Справа № 2-1745/11

РІШЕННЯ

заочне

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.04.2011 року                                                                                                    м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

          Головуючого –судді   Тихомирова І.В.

          при секретарі –          Амосовій О.Ю.

          за участю позивача -  ОСОБА_1

          представника позивача –ОСОБА_2

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нікополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення від спадкування, визнання права власності на спадкове майно у порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

          Позивач звернувся до суду із позовом про усунення від права на спадкування, визнання права власності на спадкове майно у порядку спадкування за законом посилаючись на наступні обставини.

          Її чоловікові, ОСОБА_4, на праві спільної сумісної власності подружжя належало наступне майно:

-  1/3 частина домоволодіння АДРЕСА_1;

- земельна ділянка, загальною площею 0,064 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1;

- автомобіль ГАЗ –3110, державний номер НОМЕР_1, 2003 року випуску, тип –седан, кузов НОМЕР_2, шасі № НОМЕР_3.

          За життя ОСОБА_4 не залишив жодних заповідальних розпоряджень стосовно належного йому майна.

          ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4 помер. Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої входило вищевказане спірне спадкове майно. Спадкоємцями першої черги за законом після його смерті були позивач, відповідач та донька позивачки –ОСОБА_5 –яка у встановлений законом строк подала заяву про відмову від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1

          В установленому законом порядку ОСОБА_1 звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв’язку з тим, що між нею та ОСОБА_3 виник спір про право на спадщину.

Крім того, позивачка посилається на те, що вона прийняла спадщину фактично, шляхом спільного проживання зі спадкодавцем до його смерті і вступу в управління спадковим майном.

ОСОБА_1 просить суд усунути ОСОБА_3 від спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, поскільки ОСОБА_4 останні роки свого життя тяжко хворів на злоякісне новоутворення (рак) шлунку, потребував постійної сторонньої допомоги та догляду, уваги, побутового та медичного обслуговування.

          Водночас, ОСОБА_3 вів антисуспільний спосіб життя, зрідка відвідував свого батька, зловживав наркотичними речовинами, злісно ухилявся від надання йому матеріальної та моральної допомоги, в якій ОСОБА_4 потребував в силу тяжкої хвороби. ОСОБА_4 вимушений був змиритися з байдужим ставленням сина і розраховувати тільки на піклування та турботу ОСОБА_1 В той же час ОСОБА_4, не дивлячись на байдуже ставлення до нього ОСОБА_3, оплачував його навчання у Європейському університеті фінансів, інформаційних систем, менеджменту та бізнесу.

          ОСОБА_1 взяла на себе усі витрати на клопоти по утриманню та догляду за ОСОБА_4, а після його смерті понесла усі витрати по його похованню.

          Як за життя ОСОБА_4, так і після його смерті ОСОБА_1 несла і несу всі витрати по утриманню спірного домоволодіння і сплаті комунальних послуг по ньому. ОСОБА_3 цього ніколи не робив.

          Після смерті ОСОБА_4 позивачка виплатила його особистий борг в розмірі 11000 грн., ОСОБА_3 від сплати даного боргу ухилився.          

          Виходячи з наведеного, позивач та його представник просять суд задовольнити позов.

          Відповідач у судове засідання не зявився, про день та час слухання справи був повідомлений належним чином, причини його неявки суду невідомі, письмових заперечень проти позову він не надав. Суд, зясувавши думку інших учасників процесу, вважає за можливе слухати справу у порядку ст. 224 ЦПК України.

          Заслухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

          Відповідно до ч. 5 ст. 1224 ЦК України за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

          Як зазначено в абз. 3 п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у спорах про спадкування»від 30.05.2008 року № 7 безпорадним слід  розуміти стан особи, обумовлений віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечувати умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги і опіки.

Як було встановлено судом, чоловікові позивачки, ОСОБА_4, на праві спільної сумісної власності подружжя належало наступне майно:

-  1/3 частина домоволодіння АДРЕСА_1;

- земельна ділянка, загальною площею 0,064 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1;

- автомобіль ГАЗ –3110, державний номер НОМЕР_1, 2003 року випуску, тип –седан, кузов НОМЕР_2, шасі № НОМЕР_3.

          За життя ОСОБА_4 не залишив жодних заповідальних розпоряджень стосовно належного йому майна.

          ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4 помер. Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої входило вищевказане спірне спадкове майно. Спадкоємцями першої черги за законом після його смерті були позивач, відповідач та донька позивачки –ОСОБА_5 –яка у встановлений законом строк подала заяву про відмову від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1

          В установленому законом порядку ОСОБА_1 звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв’язку з тим, що між нею та ОСОБА_3 виник спір про право на спадщину.

ОСОБА_1 прийняла спадщину фактично, шляхом спільного проживання зі спадкодавцем до його смерті і вступу в управління спадковим майном (а. с. 6 –37).

          Виконавши вимоги абз. 3 п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у спорах про спадкування»від 30.05.2008 року № 7, суд вивчив медичну довідку про причину смерті ОСОБА_4, згідно якого він страждав на злоякісне новоутворення (рак) шлунку (а. с. 13). Ця хвороба і призвела до смерті ОСОБА_4,

          ОСОБА_6 помер у віці 56 –ти років.

          Таким чином у суду не викликає сумнівів та обставина, що ОСОБА_4 через похилий вік і тяжку хворобу був у безпорадному стані, не міг самостійно забезпечувати умови свого життя та потребував постійного стороннього догляду.

          У суду не викликає сумнівів та обставина, що ОСОБА_3 ухилявся від надання допомоги ОСОБА_4, який через похилий вік і тяжку хворобу був у безпорадному стані, не міг самостійно забезпечувати умови свого життя та потребував постійного стороннього догляду.

          Так, свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснила, що вона протягом п’яти років знає сім’ю ОСОБА_4, робила ремонт у їхньому будинку протягом двох місяців, часто відвідувала їх як гість.

          За її присутності вона бачила ОСОБА_3 тільки один раз, він сварився з батьком, після чого ОСОБА_4 довелося викликати «швидку». Жодного разу ОСОБА_3 своєму батькові матеріально не допомагав, ліки не купував, до лікарні не возив, не доглядав за ним, не підтримував морально, вів бродяжницький спосіб життя. Також ОСОБА_7 підтвердила ту обставину, що ОСОБА_4 сплачував кошти за навчання ОСОБА_3, однак у відповідь на батьківську турботу ОСОБА_3 ставився зовсім байдуже.

          За ОСОБА_4 доглядала лише ОСОБА_1, відносини між ними були приязними, вони були міцною сім’єю.  

          Свідок ОСОБА_8 пояснила суду, що знає родину ОСОБА_1 протягом двох років, спілкувалася з ними як знайома, була періодично в них вдома, відносини були приязні. ОСОБА_3 байдуже ставився до батька, який тяжко хворів і потребував допомоги, майже не спілкувався з ним, його проблемами та станом здоров’я не цікавився. ОСОБА_3 вживав наркотики, часто був відсутній вдома.

          За ОСОБА_4 доглядала лише ОСОБА_1, відносини між ними були приязними, вона несла всі витрати по його утриманню і лікуванню.

          Жодного разу ОСОБА_3 своєму батькові матеріально не допомагав, ліки не купував, до лікарні не возив, не доглядав за ним, морально не підтримував, станом здоров’я, самопочуттям та проблемами не цікавився.

          Звідси суд вважає, що право власності і право на спадкування позивачки слід захистити, враховуючи способи, надані ст.ст. 16, 1224 ЦК України, усунувши ОСОБА_3 від спадкування за законом після смерті ОСОБА_4

          Також суд знаходить обґрунтованими та підлягаючими задоволенню позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно у порядку спадкування за законом.

          Згідно ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Враховуючи те, що ОСОБА_5 не заперечує проти визнання за ОСОБА_1 права на спадкове майно після смерті ОСОБА_4; ОСОБА_1 повністю виконала свій обов’язок по догляду та допомозі померлому ОСОБА_4; ОСОБА_1 є спадкоємицею першої черги за законом після смерті ОСОБА_4, суд вважає, що за нею слід визнати право власності на 1/3 частину домоволодіння АДРЕСА_1; земельна ділянку, загальною площею 0,064 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; автомобіль ГАЗ –3110, державний номер НОМЕР_1, 2003 року випуску, тип –седан, кузов НОМЕР_2, шасі № НОМЕР_3, задовольнивши тим самим її позов в повному обсязі.  

          На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 16, 1224, 1261 ЦК України, ст.ст. 10,11,14,15,212,213-215,218, 224,227,228 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Усунути ОСОБА_3 від права на спадкування за законом після смерті його батька, ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року у   м. Нікополі Дніпропетровської області.

Визнати за ОСОБА_1, право власності на:

-  1/3 частину домоволодіння АДРЕСА_1;

- земельну ділянку, загальною площею 0,064 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

- автомобіль ГАЗ –3110, державний номер НОМЕР_1, 2003 року випуску, тип –седан, кузов НОМЕР_2, шасі № НОМЕР_3 у порядку спадкування за законом після смерті її чоловіка, ОСОБА_4.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана ним протягом 10 днів з моменту отримання ним копії заочного рішення.

          На рішення може бути подана апеляція до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 10 днів з моменту його проголошення рішення через Нікопольський міськрайонний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні мають право оскаржити рішення суду у такий самий строк з моменту отримання його копії.

Суддя:І. В. Тихомиров