Справа №  2-а-14/11  

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

13 квітня 2011 року                                                                            м. Івано-Франківськ

 Тисменицький районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді                                          Струтинського Р.Р.,

секретаря                                                          Кожуховської О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Тисменицького районного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Держкомзему в Тисменицькому районі про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

встановив:

Позивач звернувся з адміністративним позовом до відповідача про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. Свої позовні вимоги обгрунтував тим, що 30.08.2010 року відповідачем на нього складено постанову № 258/201 та притягнено до адміністративної відповідальності за ст. 53/1 КУпАП, згідно якої, на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 255 грн. З даної постанови вбачається, що він самовільно зайняв частину вулиці (дороги) шляхом складання на дорозі матеріалів: землі, пісочної суміші, площа самовільно зайнятої земельної ділянки становить 0,0007 га. З даною постановою непогоджеється, оскільки він спільно із своєю дружиною ОСОБА_2, проживає в будинку № 4А, що належить їй та її сестрі ОСОБА_3 по вул. Грушевського м. Тисмениця, Івано-Франківської області, а отже не є власником будинковолодіння ні користувачем земельної ділянки. Проте, дійсно його дружина на земельній ділянці, на якій розміщено будинковолодіння, зберігає будівельні матеріали. Посилання відповідача на те, що будівельні матеріали зберігаються на дорозі не відповідає дійсності у зв’язку з тим, що як вбачається з викопіювання генерального плану забудови між будинковолодіннями № 2, № 2А, № 4, № 4А, №6, № 6А немає дороги та на вул. Грушевського м. Тисмениця ніхто ніяких будівельних матеріалів не зберігав. Крім того, відповідач у протоколі про адміністративне правопорушення вказує, що земельна ділянка використовується без документів, що посвідчують право власності чи право користування. Однак, останнім не враховано, що згідно земельного законодавста у разі набуття права власності на жилий  будинок,  будівлю  або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розміщені ці об’єкти. До особи,  яка набула яка набула право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, які розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Оскільки, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, згідно договору дарування від  27.08.2008 року, набули право власності на вказане вище будинковолодіння, тому останні набули право на земельну ділянку хоча і не виготовили відповідного державного акту.  Також згідно припису ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладене не пізніше ніж як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – два місяці з дня його виявлення. Всупереч вимог даної станні його притягнуто до відповідальності через 2,5 місяця з часу складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Позивач в судове засідання не з”явився. Від нього надійшла заява, в якій він просив справу розглядати без його участі, позов підтримує, просив його задоволити.

Представник відповідача в судове засідання не з”явився, хоча про час та місце розгляду справи належним чином повідомлявся.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до переконання, що позовні вимоги слід задоволити з наступних підстав.

           Судом встановлено, що 30.08.2010 року управління Держкомзему в Тисменицькому районі відносно позивача складено постанову № 258/201 та притягнено до адміністративної відповідальності за ст. 53-1 КУпАП, згідно якої, на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 255 грн. З даної постанови вбачається, що останній самовільно зайняв частину вулиці (дороги) шляхом складання на дорозі матеріалів: землі, пісочної суміші, площа самовільно зайнятої земельної ділянки становить 0,0007 га.

           Позивач спільно із своєю дружиною ОСОБА_2, проживає в будинку № 4А, що належить їй та її сестрі ОСОБА_3 по вул. Грушевського м. Тисмениця, Івано-Франківської області на підставі договору дарування від 27.08.2008 року (а.с.7). Його дружина на земельній ділянці, на якій розміщено будинковолодіння, дійсно зберігає будівельні матеріали.

Твердження відповідача про те, що будівельні матеріали зберігаються на дорозі не відповідає дійсності у зв’язку з тим, що як вбачається з викопіювання генерального плану забудови між будинковолодіннями № 2, № 2А, № 4, № 4А, №6, № 6А немає дороги (а.с.8).

Зазначивши у оскаржуваному протоколі про адміністративне правопорушення , що земельна ділянка використовується без документів, що посвідчують право власності чи право користування, що суперечить нормам Земельного кодексу України.

Згідно ст.120 ч.1  ЗК України у разі набуття права власності на жилий  будинок,  будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розміщені ці об’єкти. До особи,  яка набула яка набула право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, які розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Відповідно до ст. 120 ч.2 якщо  жилий  будинок,  будівля  або  споруда  розміщені на  земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то у разі набуття права власності на ці об’єкти до набувача переходить  право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Оскільки, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, згідно вищевказаного договору дарування   набули право власності на вказане будинковолодіння, тому останні набули право на земельну ділянку, хоча і не виготовили відповідного державного акту.  

За таких обставин, посилання відповідача на порушення позивачем вимог ст. ст. 125, 126, 211 ЗК України є  безпідставним, а притягнення його до адміністративної є незаконним.

Статтею 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладене не пізніше ніж як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – два місяці з дня його виявлення.

Всупереч вимогам даної норми статті управлінням Держкомзему в Тисменицькому районі притягнуто позивача до відповідальності через 2,5 місяця з часу складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Виходячи з вищенавеного, суд приходить до переконання, що позовні вимоги є підставними і обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

          На підставі наведеного, відповідно до ст.ст. 268, 278, 287, 288-289, 294 КУпПА та  керуючись , ст.ст. 158, 159-163, 167 КАС Укаїни, суд,-

постановив:

Позов задоволити.

            Скасувати постанову Управління Держкомзему в Тисменицькому районі № 258/201 від 30.08.2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.53-1 КУпАП та накладення штрафу у розмірі 255 грн.

           Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 53-1 КУпАП щодо ОСОБА_1 закрити у зв’язку з відсутністю складу правопорушення.

           Постанова суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий                                                                                      Р.Р.Струтинський