.39 –13,2 грн.

Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Законом передбачені наступні виплати:

ст.39 - громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата у зоні безумовного  обов’язкового  відселення –3 мінімальні заробітні плати.

Постановою КМ України № 836 від 26.07.96 усупереч Закону встановлено конкретні розміри допомоги та доплати і, зокрема:

для доплати громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення у зоні безумовного (обов’язкового) відселення –1320 тис. крб. (13,2 грн. за гр. реф.).

Відповідно до ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

           Законом визначено вказані виплати в кратному розмірі від мінімальної заробітної плати в Україні, а Кабінету Міністрів надано право проводити лише роз’яснення порядку його застосування(статті 62 та 67) та підвищувати розміри доплат, пенсій і компенсацій, передбачених Законом, відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати, але не зменшення їх та встановлення їх у твердій сумі, яка не відповідає Закону.

Частиною 2 ст.9 КАС України визначено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

За таких обставин, коли підзаконний нормативний акт суперечить Закону, обмежуючи права громадян, визначені останнім, застосування зазначеної постанови не можливе.

Позивачем  ставиться питання про стягнення коштів за період   з 05.11.1999 року по 30.04.2001 року.

Згідно ст.99 КАС України ( в редакції закону діючого на момент подачі позовної заяви)  для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який,  якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів  у зв"язку з чим вимоги позивача щодо стягнення коштів, передбачених ст. 39    Закону не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.19 Конституції України, ст.39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та ст.ст. 8-11, 18, 71, 160, 161,  162 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Народицької районної державної адміністрації про стягнення доплати до заробітної плати, передбаченої ст.39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за період з 05.11.1999 року по 30.04.2001 року, відмовити за  безпідставністю.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Народицький районний суд Житомирстької області  шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови.   

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.    

Суддя:Є. Б. Бруховський