Справа № 2-3899/11

УХВАЛА  

іменем України

11 травня 2011 року

       Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська Спаї В.В., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до виконкому  Амур-Нижньодніпровської районної  у м. Дніпропетровську ради, де треті особи Комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації»Дніпропетровської обласної ради, Четверта Дніпропетровська державна нотаріальна  контора про визначення частки із спільної сумісної власності на спадкове майно,   

ВСТАНОВИВ:

Позивач  звернувся до суду із даним позовом, в його обґрунтування посилаючись на те, що після смерті батька ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1  відкрилася спадщина на 1/2 частину квартири, яка належить ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ( позивачеві) на праві спільної сумісної власності,  та позивач  звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини,  утім, у видачі відповідного  свідоцтва про право на спадщину за законом, адже спадкоємець не залишив заповіту, нотаріусом у відповіді   було відмовлено у зв’язку з  тим, що не визначена  частка  померлого   у спадковому майні. Зазначаючи у позові про те, що відповідно до ч. 2 ст. 370 ЦК України у разі виділу частки і майна, що  є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у справі спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом     або рішенням суду, та позивач стверджує, що за життя батька не було у них жодних домовленостей з цього приводу, зазначене й стало приводом для цього звернення до суду.  

           Згідно зі змістом ст. 122 ЦПК України суддя відкриває провадження у цивільній справі не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому цим Кодексом; суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, у тому числі,  якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

           Відповідно до ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.       

           Як було встановлено,  ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1  про що свідчить відповідне свідоцтво,  та після  його смерті  відкрилася спадщина на майно, яке належало померлому та позивачеві за цим позовом на праві спільної сумісної власності;  на звернення спадкоємця (позивача) із завою до нотаріальної контори для оформлення спадкових прав,  останньому   було відмовлено  із посиланням на те, що нотаріус  може видати свідоцтво про право на спадщину після смерті одного з учасників спільної сумісної власності  після виділення (визначення) частки померлого у спільному майні.      

           Згідно зі змістом  ч. 1 та ч. 3 ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю, та майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

           За життя померлої  договором не були встановлені частки у спільній сумісній власності, тому за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про виділення часток судовому розгляду не підлягають, оскільки свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину, в порядку, встановленому цивільним законодавством та законом не вимагається для оформлення права на спадщину рішення суду про визначення частки спадкодавця та іншого співвласника у спільній сумісній власності, тому в разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, тобто винесення нотаріусом у встановленому Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 03.03.2004 р. та затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 р. за N 20/5, порядку обґрунтованої постанови, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження в разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину.

           Разом з тим, за ст. 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи; на виконання ст. 24 зазначеного вище кодексу людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою. Таким чином, оскільки з настанням смерті унеможливлено здійснення цивільних прав і обов’язків, а поданим позовом вирішуватимуться  права померлого,  вбачаються підстави для відмови у відкритті провадження з передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України підстави також й через зазначену обставину.           

         За таких обставин не вбачається спору про право, якій повинен бути вирішений у порядку цивільного судочинства, що унеможливлює вирішення питання про відкриття провадження у справі  та тому, керуючись п. 1 ч. 2  ст. 122 та ст. 210 ЦПК України,  суддя

УХВАЛИВ:

          У відкритті провадження у цивільній справі за позовом   ОСОБА_1 до виконкому  Амур-Нижньодніпровської районної  у м. Дніпропетровську ради, де треті особи Комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації»Дніпропетровської обласної ради, Четверта Дніпропетровська державна нотаріальна  контора про визначення частки із спільної сумісної власності на спадкове майно   відмовити.

Роз’яснити позивачеві,  що відмова у відкритті провадження у справі перешкоджає повторному звернення юдо суду з таким самим позовом.

Копію ухвали невідкладно надіслати позивачам.       

        Ухвала про відмову у відкритті провадження у справі може бути оскаржена у апеляційному порядку шляхом подання до апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали апеляційної скарги.      

       Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано.  У разі подання апеляційної скарги ухвала,  якщо її не скасовано,  набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя