ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

26 вересня 2006 р.

№ 17/223

Колегія  суддів  Вищого господарського суду України  у складі:

головуючого  судді                                              Кузьменка М.В.,

суддів                                                                       Васищака І.М.,

                                                                                  Палій В.М.,

розглянувши     касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “АрмаПром” на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2006р.  

у  справі                 №17/223 господарського суду м. Києва

за позовом             Відкритого акціонерного товариства

“Комерційний банк “Надра”

до відповідачів     Товариства з обмеженою відповідальністю „АрмаПром”,   Закритого акціонерного товариства

“Кролевецький арматурний завод”,

                                Закритого акціонерного товариства “Кролевецьпромарматура”

про                          визнання договору недійсним, звернення стягнення на предмет застави

за участю представників:

ВАТ “КБ “Надра” –Козій С.М., Суденко Р.В.;

ТОВ “АрмаПром” –Котлубай В.А., Філоненко В.О.;

ЗАТ “Кролевецький арматурний завод” –не з’явилися;

ЗАТ “Кролевецьпромарматура” –  не з’явилися

в с т а н о в и л а :

Рішенням господарського суду м. Києва від 11.07.2005р. позов задоволено. Відповідно до рішення суду:

-          визнано недійсним договір купівлі-продажу майнового комплексу “Кролевецький арматурний завод” від 19.09.2003р., укладений між ЗАТ “Кролевецький арматурний завод” і ТОВ “АрмаПром”, з моменту його укладення;

-          звернуто стягнення на предмет застави шляхом вилучення його та передачі у власність ВАТ “КБ “Надра” (т.2 а.с.95-101).

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.10.2005р. рішення господарського суду м. Києва від 11.07.2005р. залишено без змін (т.2 а.с.169-176).

Постановою Вищого господарського суду України від 07.02.2006р. постанова Київського апеляційного господарського суду від 04.10.2005р. залишена без змін (т.2 а.с.205-211).

Ухвалою Верховного Суду України від 30.03.2006р. у порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 07.02.2006р. у цій справі відмовлено (т.3 а.с.69).

28.02.2006р. до господарського суду м. Києва надійшла заява ВАТ “Комерційний банк “Надра” про роз’яснення рішення прийнятого у даній справі (т.3 а.с.11-12).

Відповідно до ухвали господарського суду м. Києва від 02.03.2006р. роз’яснено, що рішення господарського суду м. Києва від 11.07.2005р. у даній справі є правовстановлюючим документом, який є підставою для реєстрації права власності заставодержателя –Відкритого акціонерного товариства “Комерційний банк “Надра” на заставленє майно вартістю 1 694 136,35доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 8 555 388,61грн. (за курсом НБУ 5,05грн. за 1 долар США) згідно договору застави від 09.07.2001р., що знаходиться за адресою: Сумська обл., м. Кролевець, вул. І.Франка,25. Крім того, зазначеною ухвалою виправлено допущену у рішенні суду описку шляхом викладення абзацу третього його резолютивної частини у новій редакції (т.3 а.с. 20-23).

ТОВ “АрмаПром”, не погоджуючись з ухвалою господарського суду м. Києва від 02.03.2006р. звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у прийнятті якої ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2006р. відмовлено (т.3 а.с.93,94).

Відмовляючи у прийнятті поданої апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що чинне законодавство не передбачає можливості оскарження ухвали про роз’яснення рішення суду та виправлення допущених у ньому описок.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 03.08.2006р. порушено касаційне провадження за скаргою ТОВ “АрмаПром” на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2006р.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою апеляційної інстанції, ТОВ “АрмаПром” просить її скасувати, а справу передати для розгляду поданої апеляційної скарги по суті заявлених у ній вимог.

В обґрунтування вимог касаційної скарги, ТОВ “АрмаПром” посилається на порушення судом апеляційної інстанції його конституційного права на оскарження судових актів в апеляційному порядку, визначеного ст.129 Конституції України. Крім того, скаржник вважає, що оскаржувана ухвала не роз’яснює прийняте рішення, а встановлює порядок його застосування.

ВАТ “Комерційний банк “Надра” у відзиві на касаційну скаргу, вважаючи її доводи безпідставними, просить ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2006р. залишити без змін.

Колегія суддів, приймаючи до уваги, що в силу положень ч.2 ст.11113 ГПК України, касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В силу ст.106 ГПК України, ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у випадках, передбачених цим ГПК України та Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Вказана норма обмежує перелік ухвал, які можуть бути предметом апеляційного оскарження, ухвалами, оскарження яких прямо передбачено ГПК України та Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Чинне законодавство не передбачає право самостійного оскарження ухвали про роз’яснення рішення суду та виправлення описки (ст.89 ГПК України), що вірно встановлено судом апеляційної інстанції.

Встановивши, що скаржником подано апеляційну скаргу на судовий акт, який не підлягає оскарженню, суд апеляційної інстанції правомірно відмовив у її прийнятті (також див. п.5 роз’яснення президії Вищого господарського суду України від 28.03.2002р. №04-5/366).

За таких обставин, суд апеляційної інстанції обґрунтовано та з дотриманням вимог законодавства відмовив ТОВ “АрмаПром” у прийнятті апеляційної скарги на ухвалу господарського суду м. Києва від 02.03.2006р.

Посилання скаржника на те, що за своїм змістом ухвала господарського суду м. Києва від 02.03.2006р. не є ухвалою про роз’яснення та виправлення описки необґрунтовані.

Так, у відповідності з ст.89 ГПК України, суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення.

Роз’яснення судового рішення необхідно тоді, коли його зміст викладено нечітко, його положення незрозумілі, внаслідок чого реалізація такого рішення викликає труднощі чи стає неможливою.

З матеріалів справи вбачається, що однією з позовних вимог у даній справі  є вимога позивача звернути стягнення на майно, що є предметом застави, шляхом передачі його у власність ВАТ “КБ “Надра”( т.2 а.с.44-46). Щодо цієї вимоги судом прийнято рішення, що вбачається із змісту судових актів, прийнятих першою, апеляційною та касаційною інстанцій. Реалізація рішення суду викликає труднощі.

Таким чином, посилання скаржника на те, що ухвала господарського суду м. Києва від 02.03.2006р. за своїм змістом не є ухвалою про роз’яснення та виправлення описки безпідставні і обґрунтовано не взяті до уваги апеляційною інстанцією при вирішенні питання щодо прийняття поданої скарги.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119- 11111, 11113  ГПК України, колегія суддів

                                          П О С Т А Н О В И Л А :

ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2006р. у справі №17/223 господарського суду м. Києва залишити без змін, а касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “АрмаПром” –без задоволення.

           Головуючий  суддя                                                       Кузьменко М.В.

Судді                                                                                Васищак І.М.                        

                                                                                                 Палій В.М.