Справа №  1-82/11  

В И Р О К

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

11 квітня 2011 року                                                                                      м. Косів

Косівський районний суд, Івано-Франківської області в складі:

головуючого - судді Цалин Б.М.

Секретаря- Губчук Д.Ю.

З участю прокурора- Мосюк Б.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Косів кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, не працюючого, не одруженого, не військовозобов’язаного, освіта середня, українця, громадянина України, раніше не судимого,

        -за ст. 122 ч. 1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

          ОСОБА_2, умисно заподіяв потерпілій ОСОБА_3 середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження яке не є небезпечне для життя, але таке що спричинило тривалий розлад здоров’я.  

          Злочин вчинено за наступних обставин.

          20.11.2010 року близько 20.30 год. в АДРЕСА_1 ОСОБА_2 внаслідок сварки, що виникла між ним та його співжителькою ОСОБА_3 наніс останній один удар кулаком правої руки в ділянку нижньої щелепи зліва внаслідок чого заподіяв їй тілесні ушкодження у вигляді переломів нижньої щелепи в ментальній частині справа без зміщення та в ділянці тіла зліва зі зміщенням відламків по ширині, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості,  тобто умисне ушкодження яке не є небезпечне для життя, але таке що спричинило тривалий розлад здоров’я.  

          Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину в інкреминованому йому злочині, умисному заподіянні потерпілій ОСОБА_3 середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисного ушкодження яке не є небезпечне для життя, але таке що спричинило тривалий розлад здоров’я визнав, суду пояснив, що 20.11.2010 року близько 17 години вечора він разом із сином допомагав ОСОБА_4 заготовляти дрова. Розпилюючи деревину, бензопила з якою він працював поламалася. В цей час над"їхав ОСОБА_5, якого він попросив відвезти бензопилу та його сина додому, на що той погодився. Вдома вони всі разом сіли вечеряти, при чому розпили пляшку горілки. Після чого ОСОБА_5 розповів його співжительці ОСОБА_3 про те, що її дочка ОСОБА_4 від нього вагітна, у зв»язку із цим між ними  розпочалася сварка. Він намагався принити сварку, однак співжителька продовжувала кричати  після чого він вдарив її рукою в ділянку шиї та наніс один удар по лівій частині обличчя. Він провів ОСОБА_5 та  підійшовши до сходів помітив, що син підняв дружину та завів у будинок, при чому остання скаржилася на біль у голові. На наступний день у ОСОБА_3 дуже напухло обличчя в наслідок чого вони звернулися в Кутську районну лікарню. У вчиному щиро розкаюється, просить суворо не карати. Заявлений прокурором Косівського району цивільний позов в інтересах держави  в особі Івано-Франкіської ОКЛ визнає в повній мірі.

          Суд визнав недоцільним дослідження доказів по справі відносно допиту свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 а в порядку ст. 299 ч.3 КПК України обмежитись показами підсудного ОСОБА_2 та потерпілої ОСОБА_3 які нічим не оспорюються, та дослідженням матеріалів справи.

          Допитана в судовому засіданні потерпіла, ОСОБА_3 пояснила, що 20.11.2010 року близько 17 години вечора її співжитель ОСОБА_2 пішли до її дочки ОСОБА_4 допомогти останній по господарству, заготовити дрова. Близько 21.00 год  вони повернулися додому разом із ОСОБА_5. Після чого сіли всі вечеряти та випили за вечерею пляшку горілки. ОСОБА_5 розповів, що її донька ОСОБА_4 від нього вагітна та пропонував переписати на нього житловий будинок. В наслідок чого між ними і виникла сварка. ОСОБА_2 намагався принити сварку, просив її однак вона себе не могла стримати, кричала. Після чого ОСОБА_2 вивів її в коридор намагаючись заспокоїти, але вона продовжувала кричати після чого останній несподівано наніс їй удар в ділянку обличчя та в ділянку шиї та повернувся в будинок а вона залишилась на вулиці. Потім ОСОБА_2 провів ОСОБА_5 а її син ОСОБА_9 допоміг їй зайти в хату. Ранком наступного дня її сильно боліла голова і вони звернулися по медичну допомогу в Кутську лікарню, де її оглянули та направили в Косівську ЦРЛ, а звідти в Івано-Франківську ОКЛ, де вона перебувала на стаціонарному лікуванні. Просить підсудного суворо не карати так як в них на утриманні знаходиться неповнолітній син.   

         Окрім повного визнання своєї вини, винність підсудного ОСОБА_2 у вчиненні умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисного ушкодження яке не є небезпечне для життя, але таке що спричинило тривалий розлад здоров’я, доведено в судовому засіданні показами самого підсудного, потерпілої та дослідженими в судовому засіданні доказами:  

          - рапортом оперативного чергового (а.с.11) від 22.11.2010 року про поступлення повідомлення із Кутської ЦРЛ щодо поступлення на лікування ОСОБА_3 із наявними тілесними ушкодженнями: З.ч.м.т., струс головного мозку, перелом нижньої щелепи зліва.

          - протоколом усної заяви про злочин від 24.11.2010 року, в якому потерпіла ОСОБА_3 зазначає про спричинення їй ОСОБА_2 тілесних ушкоджень (а.с.12);

        - висновком судово-медичної експертизи № 28/348/10-Е, яким встановлено, що у ОСОБА_3 виявлено тілесні ушкодження у вигляді переломів нижньої щелепи в ментальній частині справа без зміщення та в ділянці тіла зліва зі зміщенням відламків по ширині, що викликало необхідність оперативних втручань: остеосинтез кута нижньої щелепи зліва та нижньої щелепи зліва, синців лівої щоки та нижньої щелепи, грудної клітки, які спричинені від ударної дії твердих тупих предметів. Тілесні ушкодження: переломів нижньої щелепи в ментальній частині справа без зміщення та в ділянці тіла зліва зі зміщенням відламків по ширині, відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, які спричинили тривалий розлад здоров’я, що не є небезпечними для життя в момент їх спричинення (а.с.44- 45).

          - оголошеними в судовому засіданні показаннями свідків ОСОБА_5 (а.с.36-37), ОСОБА_6 (а.с.32-33), ОСОБА_7 (а.с.30-31) які ствердили, що 20.11.2010 року ОСОБА_2 побив свою співжительку ОСОБА_3 в с. Старі Кути Косівського району. Очевидцями нанесення підсудним тілесних ушкоджень потерпілій  вони не були.    

          - із довідки Івано-Франківської ОКЛ (а.с.48, 49) про розрахунок вартості лікування потерпілої ОСОБА_3  вбачається, що загальна сума коштів затрачених на лікування потерпілої від злочинних дій складає  1402,68 грн.  

Таким чином, оцінивши в сукупності зібрані та перевірені в судовому засіданні докази суд вважає, що окрім визнання своєї вини у вчиненні злочину ОСОБА_2, його вина повністю доведена в судовому засіданні як показами самого підсудного так і показами потерпілої, а також дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи, а його дії правильно кваліфіковано за ст. 122 ч.1 КК України, оскільки він умисно спричинив ОСОБА_3 середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження яке не є небезпечне для життя, але таке що спричинило тривалий розлад здоров’я.

          При призначенні покарання суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу підсудного, і обставини справи що пом’якшують і обтяжують його  відповідальність.

          Обставин, що обтяжують відповідальність підсудного судом не встановлено. До обставин, що пом’якшують відповідальність підсудного суд відносить, щире каяття у вчиненні злочину та сприяння розкриттю злочину, позитивну характеристику з місця проживання, вперше притягується до кримінальної відповідальності, має на утриманні неповнолітню дитину. А також суд враховує думку потерпілої яка не бажає для підсудного суворого покарання .

Суд вважає, що на час розгляду справи в суді підсудного як особу не можна вважати суспільно –небезпечним враховуючи його поведінку та сумлінне ставлення до праці, поважне ставлення до правил правослухняної поведінки, встановлених в державі і суспільстві, перетворення його на законослухняного громадянина.

          Враховуючи наведені обставини, а саме, наявності кількох обставин, що пом»якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд вважає, що до підсудного ОСОБА_2 слід застосувати  ч.1 ст. 69  КК України, призначити інше більш м»ягке основне покарання не зазначене в санкції ч. 1 ст. 122 КК  України а саме  у вигляді штрафу.

          Цивільний позов прокурора Косівського району в інтересах держави в особі Івано-Франківської обласної клінічної лікарні про стягнення коштів затрачених на лікування потерпілої від злочинних дій в розмірі 1402,68 грн. суд вважає підставним, доведеним в судовому засіданні та таким, що підлягає до задоволення.              

      На підставі наведеного, керуючись  ст. ст. 323, 324 КПК України , суд , -

                                                                     З А С У Д И В :

 ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст. 122 КК України та із застосуванням ч.1 ст. 69 КК України призначити покарання у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п’ятдесят) гривень.  

          Цивільний позов задоволити, стягнути з ОСОБА_2 в користь Івано-Франківської обласної клінічної лікарні, м.Івано-Франківськ вул. Федьковича 91, код 01993150, р/р 35420004001179 МФО 836014 банк одержувач УДК в Івано-Франківській області в рахунок відшкодування коштів затрачених на лікування потерілої від злочинних дій в сумі 1402,68 грн.

          Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_2 залишити попередню –підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Івано-Франківської області  протягом 15 діб з моменту його проголошення шляхом подачі апеляції через Косівський районний суд .

  СУДДЯ :                                                                                                           Б.М.Цалин