Народицький районний суд Житомирської області    

                            Справа № 2-а-72/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2011р.                                                                              смт.Народичі

   Народицький районний суд Житомирської області в складі:

головуючого –судді                    Бруховського Є.Б.,      

розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці і соціального захисту населення Народицької районної державної адміністрації про стягнення коштів, передбачених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", -

                                                              ВСТАНОВИВ:

Позивач 13.03.2009 року звернулась до суду з зазначеним позовом та  просить визнати дії відповідача неправомірними та   стягнути  управління праці та соціального захисту населення Народицької РДА (надалі УПСЗН)    на її користь   за період з 01.01.1997 року по 31.03.2002 року не виплачену доплату  як громадяну, який працював на територіях радіоактивного забруднення у зоні гарантованого добровільного відселення, передбачені ст.39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”(надалі Закон) в сумі 8673,53 грн. та підвищення  до пенсії непрацюючим пенсіонерам передбачене ст.39 Закону в сумі 25556 грн. за період з  21.08.2006 року  по 31.12.2008 року, мотивуючи тим, що він отримував зазначені кошти у відповідача не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати, як це визначено в Законі, а згідно постанови КМ України № 836 від 26.07.96, що призвело до порушення його прав. Розмір не виплачених коштів за ст.39 Закону становить вказану вище суму.

Позивач в судове засідання не з’явилась, але просить справу розглядати без її участі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, але надіслав заяву, в якій просить справу розглядати без його участі, проти задоволення позову заперечує.

Дослідивши в судовому засіданні докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню  з наступних підстав.

Позивач   з 01.01.1997 року по 31.03.2002 року працювала в с.Закусили Народицького району,  з 21.08.2006 року перебуває на пенсії та постійно проживає в с.Закусили Народицького району Житомирської області, яке Переліком населених пунктів Житомирської і Київської областей, віднесених до зони радіоактивного забруднення внаслідок катастрофи, затвердженого постановою КМ України № 106 від 23.07.91 та розпорядженням КМ України № 17 від 12.01.93,  віднесено до зони  гарантованого добровільного відселення.

Відповідно до ст.ст.37, 39 Закону позивач має право на відповідні доплати та допомоги, які отримувала згідно постанови КМ України № 836 від 26.07.96 в конкретних розмірах, а зокрема, за ст.39 –10,5 грн.

Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Законом передбачені наступні виплати:

         ст.39 Закону – громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата у зоні гарантованого добровільного відселення –2 мінімальні заробітні плати;

ст.39 –непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, підвищується пенсія в зоні гарантованого добровільного відселення в розмірі 2 мінімальних заробітних плат.

Постановою КМ України № 836 від 26.07.96 усупереч Закону встановлено конкретні розміри допомоги та доплати і, зокрема:

для доплати громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення у зоні гарантованого добровільного відселення –1050 тис. крб. (10,5 грн. за гр. реф.);

для підвищення пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення у зоні гарантованого добровільного відселення –1050 тис. крб. (10,5 грн. за гр. реф.).

Відповідно до ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

 Законом визначено вказані виплати в кратному розмірі від мінімальної заробітної плати в Україні, а Кабінету Міністрів надано право проводити лише роз’яснення порядку його застосування(статті 62 та 67) та підвищувати розміри доплат, пенсій і компенсацій, передбачених Законом, відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати, але не зменшення їх та встановлення їх у твердій сумі, яка не відповідає Закону.

Частиною 2 ст.9 КАС України визначено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

За таких обставин, коли підзаконний нормативний акт суперечить Закону, обмежуючи права громадян, визначені останнім, застосування зазначеної постанови не можливе.

Позивачем ставиться питання  про стягнення не виплаченої доплати громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення у зоні гарантованого добровільного відселення, передбаченої ст. 39  Закону за період з  01.01.1997 року по 31.03.2002 року та підвищення  до пенсії непрацюючим пенсіонерам передбачене ст.39 Закону  за період з  21.08.2006 року  по 31.12.2008 року.

Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України ( в редакції закону діючого на момент подачі позовної заяви)  для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, у зв"язку з чим вимоги позивача в частині стягнення доплати громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення у зоні гарантованого добровільного відселення, передбаченої ст. 39 Закону   за  період з 01.01.1997 року по 31.03.2004  року  слід відмовити в  зв’язку з пропуском строків  позовної  давності.

Позивачем не надано доказів щодо отримання  у відповідача підвищення  до пенсії непрацюючим пенсіонерам, передбаченого ст.39 Закону  за період з 21.08.2006 року  по 31.12.2008 року, а тому, в задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити за безпідставністю.

Статтею 62 Закону визначено, що роз’яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов’язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб’єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.

Відповідно до п. 2 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМ України № 936 від 20.09.05, управління праці та соціального захист у населення не визначені розпорядниками коштів, що стосуються надбавки до пенсії.

В абз.2 п.2 Постанови КМ України № 936 від 20.09.05 вказано, що втрачають чинність пункти 20-22, 25-28, 30, 32-35 Порядку використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, затвердженого постановою КМ України від 20.06.00 № 987, тобто п.24 Порядку, який стосується виплат пенсіонерам, є чинним.

Відповідно до п.24 Порядку використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, затвердженого постановою КМ України від 20.06.00 № 987, видатки, пов’язані з наданням пільг щодо пенсійного забезпечення згідно із Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (пенсій на пільгових умовах за віком і стажем роботи, пенсій по інвалідності та у зв’язку з втратою годувальника, додаткові пенсії, щомісячні компенсації  за втрату годувальника, підвищені пенсії і допомога), провадяться органами, які виплачують пенсію, а тому, вимога позивача до УПСЗН Народицької РДА про стягнення підвищення  до пенсії непрацюючим пенсіонерам, передбаченого ст.39 Закону за період з 01.09.2006 року  по 31.12.2008  року є безпідставною.

Керуючись ст.19 Конституції України, ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та ст.ст. 8-11, 18, 71, 160, 161,  162 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Народицької районної державної адміністрації про стягнення підвищення до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, передбаченого ст.39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, за період з  01.01.1997 року по 31.03.2002 року та з  21.08.2006 року  по 31.12.2008 року, відмовити за  безпідставністю.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного адміністративного суду м. Житомир через Народицький районний суд Житомирстької області  шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови.   

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.   

Суддя:Є. Б. Бруховський