Справа № 2-о-34/11

РІШЕННЯ

            ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

22 лютого 2011 року   Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська

в складі:           головуючого судді               Якименко Л.Г.

                   при секретарі                   Чабан Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа Комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації», про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, -

В С Т А Н О В И В:

          ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту належності йому правовстановлюючого документу –свідоцтва про право на спадщину за законом від 09.06.1995 року.

          В обґрунтуванні заявлених вимог посилається на те, що він є сином ОСОБА_2.

09.06.1995 року на ім'я ОСОБА_1Четвертою дніпропетровською державною нотаріальною конторою було видано свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1.

          У вказаному свідоцтві про право на спадщину було зазначено по-батькові заявника як «ОСОБА_1», що не відповідає по-батькові «ОСОБА_1», вказаному в паспорті заявника, у зв'язку з чим КП «ДМБТІ»відмовляє заявнику у видачі витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно.

При видачі вищезазначеного свідоцтва про право на спадщину від 09.06.1995 року на ім’я ОСОБА_1нотаріусом був не вірно зроблений переклад по-батькові заявника з російської мови на українську, тому заявник просив суд встановити той факт, що свідоцтво про право на спадщину за законом від 09.06.1995 року, належить ОСОБА_1.

Заявник в судове засідання не з'явився, надав суду письмову заяву, якою підтримав заявлені вимоги у повному обсязі та просив справу слухати у його відсутність.

          Представник заінтересованої особи –Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації»в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, про день слухання справи сповіщався належним чином.

          Дослідивши матеріали справи, суд вважає заявлені вимоги такими, що підлягають задоволенню.

У судовому засіданні встановлено, що 09.06.1995 року на ім'я ОСОБА_1Четвертою дніпропетровською державною нотаріальною конторою було видано свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1.

          У вказаному свідоцтві про право на спадщину було зазначено по-батькові заявника як «ОСОБА_1», що не відповідає по-батькові «ОСОБА_1», вказаному в паспорті заявника НОМЕР_1 від 09.07.2007 року, у зв'язку з чим КП «ДМБТІ»листом від 02.09.2010 року №9321 відмовило заявнику у видачі витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно.

Оскільки при складанні вищезазначеного свідоцтва про право на спадщину від 09.06.1995 року на ім’я ОСОБА_1нотаріусом був не вірно зроблений переклад по-батькові заявника з російської мови на українську, тому суд вважає за можливе встановити той факт, що свідоцтво про право на спадщину за законом від 09.06.1995 року, видане Четвертою дніпропетровською державною нотаріальною конторою реєстровий №1-3292 на ім'я ОСОБА_1належить ОСОБА_1.

          Факт належності свідоцтва про право на спадщину за законом від 09.06.1995 року заявнику, підтверджується копією паспорту заявника НОМЕР_1, виданого 09.07.2007 року Амур-Нижньодніпровським РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області, копією довідки про присвоєння ІПН від 20.01.1998 року та іншими документами, що знаходяться в матеріалах справи.

          Встановлення даного факту заявнику необхідно для реалізації права власності на нерухоме майно.

          Керуючись ст.ст. 11, 60, 212, 215, 256, 259 ЦПК України, ст.ст. 317, 328 ЦК України суд, -

В И Р І Ш И В:

Встановити факт, що свідоцтво про право на спадщину за законом від 09.06.1995 року, видане Четвертою дніпропетровською державною нотаріальною конторою реєстровий №1-3292 на ім'я ОСОБА_1належить ОСОБА_1.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.  У разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається з дня отримання копії рішення.

          Суддя: